Порятунок "дефолтом". Як Україна змушує пробачити їй борги

Вчора, 19 травня, Верховна Рада прийняла два законопроекти №2898 та №2899, якими дозволила уряду вводити мораторій на виплату зовнішніх держборгів. Тобто, тепер Кабмін має верифіковане право в будь-який момент зупиняти виплати за цими боргами.

Ці ініціативи є досить суттєвим та жорстким кроком в реструктуризаційних баталіях між Україною та зовнішніми кредиторами, які останнім часом зайшли в глухий кут.

Кого зачепить мораторій

По-перше, слід розуміти, що ці закони тільки дають право Кабінету міністрів застосувати мораторій. Цього він поки не зробив, але сама суть прийняття ініціатив ставить шах кредиторам.

"Ми просимо у наших зовнішних приватних кредиторів прислухатись до українських пропозицій і реструктуризувати борги на умовах, які запропонував український уряд", - заявив Яценюк в Раді, додавши, що такий крок кредиторів допоможе подолати російську агресію, стабілізувати економічну ситуацію і насправді стати європейською державою.

"Допоможіть не словом, а доларом, а точніше мільярдом", - сказав прем’єр, звертаючись з трибуни парламенту до кредиторів.

По-друге, кому, можливо, доведеться зачекати в черзі за боргами України.

"Мораторій стосується саме приватних кредиторів, які є тримачами зовнішніх боргів України", - пояснив під час презентації законопроектів Яценюк.

У разі застосування Кабміном, винятком із мораторію стануть борги перед МВФ, ЄБРР, Світовим банком. Ще під мораторій не потраплять борги держбанків  і "Укрзалізниці" (яка вже фактично оголосила технічний дефолт).

А от підпадають під можливий мораторій зовнішні держоблігації, випущенні в 2005-2013 роках, а також кредити "Укравтодора", "Укрмедпостач" і місцеві зовнішні запозичення Київської міської держадміністрації в 2005-2011 роках.

Переговори щодо реструктуризації своїх боргів Україна розпочала більше місяця тому. Тоді глава Мінфіну Наталія Яресько з досить оптимістичними сподіваннями вирушила в "турне" до головних кредиторів.

Але новини останніх тижнів дали чіткий сигнал – кредитори не згодні на умови українського уряду, а в останнього є тільки один варіант.

Україна хоче домовитись про реструктуризацію сукупного боргу в $23 млрд, заощадивши за 4 роки $15,3 млрд. Ця сума повинна стати складовою $40 млрд загальної міжнародної допомоги країні.

А це - $ 17,5 млрд вже погоджені МВФ, більше $7 млрд від інших кредиторів, та ті $15 млрд відстрочених українських боргів (реструктуризація) за які зараз йде боротьба. І саме успішний хід реструктуризації є умовою надання наступних траншів МВФ та іншої допомоги.

"Комітет впертих кредиторів"

Ще на старті переговорів з Україною ключові зовнішні приватні кредитори об’єдналися в "Комітет кредиторів" і виступають одним фронтом. Очолює групу фонд Franklin Templeton Investments, якому належить понад $5 млрд боргу України. Також, за інформацією ЗМІ, всього, разом з Franklin кредиторам належить $8,9 млрд. В пул вхоядть також три фонди: BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Co. і T. Rowe Price Associates Inc.

Найбільше питань серед кредиторів виникає до Franklin Templeton. Інвестфонд придбав суттєвий пакет українських цінних паперів саме перед Євромайданом - в листопаді 2013 року. Вже тоді в ЗМІ спалахнула напівпаніка, що один фонд став найбільшим кредитором України.

Звичайно, фонд діяв за принципом "хижого" інвестора, купуючи за низькою ціною облігації України, сподіваючись згодом продати зі значним прибутком. Проте, перед тим як Franklin придбав суттєву частину українського держборгу, до керівництва фонду в Філадельфію спеціально літали тодішні українські перший віце-прем'єр Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов. За данними Financial Times вони ніби надавали гарантії платоспроможності країни.

Читайте також: Як Росія може зіпсувати "кредитну історію" України

І ось тепер саме "Комітет кредиторів" став черговою перепоною на шляху спроби України вилізти з економічного болота. Український уряд пропонує кредиторам три складових реструктуризації: відстрочка погашення, списання частини основного боргу і зниження доходу за облігаціями. Але "Комітет" категорично виступає проти списання боргу, що і гальмує переговори.

Маневр камікадзе

До 19 травня публічно питання мораторію на зовнішній держборг ні уряд, ні нардепи не порушували. В день прийняття в кулуарах Ради про ініціативу почали говорити ще зранку. Спікер парламенту під час ранішнього засідання попросив збільшити перерву, щоб узгодити "деякі пропозиції уряду".

Після обіду Кабмін зареєстрував в парламенті законопроекти про мораторій і  трохи більше ніж через годину, після виступів прем’єра та декількох депутатів різних фракції, Рада 256 голосами підтримала закони.

Швидкість внесення і прийняття ініціативи говорить і про те, що законопроекти були узгоджені і з МВФ.

Саме зараз в Україні знаходиться місія фонду, яка вирішує питання наступного траншу кредиту для країни. Тим паче і МВФ і Україна не раз заявляли, що питання реструктуризації боргу слід вирішити до рішення фонду щодо другого траншу країні в рамках кредиту в $17,5 млрд.

"Червень - дуже критичний місяць", - заявляла голова Мінфіну Наталія Яресько відповідаючи на питання кінцевої дати домовленості щодо реструктуризації боргу.

Питання мораторію було швидко вирішено і в парламенті. Всі коаліційні фракції підтримали законопроекти. З президентом теж було все узгоджено.

"Фактично, ми йдемо по найтоншому льоду. Зараз парламент робить останню спробу допомогти уряду в реструктуризації боргів. Але це дуже непростий документ, який дасть можливість домовитися з кредиторами. Або ми увійдемо в технічний дефолт. Ми це розуміємо і даємо уряду можливість вирулити з цієї ситуації", - заявив в Раді голова партії "Блок Петра Порошенко" Юрій Луценко.

Голова "Радикальної партії" Олег Ляшко теж з трибуни парламенту своєю характерною "полум’яною" манерою заявив,  що підтримує ініціативу і "нарешті уряд почув простих людей".

Дефолт - Не дефолт

Прийняття Радою цих законопроектів не визнає автоматично дефолт в Україні. Кабміну спочатку треба скористатися правом мораторію. Що, до речі, не заважало йому зробити і без дозволу парламенту. Просто Україна розраховує на ефект від гучних заголовків в міжнародних ЗМІ, які повинні хоч трохи налякати кредиторів і змусити йти на поступки.

Уряд поставив такий собі сумнівний шах і чекає на наступний хід суперника.

Проте, зовнішні приватні кредитори, яким належить наш борг, чітко розуміли, на що йдуть, скуповуючи дешеві держоблігації економічно занепадаючої країни. І вони готові почекати, а от у України часу немає.

Тому, можливо, уряду доведеться використати право мораторію, що і буде означати технічний дефолт. Але по-перше, все-одно країні немає чим повертати зараз ці борги. А по-друге, єдиними інвесторами-кредиторами України зараз є МВФ, Світовий банк та уряди деяких країн, які дають гроші не з прорахунків вдалості інвестицій.

Тобто, навіть оголосивши дефолт, Україна не втратить інвесторів, бо їх і так майже немає, і з’являться вони не в найближчі 2 роки. 

 Цей мораторій ще один сигнал для кредиторів про те, що відступати Україні вже нема куди. 

Проте програма з МВФ враховує саме реструктуризацію, тобто домовленості з кредиторами. Тому Україні доведеться ще якось узгоджувати подальші спільні дії з фондом на випадок, якщо приватні кредитори не злякаються "гучного мораторію" від уряду.

І ще одне, цей незрозумілий "недодефолтний" стан може вкотре злякати український валютний ринок. Російські та й деякі українські ЗМІ увімкнуть "страшилки" про економічний крах України, що може підігріти паніку серед, вже навчених девальвацією, українців.

Тому не слід дуже хвилюватись, якщо побачите підсумковий сюжет Кисельова про "радіоактивний пепел української економіки" та "дефолтні конвульсії України".