Чемпіонка Європи донечанка Ольга Саладуха: Через війну я вже три місяці безпритульна і не маю куди забрати доньку з Криму

Цього сезону далі за нашу чемпіонку світу-2011, бронзову призерку Олімпійських ігор-2012 стрибають лише дві спортсменки у світі. Та, незважаючи на конкуренцію в секторі й війну на Сході країни, Ольга ставить перед собою високу планку - Олімпіада-2016, повідомляє Еспресо.TV.

- Ви стали триразовою чемпіонкою Європи. На що саме ви звертали увагу під час підготовки до цих змагань?

- Для мене дуже важливо було виграти цей чемпіонат. Я єдина, хто за всю історію України тричі поспіль вигравав чемпіонат Європи. Це було важливо і для мене, і для мого тренера. Показати, що ми є, нікуди не пішли, ми працюємо, бо все ж таки початок року був не надто вдалим для нас. Зараз моя головна мета - це Олімпіада-2016 в Ріо-де-Жанейро і золота медаль.

- Якщо порівняти ваші результати протягом останніх років, то в останньому сезоні спостерігався певний спад (14.45 м на чемпіонат світу в приміщенні в польському Сопоті). І ось 14,73 м на чемпіонаті Європи. Цьогорічні невисокі результати були очікуваними для вас?

- Результат 14,45 м не свідчить про те, що я була недостатньо підготовлена до змагань. Нам просто трохи не пощастило з доріжкою. Через те, що вона була не така, як всі - занадто резонуюча - взимку в Сопоті було складно змагатись. І в підсумку результати того чемпіонату і в жіночому, і в чоловічому стрибку були нижчі, ніж зазвичай показували спортсмени. А 14,73 м - це, в принципі, мій результат, і кожного року я стрибала приблизно під цю позначку. Звісно, також на невдалий початок сезону не могли не вплинути події Україні. Коли в Донецьку почалися обстріли, я не могла спокійно тренуватися. Складно психологічно, коли обстрілюють твій дім, коли над містом літають військові літаки і ти просто не можеш навіть вийти на вулицю. Важко, коли знаєш, що в тебе, в твоє житло може потрапити бомба.

Фото: sportclub-isd.com

- Взагалі цьогорічна Діамантова ліга відзначається невисокими результатами в жіночому потрійному стрибку - практично на всіх етапах вони не перевищують 14,50 м. На вашу думку, чим пояснюється така світова тенденція?

- Я думаю, що зараз нас чекає зміна покоління. Прийшли лідери, які знову почали стрибати за 15 м. Справа в тому, що протягом останніх чотирьох років таких високих результатів практично не показували. Найкращий результат останніх років - це олімпійський рекорд в Пекіні 2008 року, коли спортсменка з Камеруну стрибнула 15,39 м. В 2010 році на континентальному кубку IAAF (Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій) в Хорватії представниця Казахстану Оля Рипакова стрибнула 15,25 м. І все, краще не стрибали. Лише цього року колумбійка Катерін Ібаргуен - нове обличчя в потрійному стрибку – продемонструвала 15,31 м. Видно, що після Пекіна відбувається поступове оновлення команд, приходить багато молодих спортсменів, які поступово наближаються до "дорослих" результатів у потрійному стрибку.

- В Цюріху на чемпіонаті Європи ви здобули "золото", залишивши позаду двох спортсменок з Росії. Чи Євромайдан і війна на сході України якось вплинули на ваше спілкування з російськими спортсменами та їхніми вболівальниками?

- Спорт - не політика. Ті російські спортсмени, з якими я зустрічалась, навпаки, висловлюють слова підтримки. Між нами не виникають конфлікти. Ми спілкуємося, як і раніше, незважаючи на події. Так само і з російськими вболівальниками. Між нами панує нормальна ненапружена атмосфера.

- Донецьк зараз окупований терористами. Куди ви повернулися після чемпіонату Європи? Де ваш дім зараз?

- Я вдома не була три місяці. Після чемпіонату Європи приїхала до Києва, хоча повертатися, по суті, немає куди. Зараз я живу в готелі, без жодної допомоги й підтримки. Моя дочка зараз на морі в Криму відпочиває з бабусею. Розумію, що так не може тривати вічно, але мені просто немає куди її забрати. Навіть не знаю, як все вдасться владнати. Сумно, що ця радість від перемоги в Цюріху повністю затьмарюється горем.

Відео: Youtube