Як Україна позбавила головну проросійську партію Латвії 5% підтримки

Більше того, їхня електоральна підтримка помітно слабшає. Бо зовнішньополітичні звершення, які до пори тішать росіян в Росії, чомусь не радують навіть „російськомовних прибалтів”

У Латвії парламентські вибори з невеликою перевагою виграла партія «Згода», набравши 23% голосів. Що ні для кого не стало несподіванкою. Вибори ця партія, котра сильно хоче „широких і прагматичних стосунків з Росією” та російської в якості другої державної мови, виграє не вперше. На минулих, наприклад, „Згоді” вдалося отримати цілих 28%.

фото: REUTERS

Причини перемоги проросійської партії очевидні. Вони полягають в тому, що латвійські партії є різні – ліві і націоналістичні, „зелені” і аграрні, а потужна російська партія є одна, „Згода”. Її лідер, Ніл Ушаков, вважає Путіна найефективнішим президентом. А однопартійці його підтримують. Одностайно. Є ще, звісно, Російський союз Латвії, але, не ведучи надміру енергійної передвиборної компанії, здається, фактично „злив” свої голоси Ушакову. І набравши на виборах один відсоток з невеличким хвостиком, в Сейм РСЛ, ясна річ, не потрапив.

Передвиборча агітація "Згоди"

фото: REUTERS

Себто все, на що могла розраховувати російська „Згода” – це розбрат і сварка між партнерами по урядовій коаліції. Що дозволило би увійти в переформатовану коаліцію замість когось із незадоволених, ображених чи обділених. Сварки такої, втім, знову не трапилось.

Бо правоцентристи, ясна річ, і не збираються здавати владу. Об'єднання "Єдність", членом якого є нинішній прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, з 21,76% голосів, об'єднання Союз "зелених" і селян, з 19,62% виборців, та Національний альянс (16,5%) в сумі контролюватимуть більше 60% місць в Сеймі. Керівництво цих сил стримано натякнуло, що нічого міняти у цій успішній коаліції не планує. Щоправда, політологи радять коаліціонерам задуматись над тим фактом, що населення країни поринає в глибоку політичну апатію – на вибори прийшло 58% громадян, що є найнижчим показником за всі роки незалежності.

Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма

фото: REUTERS

Проте можна було б сказати, що статус-кво у Латвії збережено, якби не той факт, що проросійський політичний флагман загубив 5% підтримки – не зважаючи на всі старання, рівно як і пропаганду російських ЗМІ. Всі без винятку спостерігачі пов’язують цей факт з подіями в Україні. Хтось називає цю виборчу тенденцію „консолідацією перед лицем російської загрози”, хтось – „проукраїнською істерикою”, проте факт є очевидним. Російські зовнішньополітичні та мілітарні авантюри не викликають жодного ентузіазму навіть в прибалтійському російськомовному середовищі – принаймні, в адекватній його частині. А по мірі наростання економічної кризи всередині РФ від „російського міфу” відійдуть не тільки адекватні російськомовні, але й ті, хто звик „голосувати шлунком”. І мова тут йде не тільки про Латвію чи Прибалтику – але й про всі пострадянські держави з російськомовною меншиною.

Проросійський мітинг в Ризі

фото: REUTERS

Для України в цій історії є один яскраво виражений позитивний момент. Який полягає в тому, що Латвія наступного року головуватиме в Раді ЄС. І відсутність проросійського елементу в правоцентристському уряді дозволить сподіватися на сприятливу для нас позицію. Якщо латвійські праві та центристи не забудуть, хто приніс їм зайвих 5% на виборах.

фото: mixnews.lv

Читайте також: «Зілупська народна республіка» або який він латвійський Донбас