Ахметов, Фірташ, Пінчук та інші погодились стати холопами Януковича

Чому сьогодні вся партія Регіонів, комуністи та безпартійні проголосували за закони, які де-факто вводять в країні диктатуру? Логіка наших олігархів та псевдо опозиціонерів проста. Вони виходять з тези: «Мене пронесе, а якщо не пронесе, то тоді й будемо захищатися». Тобто, будемо вирішувати проблеми по мірі їх поступання. Правда, кожен з олігархів буде захищатися поодинці, тим самим спростивши життя Віктору Януковичу.

Рінат Ахметов. Найбагатший українець продовжить тактику гри в позірний нейтралітет (не розповсюджується на телеканал «Україна»). Ця тактика призводила і призведе до подальшого зменшення політичних впливів Ахметова на політичні процеси. Поки, він, маючи до 50 людей в фракції ПР, може особливо не хвилюватися. Проте, йому з кожним днем все важче буде вирішувати необхідні економічні питання. Можна не сумніватися, що влада почне активно дружити з його політичними та економічними партнерами задля того, щоб обмежити його можливості і впливи. Простіше кажучи, його людей почнуть перекуповувати. І на це він не зможе ніяк впливати. В наступному ж парламенті, його група зменшиться до 5-7 людей.

Фірташ, Льовочкін, Хорошковський. Газовики продовжують грати в гру про хороших і поганих поліцейських. Фірташ зараз – поганий. Він володіє Інтером і є рупором Януковича. Хорошковський – ніби-то чесний і порядний політик, який переховується в Монако від ніби-то переслідувань Януковича. І нарешті Льовочкін – мучиться на ненависній йому посаді глави Адміністрації Президента і, звичайно ж виступає за свободу преси. Власне, ця група пропонує Януковичу створити інформаційне та політичне гетто для псевдоопозиційних каналів та псевдоопозиціонерів. Самий яскравий приклад – створення нового інформаційного каналу, куди підуть всі «опозиціонери» з Інтера на чолі з Шустером, та яких асоціюють з Льовочкіним. Головне завдання групи газовиків – бути ініціаторами створення новітньої псевдоопозиції. Паралельно – залишитися при своїх посадах і максимально укріпитися на них.

При цьому не слід забувати, що четвертий представник цієї групи Юрій Бойко став одночасно і відповідальним за переговори з ЄС (так його підставив Азаров) і за переговори з Митним союзом (так його посилив Янукович).

Головний плюс газовиків – вони єдині справді працюють командою і вибудовують ешелоновану ситему оборони. Головний мінус – у них поки немає ексклюзивної пропозиції для сім'ї. А відтак – всі їхні потуги навряд чи будуть настільки важливими для Януковича, як їм би цього хотілося. Тим більше, що їхній головний козир, начебто контроль над Кличком все менш стає актуальним – у Кличка все менше шансів потрапити до списку кандидатів в Президенти.

Так само, як і в випадку з Ахметовим, в наступному парламенті їх квота зменшиться до 5-7 людей.

Пінчук. Зять Леоніда Кучми буде продовжувати активно співпрацювати з владою. При цьому, він буде продовжувати займатися відбілюванням власної персони через філантропію. Всі його телеканали будуть правильно висвітлювати події, але раз в місяць будуть присвячувати вагому частку ефірів новій виставці в музеї сучасного мистецтва.

Для Пінчука, в політичному житті країни, важливими є лише квоти на його продукцію, яка експортується в Росію. Зараз, вони є, а відтак в житті у нього все добре і нічого міняти він не збирається. Нинішня ситуація, коли в масовій свідомості, він ніби то не причетний до дій влади – кращий для нього. Зараз у Пінчука в парламенті 5 депутатів в різних фракціях. Це максимум, який йому поки що потрібен.

Клюєв. Андрій Петрович давно вже перетворився на політичного прораба сім'ї. Його головне завдання – залишитися керівником тіньового штабу ПР на виборах-2015 і по можливості на парламентських виборах-2017. Він готовий брати на себе найчорнішу роботу. І можна не сумніватися, він буде брати її на себе. Ще влітку він визначив для себе місце в системі Януковича – він політичний прораб сім'ї. Не ідеолог, не один з керівників, а всього навсього керівник групи виконавців. Без жодної перспективи прорватися на вищі сходинки.

Коломойський. Ігор Валерійович – єдиний олігарх, чиї медіа-ресурси поки що об'єктивно висвітлюють політичну ситуацію. Правда, це не завадило правій руці Коломойського Ігорю Палиці проголосувати в унісон з регіоналами за бюджет-2014. Чому Коломойський так активно підтримує Майдан в своїх медіа? Виключно через те, що сім'я зазіхає на його державно-приватний об'єкт «Укрнафту». Якщо зазіхання припиняться, 1+1 відразу стане схожим на телеканал Інтер. Власне сміливість Коломойського тримається на тому, що він один може завалити всю фінансову систему країни, поклавши «Приватбанк». Поки влада не знає, як з цим боротися, відкладаючи розкуркулення Коломойського на потім.

Порошенко, Литвин, Балога

Кожен із трьох політиків найбільше мріє про те, щоб стати офіційно визначеним опозиціонером. Такими, як в Росії є Прохоров чи навіть Навальний. І для цього вони готові голосувати за бюджет, за закон Ківалова-Колесниченка і за будь-що інше. Те, що Порошенко і Балога не голосували за бюджет – може ввести в оману тільки тих, хто взагалі не розуміє політичної кухні. Так, до прикладу позафракційний Заболотний навряд чи міг голосувати без вказівки Порошенка, а родич Балоги Петьовка, перш ніж проголосувати «за» бюджет, обов'язково проконсультувався з лідером партії «Єдиний центр».

Чи стане хтось із них лідером офіційно опозиційної партії? Лише за умови, що така політична сила реально зможе пройти в парламент. Це стане можливим лише тоді, коли з виборчих перегонів знімуть УДАР, «Батьківщину» і «Свободу».

Кожен із них також мріє потрапити в другий тур президентських виборів. Щоправда, за це право треба ще поборотися. Найменше шансів у Порошенка, бо він, теоретично, може навіть захотіти виграти. Щодо Балоги та Литвина, то їхня проблема – рейтинг, який наближається до нуля.

Симоненко. Петро Миколайович остаточно втратив свою самостійність. Ще рік тому, він контролював половину фракції. Зараз він є не більше ніж зіц-головою. Вся фракція орієнтується на Ігоря Калетника, а Симоненко лише «говорящая голова». Власне, КПУ сьогодні повністю повторює долю КПРФ, перетворившись на абсолютно контрольовану владою партію. Зараз – головна задача Симоненка добитися того, щоб саме його вивели в другий тур президентських виборів. Після того, як Конституційний суд розпочав розгляд питання про те, скільки років має жити в країні кандидат в Президенти, можна не сумніватися, що Кличка з виборів знімуть. Наступним, кого знімуть стане Яценюк (не виключено, що проти нього відкриють кримінальну справу). Власне, після цього реальним кандидатом від опозиції залишиться Тягнибок. Псевдоопозиціонером стане Ляшко. Власне, рішення допустити їх чи не допустити до виборів буде ухвалюватися по ходу кампанії. Все залежить від рейтингів кандидатів.

Сьогодні, Симоненко де-факто включився в боротьбу за те, щоб саме йому довірили право стати головним опозиціонером в другому турі. Плюси для Януковича – контрольованість Симоненка і Калетника сім'єю (всіх інших кандидатів «ведуть» інші групи впливу). Правда, на цьому головні плюси Симоненка завершуються. Він топчеться на полі Януковича і при всіх накрутках не може набрати більше 15%. Тобто він зможе потрапити до другого туру лише за однієї умови, якщо опозиційний кандидат примудриться набрати менше за нього. Але для цього, владі треба буде, ну дуже сильно, постаратися.