Холодна зима. Третій і четвертий фронт

Ділова столиця вирішила розібратися, наскільки це реально

Арсеній Яценюк вважає, що Путін збирається взимку припинити транзит газу в Європу через Україну. Саме для цього, компанії, близькі до Газпрому зараз закачують газ в сховища ЄС. Плюс, Путін збирається наростити транзит через північний потік і Білорусь. Паралельно, ДНР та ЛНР фактично виводять з ладу наші шахти, які добувають енергетичне вугілля з тим, щоб зупинити генерацію.

Головне питання, скільки в заяві Яценюка правди, скільки вигадки, а скільки страшилок. Особливо на фоні того, що паралельно міністр енергетики Юрій Продан говорить, що Україна готова платити росіянам по 320 доларів влітку і 380 доларів взимку.

1. Заява Яценюка - це дуже правильний піар хід, який вже сьогодні стане топовою новиною всіх світових ЗМІ. Не реагувати на нього не зможуть перш за все європейці. Звичайно, ЄС за великим рахунком плювати на те, замерзне Україна чи ні, але от опалення країн ЄС не може не змусити їх тиснути на Путіна з тим, щоб він змушений був качати газ в ЄС через Україну. А це в свою чергу, частково дозволить вирішити питання реверсу російського газу в Україну. Простіше кажучи Україна зіграла на випередження і тепер важливо качати цю ситуацію, лякаючи європейців.Тим більше, що Путін, якщо і захоче вести реальні переговори, то тільки наприкінці грудня.

2. Проблема енергетичного вугілля лише частково є проблемою держави Україна. Це перш за все проблема СКМ Ріната Ахметова, яка довгий час жила і продовжує жити в умовах, які не можна навіть теоретично вважати ринковими. При цьому, ми останні роки жили в ситуації, коли заради більш дорогої ахметівської вугільної генерації, ми відключали атомні енергоблоки державної компанії НАК Енергоатом (запасів палива у нас вистачить практично до літа). Більше того, минулого року дотація на вугілля, яку платила держава в середньому була лише на 50-70 грн менша ніж ціна по якій можна було б купити, до прикладу, польське вугілля. Якщо не вдаватися в цифри, по суті, треба сказати, що без електрики ми не залишимося. Можливо будуть часткові відключення, але в цілому, глобальних проблем не повинно і не може бути. Єдина територія, де можливі серйозні проблеми - Донбас.

3. Сьогодні, за словами Яценюка, в газосховищах є 15 млрд. кубів газу. Цього вистачить приблизно до 5-10 січня. При глобальній економії - до 1 лютого. Розрахунок росіян, якщо Яценюк правий, - зупинити транзит саме в цей час. Головне питання, що робити далі?

Перш за все не треба забувати про власний видобуток. Який насправді покриває всі потреби по побутовому споживанню газу (простіше кажучи газ в комфорках). На опалення будинків Україна тратить 6-7 млрд. кубів і вони також є. Можна не сумніватися, що газ не отримає ні одне газозатратне підприємство (перш за все хімічні заводи Фірташа та цементні заводи). Плюс буде урізано постачання газу на ряд інших підприємств. Таким чином, в сухому залишку ми можемо констатувати наступне: тепло в квартирах буде. Правда температура в квартирах навряд чи буде перевищувати 14-15 градусів. Окрім того, ряд підприємств зупиниться, що в свою чергу збільшить і без того проблему безробіття в країні.

4. Чи стане все це вироком українській економіці? Судячи з усього ні, але рівень зубожіння різко збільшиться. Чи знає Путін, що робити далі? Тут можна однозначно сказати, що ні. Путін прекрасно розуміє, що все це буде напружувати ЄС та США, які будуть змушені давати більше грошей Україні. Але він також прекрасно розуміє, що нинішні 10 млрд. доларів, які дали західні партнери Україні - це крапля в морі і ніяк не впливають на світові фінанси. Тому, Путін може розраховувати лише на ослаблення економіки та на соціальні вибухи, які будуть, крім всього іншого, інспіруватися з РФ. Чи отримає він від цього політичні преференції? Він вважає, що так.

5. Чи є стратегічний план у Путіна окрім химерного "повернути Україну і поставити на коліна США?". Єдина правильна відповідь: "ні". Наразі ми можемо говорити лише про тактичний план прискорення війни. Простіше кажучи, розширення військового вторгнення в Приазов'ї з виходом на Маріуполь та Бердянськ, вторгнення в Херсонщину і Харківщину. Все це звичайно можливо і вірогідність такого сценарію значно перевищує 50%. Проте, Путіна сьогодні стримує синдром Афганістану. Приклад перших гробів не може не насторожити Кремль. Російське суспільство поки не готове до масових жертв, пропагандистська машина не попереджала, що росіян будуть вбивати. Саме тому Путін змушений так повільно відкривати другий і третій фронт. При цьому, одна з найважливіших деталей - у росіян вичерпалися чи майже вичерпалися добровольці-найманці. Люди не хочуть за гроші йти воювати на Донбас.

6. Проте, він пройшов Рубікон. Він не вірить в нові санкції. Путін вважає, що ЄС змусить Україну заморозити конфлікт і утворити Придністров'я-2 на його умовах. Більше того, він демонструє, що готовий іти далі. Трохи пізніше, можливо через місяць, але йти. І тут ми знову стикаємося з європейцями, які не хочуть вірити в те, що бачать на власні очі.