Вісім років тому день народження Путіна став останнім днем життя Ганни Політковської

Вбивство було замовним. Як запевняють близькі та колеги, Політковську застрелили за дві години до того, як вона повинна була відправити в друк результати сенсаційного розслідування про тортури в Чечні.

За словами Дмитра Муратова, головного редактора «Нової Газети», де працювала Політковська, стаття звинувачувала підрозділ безпеки голови уряду Чеченської Республіки Рамзана Кадирова у використанні тортур. На наступний після вбивства день міліція забрала жорсткий диск і матеріал до статті.

Політковська поверталася додому з супермаркету. У квартирі в 9-поверховому сталінському будинку вона жила одна. Близько 16:00 журналістка під'їхала до будинку на своєму ВАЗ-2110 сірого кольору. Машину зупинила біля входу в аптеку, розташовану в тому ж будинку, - в трьох метрах від другого під'їзду. Політковська вийняла частину сумок з машини, набрала код, піднялася сходами і натиснула кнопку ліфта. Увійти в ліфт вона вже не встигла.

Ганна Політковська народилася в 1958 році в Нью-Йорку в сім'ї радянських дипломатів, українців за походженням. Її дівоче прізвище - Мазепа. Батько Ганни, Степан Федорович Мазепа, народився в селі Костобоброви Семенівського району Чернігівської області, працював співробітником місії Української РСР при ООН.

Політковська (друга праворуч) з чоловіком Олександром Політковським

У 1980 році Ганна закінчила факультет журналістики МГУ. Ще будучи студенткою вийшла заміж за Олександра Політковського - майбутню зірку програми «Взгляд».

Ганна Політковська з дочкою Вірою і сином Іллею

Журналістську кар'єру Політковська почала в газеті «Известия», потім працювала оглядачем «Нової газети». За серію репортажів з Чечні в 2000 році Ганні Політковській присуджена премія «Золоте перо Росії».

«Друга чеченська війна вписала в новітню історію нашої країни кілька сторінок, порівнянних з Гернікою і Хатинню по числу жертв, руйнувань, пролитої крові і наслідків для навколишнього світу. Одна з таких сторінок, безумовно, називається так: «Комсомольське». Що таке Комсомольське? Колись дуже велике село в Урус-Мартанівському районі Чечні, в семи кілометрах від райцентру. Тут жили тисячі людей, була лікарня, клуб, магазини, красиві кручені горбисті вулиці і швейцарський вид на гори. Однак серед інших в Комсомольському виріс чоловік на прізвище Гелаєв і на ім'я Руслан. Це, власне, і вирішило подальший хід сільській історії і долю тисяч людей. На початку лютого 2000 Федеральна війська зруйнували Комсомольське - відразу після того, як туди зайшов загін Гелаєва. Облога тривала місяць, після чого в березні і Гелаєв, і федерали перебазувалися - кожен по своїх «квартирах», а село залишилося ні з чим, перетворившись на фантасмагоричну конструкцію з попелищ, руїн і свіжих могил на кладовищі».
Ганна Політковська, «Нова газета», стаття «Село, якого немає»

2 вересня 2004 року Політковська вилетіла в Беслан, де в школі бандити взяли в заручники дітей. Ганна сподівалася виступити посередником на переговорах, проте в літаку, випивши чаю, за 10 хвилин знепритомніла і була госпіталізована в Ростові-на-Дону в тяжкому стані з діагнозом «отруєння невідомими токсинами». Як стверджує головний редактор «Нової газети» Дмитро Муратов, аналізи, взяті у Політковської негайно по попаданні в лікарню, були знищені. У Політковської були серйозно пошкоджені печінка, нирки і ендокринна система. Політковська вважала, що її намагалися отруїти співробітники ФСБ.

«За що я не злюбила Путіна? Ось за це і не злюбила. За простоту, яка гірша за крадіжку. За цинізм. За расизм. За нескінченну війну. За брехню. За газ в «Норд-Ості». За трупи невинно убієнних, які супроводжували весь його перший термін. Трупи, яких могло й не бути».
Ганна Політковська

«Політковська стояла самовіддано, стійко і дивилася прямо в очі новому російському фашизму, що почав знову відроджуватися».

Вітаутас Ландсбергіс, один з лідерів руху за незалежність Литви

«На Північному Кавказі залишилося безліч людей, глибоко вдячних Ганні Політковській. Вони відчули особисту втрату при її вбивстві. Тільки завдяки Ганні Політковській люди отримували останню розраду. Безчинства мобільних загонів МВС і ФСБ РФ багатьох на Кавказі позбавили спокою і життя. Саме Ганна Політковська сміливо оприлюднила цю жахливу правду, проривала бар'єр між пресою та окремими людськими трагедіями. І тільки завдяки їй хтось зміг дізнатися про розтоптані життя, про горе матерів, сестер. Ім'я Ганни Політковської сьогодні стало синонімом журналістської відваги, правдолюбства».

Чеченський комітет національного порятунку

«Ось народяться онуки, тоді займуся чим-небудь більш спокійним», - говорила Ганна Політковська незадовго до загибелі.

Вона була вбита в день Конституції СРСР і в день народження Володимира Путіна.

Їй було 48 років.