Недодефолт та нова поліція. Як нардепи змінювали життя українців

У вівторок, 19 травня парламент обрав двох членів Вищої ради юстиції (ВРЮ).  Основною функцією цієї Ради має бути контроль за діяльністю корумпованих українських судів. Володимир Гройсман при цьому наголосив, що саме цей орган має стати "механізмом впливу на безкарну судову систему"

Парламентарі обрали членами ВРЮ Олексія Маловацького і суддю Ірину Мамонтову. Кандидатуру Мамонтової запропонував "Народний фронт", Маловацького - "Блок Петра Порошенка".

Маловацький є директором юридичної компанії "Юс Новітас". Водночас суддя Оболонського районного суду Мамонтова відома тим, що затриманих на майдані студентів на відміну від своїх колег не відправила за грати, а призначила їм домашній арешт.

Ще один кандидат у ВРЮ так і залишився необраним.

Цього ж дня Рада надала уряду право, в разі необхідності, "заморозити" виплату міжнародних боргів.

Боротьба з приводу реструктуризації боргів триває вже не перший тиждень. Раніше повідомлялося, що кредитори не хочуть списувати частину боргу України, хоча і задоволені бажанням Києва прискорити переговори про реструктуризацію.

Читайте також: Порятунок "дефолтом". Як Україна змушує пробачити їй борги

Тут важливо наголосити, що мораторій стосується саме приватних кредиторів, перед яким Україна має борги. Винятком стануть борги перед МВФ, ЄБРР, Світовим банком.

Одразу з'явилось чимало повідомлень, зокрема, і в російській пресі, про те, що таким чином Україна оголошує про  дефолт. Однак, слід зазначити, що прийняття цього законопроекту не є його автоматичним проголошенням. Прийняття такого рішення свідчить радше про серйозні наміри України в боротьбі за списання боргів і має змусити кредиторів піти на поступки.

Крім того, у вівторок Радою було прийнято рішення про зменшення податків для фізосіб.

Цим законопроектом планується встановити "справедливе оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної зарплати".  Тобто тепер податок в 15% відсотків будуть знімати із зарплати, яка буде більше 17 неоподаткованих мінімумів. Раніше цей податок стосувався зарплатні від 10 мінімумів. З розміру доходів, які будуть перевищувати 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме, як і наразі, - 20 %. 

Тобто тепер 20% податку на доходи фізосіб діє від доходу, починаючи з 20 706 грн., тоді як раніше податок стартував з доходу в 12 180 грн.

Цього ж дня парламентом було ухвалено неоднозначний законопроект "Про відступ України від зобов'язань, визначених Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією"

Фактично, цим законопроектом Україна поклала на Росію відповідальність за дотримання прав і свобод людини на окупованих територіях. Йдеться про те, що  в умовах збройної агресії, Україна відступає від зобов'язань по Міжнародному пакту про громадянські і політичні права і Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Прийняття законопроекту викликало чимало негативних коментарів, які наголошують, що таким чином Україна порушує Конституцію і Конвенцію ООН. Однак, таке рішення не є відмовою держави від Конвенції, а є лише заявою про неспроможність виконувати свої обов'язки на окупованій території, юрисдикцію над якою держава все ж таки ще має. Тобто, це є певною спробою України захистити свої інтереси. Саме з цієї причини держава не може платити пенсії на Донбасі, чи, наприклад, захищати права власників у Криму.

Наступним важливим рішенням Ради стало розірвання низки військових угод з Росією. А саме, денонсація угоди про транзит через українську територію військ Росії, які знаходяться у Молдові; припинення дії угоди про співробітництво у військовій галузі та в галузі воєнної розвідки, угоди про взаємну охорону інформації та про організацію військових міждержавних перевезень. Однією із найнебезпечніших угод серед скасованих вважається міжурядова угода про взаємну охорону секретної інформації. Йдеться про те, що саме ця угода повністю відкрила українські таємниці для російських спецслужб.

Читайте також: Механізм демонтажу

Більшу частину угод було підписано практично одразу ж після перемоги Леоніда Кучми на виборах президента України 1994 року. Таким чином, йдеться про обмін дешевого газу на військову залежність України від Росії.

Цього ж дня Верховна Рада підтримала за основу проект закону "Про органи внутрішніх справ" та "Про національну поліцію", започаткувавши таким чином законодавчу підтримку реформ МВС. Голова профільного комітету Юрій Луценко навіть назвав це "першим кроком до прощання з радянською міліцією".

Зокрема, після прийняття всіх реформаторських законів у міліції планується скорочення штату співробітників та окремих служб в цілому, значне підвищення заробітних плат, створення корпусу швидкого реагування по типу "Свот", скорочення кількості МРЕВ та ін.

На даному етапі законопроекти готується до другого читання та опрацьовуються в комітетах.