Захарченко і п’яний викрадач. Як українська влада підставляє опозицію

В п’ятницю зранку Віталій Захарченко, в.о.міністра внутрішніх справ України, заявив, що українські екстремісти готують теракт в Сочі. Щоб зіпсувати відкриття Олімпіади і довести до кипіння ситуацію в Україні. У цих злих намірах він звинуватив Правий сектор – коаліцію радикальних організацій, які беруть участь в українських протестах.

Вибір міністра був невипадковим – в четвер відбувся вибух в приміщенні на Майдані, яке займає Правий сектор. Постраждало двоє молодих людей – один, скоріш за все, втратить зір. Самооборона Євромайдану повідомила, що вибухівку було принесено в пакеті, в якому мали міститися ліки. На думку Захарченка, однак, вибухнули матеріали, які маніфестанти планували вжити для здійснення терористичного акту.

Керівництво Майдану в свою чергу поцікавилося, звідки в міліції інформація про те, що пристрій вибухнув на п’ятому поверсі будинку профспілок, який займає Правий сектор. Адже медпункт,в який надходять ліки, знаходиться на третьому поверсі. Міліція ж сама заявляла, що вибухнув пакет з написом «ліки»…

Інформація про замах, який готують «майданівці» на Олімпіаді в Сочі облетіла цілий світ. Перша мета авторів цієї інтриги – це створити відповідне інформаційне поле для громадськості. Ввечері настала друга дія. І в літаку, що летів з Харкова до Стамбулу, зявився «терорист», який, погрожуючи його підірвати, скомандував направити його в Сочі. Ситуацію врятували турецькі F-16, які оточили пасажирський літак і провели його аж до приземлення в Стамбулі.

Швидко прояснилося, що «терорист» за слов’янською традицією, був абсолютно п’яний. Розпалений алкоголем він вигукував: «В Сочі, в Сочі!». При собі в нього не виявилося ані зброї, ані вибухівки. Екіпаж всадив правопорушника на місце і літак приземлився, як і було заплановано.

Все це могло б здатися навіть смішним, якби не освідомлення того, що за словами Захарченка може приховуватися пошук приводу для застосування сили стосовно Євромайдану. Включно з використанням бойових патронів. Один раз це вже сталося 22 січня, коли на вулиці Грушевського було вбито кількох демонстрантів. Судячи з усього, у Міністерстві Внутрішніх Справ вирішили, що цього було замало. І що потрібно більше крові. Лишилося тільки знайти привід. Агонізуючий режим знаходить тисячу способів, щоб довести, що є сильним, як ніколи. А до того ж, винахідливішим, розумнішим і хитрішим за всіх. По суті, за цим криється звичайний ідіотизм – хоча й дуже небезпечний, бо має в своєму розпорядженні тисячі солдат і вогнепальну зброю.

Завданням громадськості є не дати водити себе за ніс таким, прости Господи, поводирям.

Мирослав Чех для Газети Виборчої