Як Росія може зіпсувати "кредитну історію" України

Після важких тижнів, під час яких український уряд витратив чимало нервів, очікуючи рішення МВФ щодо кредиту, постає нова проблема — реструктуризація зовнішніх боргів.

Про початок переговорів з власниками українського боргу голова українського Мінфіну Наталія Яресько оголосила ще 13 березня, одразу після позитивних новин щодо кредиту МВФ. Тоді ж міністр презентувала іноземним інвесторам плани України і оголосила про “десятиденне турне” по основним кредиторам - Нью-Йорк, Каліфорнія і Лондон. Домовитись з усіма Яресько планує за два місяці.

Слід розуміти, що реструктуризація боргів є привілегією для України і вимушеною дією для наших позичальників. З Україною будуть розмовляти і навіть прислуховуватись лише в тому випадку, якщо українська держава суворо виконуватиме вимоги меморандуму МВФ. Отже, основа перегляду нашої, умовно кажучи, “кредитної історії” є обіцяні урядом реформи.

Україна планує скорочення виплати зовнішніх запозичень на $15 млрд і у підсумку до 2020 року співвідношення боргу до ВВП повинно скласти 70%, як того вимагає МВФ.

Під реструктуризацію повинні потрапити єврооблігації України та держпідприємств: Українського інфраструктурного фонду (Фінінпро, близько $ 1,5 млрд), Укравтодору, Укрмедпостачу, конструкторського бюро "Південне", "УкрзалізницІ" ($ 500 млн); "Ощадбанку" ($ 1,2 млрд) і "Укрексімбанку" ($ 1,5 млрд), а також євробонди міста Києва ($ 550 млн).

Найбільші кредитори, які контролюють понад 50% суверенних зобов'язань України за єврооблігаціями вже об'єдналися і найняли консультанта з групи Blackstone. А американський інвестфонд Franklin Templeton, як один власник українських євробондів на $7 млрд, очолив групу.

За інформацією газети Financial Times, переговори “обіцяють бути жорсткими”. Інвестори не хочуть погоджуватися на списання основної суми боргу. Вони вважають, що заявлений масштаб скорочення виплат ($15 млрд) є надто великим.

Звичайно, щодо реструктуризації боргу Україна виступає в ролі “випрошувача”. Тому, попри серйозний настрій Яресько, від своїх остаточних умов нам доведеться відступати.

Серед варіантів реструктуризації для України - відстрочка платежів за боргами, списання частини боргу і зниження ставки. І кожен відстрочений рік, відсоток або списаний долар для розбалансованої економічно країни буде тільки в плюс.

Зважаючи на те, що до порятунку України долучився не тільки МВФ, а й усі топові міжнародні кредитори та країни (які загалом обіцяють $40 млрд), то в будь-якому разі ми отримаємо позитивне рішення.

Проте все ж таки є країна, яка вносить розбрат в економічні справи України, які останнім часом, здається починають налагоджуватися.

Та ж Financial Times, посилаючись на власні джерела пише, що одним з факторів ускладнення переговорів є небажання Росії йти на поступки в частині реструктуризації суверенних зобов'язань України.

“Якщо Росія не погодиться на реструктуризацію, Україні доведеться посилити умови для інших кредиторів, а це, в свою чергу, підвищить ризики виконання нової програми МВФ”, - повідомляє газета.

Наприкінці 2013 року Росія видала Віктору Януковичу кредит в $3 млрд в обмін на євробонди України. Цей борг повністю повинні погасити в грудні 2015 року.

І схоже, що наш агресивний сусід точно не приєднається до “клубу реструктуризаторів”, аби допомогти України вирішити проблемі зі своїм боргом.

Принаймні міністр фінансів Росії Антон Силуанов вже заявив, що РФ чекає на погашення боргу і не збирається його переглядати. За його словами, Росія знаходиться не в тій ситуації, коли можна легко розлучатися з валютними зобов'язаннями і додав, що поки не бачив офіційних листів української сторони із зверненням про реструктуризацію.

Щодо звернень до Росії, то Наталія Яресько не раз заявляла, що “Україна буде говорити з усіма кредиторами на рівних умовах”. Хоча ця фраза більше схожа на урядовий формалізм, а не на серйозну заяву. Важко уявити, що до списку Лондону, Нью-Йорку та інших міст, куди полетить Яресько, впишуть Москву. Чисто теоретично, як можна просити відстрочити борг у країни, яка з тобою воює?

Тому все ж таки доведеться Яресько і компанії домовлятися з основними кредиторами, натякаючи, що на Росію не слід звертати увагу ніби на “не зовсім адекватного сусіда”.

Глава російського Мінфіну нагадав, що має право вимагати дострокового погашення нашого боргу. І щодо цієї достроковості, то це ще один козир в рукавах Росії, який він може використати, щоб насолити нам.

Серед умов отримання “боргу Януковича” був пункт, що Росія має право вимагати дострокового повернення в разі перевищення українського держборгу 60% ВВП. А за підсумками Нацбанку держборг зріс до 71,5% ВВП.

Звичайно, російський прем'єр Дмитро Медведєв з “барського плеча” заявляв, що Росія не буде вимагати дострокового повернення боргів. Але слова прем'єра або президента цієї країни дуже легко порушуються, коли почнуть використовувати економічну зброю під час чергового загострення військового конфлікту.

Отже, тільки почали з'являтись позитивні економічні новини для України (кредит МВФ, реструктуризація) одразу виникає негатив у вигляді нашого східного сусіда.

Перше, Росія може нашкодити планам переговорів з головними кредиторами. Але в цьому питанні всі козирі тримаються в дипломатичній майстерності нашого уряду. Просто слід дати зрозуміти, що Росія - “не гравець”.

Друге, росіяни можуть використати в незручний для нас момент своє право дострокового погашення. А цю проблему слід приймати як щось неминуче і готуватися до неї, збираючи гроші.