Загнати Януковича в «донбаське гетто»
Розмови про відокремлення Донбасу — прояв образи, страху та слабкості. Тому Майдан повинен змусити саме Януковича та його камарілью знову заговорити про ПІСУАР
В день коли були ухвалені диктаторські “ручні” закони, “сучасний класик” Твіттера Михайло Добкін написав - “Хороший день! Хорошие законы!”. А ще кілька тижнів тому, той же Добкін перелякано писав, що “негайно треба відновити пакт Молотова-Рібентропа і відокремити Західну Україну”. Налякали тоді Добкіна масштабні акції Автомайдану під Межигір'ям і труна для Януковича. Говорив у Добкіні насамперед страх. Той самий страх, який охопив його попередника в губернаторському кріслі Євгена Кушнарьова, який був одним з лідерів сепаратистського Сєвєродонецького з'їзду і говорив про Південно-Східну Українську республіку. А вже сьогодні у Добкіна настали “хороші дні”.
В 2010 році лунали подібні заклики. Тільки з іншого боку барикади. Так, відомий український письменник Юрій Андрухович після перемоги Віктора Януковича заявив, що Україна може обійтися без Донбасу. І знову таки в Андруховичі говорили образа й страх. Правда, на відміну від Добкіна образа та страх не за себе чи свої статки, а за українців.
До уваги і Добкіна, і Андруховича: відокремити тільки Західну Україну або лише Донбас просто не вийде. Ділити доведеться по живому. Донбас обов'язково потягне за собою Крим, Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Одесу, Миколаїв та Херсон. А між іншим в тому ж Дніпропетровську 6% в 2012 році голосували за ВО “Свободу”. Ще більш неоднозначна ситуація в Херсоні, а також на Миколаївщині та Одесщині. В свою чергу, Західна Україна потягне за собою Київ, а також Центральну та Північну Україну, де переважають противники ПР, але є й чимало її симпатиків. Тобто процес сецесії не може торкнутися лише невеличких анклавів, як це хотіли би Добкін та Андрухович. Щоправда, треба зазначити, що останній давно вже не повертався до своїх ідей трирічної давнини. Утім, можна не сумніватися, що на Майдані, хай не висловлена, але витає гнівна думка-питання — чому ми маємо мордуватися через цей Донбас?
Утім, міркування над питанням, чи потрібен Донбас, просто не актуальні. Ніхто й нікому не пропонує “цивілізованого розлучення”. Янукович, особливо після вчорашнього дня, переконаний, що він буде користуватися ВСІЄЮ Україною. А потім передасть її спадкоємцю. І Янукович категорично не бажає розжалування у “губернатори Донбасу”. І саме до думки, що “губернаторство на Донбасі” буде для Віктора Федоровича не найгіршим виходом, і має його підвести Майдан. Якщо не зараз, то у 2015 році. Майдан має зробити з Януковичем те, що він сам робив три роки, коли намагався загнати опозицію у “галицьке гетто”. Утім, сьогодні сепаратистами та сецісіоністами має стати невеличка купка можновладців на чолі з Януковичем. І це реально — заговорив же про відокремлення Галичини переляканий Добкін.
Проте, навіть, якщо “януковичі” замисляться над відгородженням своїх вотчин від України, як це було в 2004 році, не варто їм цього дарувати. Якщо б у США напередодні Громадянської війни північні штати погодилися на “цивілізоване розлучення” з Конфедерацією, то в нинішньому вигляді супердержави Америки би не існувало. Північні штати би нагадували Канаду, а південні — Бразилію. То чому Україна повинна погоджуватися на “самодерібан” і послаблення через Януковича?
Однак, наразі, Янукович ще не думає про “втечу на Донбас”, але саме до цієї думки його і має підвести Майдан.
- Актуальне
- Важливе