Популізм і бідність. Як кредитний закон добиває економіку

Вчора ввечері Верховна Рада вже в третьому читанні ухвалила “реструктуризаційний” законопроект, який змушує банки перевести в гривню всі валютні роздрібні кредити за докризовим курсом. Скандальний документ фактично проповз через парламент набравши 229 голосів, пізніше ще 2 нардепи попросили зарахувати їх голоси “за”.

Цікаво, що всього один народний депутат, екс-банкір Руслан Демчак, проголосував “проти”. Шість депутатів “утримались”. Інші, щоб очевидно не показувати свою позицію перед людьми, “не голосували”.

Щоправда, після голосування посипались одкровення народних обранців про те, що “їх ошукали”. Декілька депутатів з БПП пообіцяли, чи вже відкликали свої голоси, бо вважали, що голосують не “за” законопроект, а “за” повернення його до розгляду.

“Друзі, я поступив як ідіот”, - заявив про своє голосування депутат від “Батьківщини” Ігор Луценко.

“Тому що ми дебіли, не зрозуміли в метушні, за що голосуємо”, - анонімно зізнався один з мажоритарників БПП.

Читайте також: Диверсія проти України. Блогери про рішення Ради щодо реструктуризації валютних кредитів

Один з лідерів президентської фракції Ігор Кононенко заявив, що президент скоріш за все ветує законопроект. А в хештег #ПорошенкоВетуй1558 вже штормить український twitter.

Пробачити все

Ухвалений законопроект суперечить здоровому глузду економічної теорії і взагалі не містить жодного натяку на компроміс. Його логіка більше схожа на заяви популістів в дусі “ці кляті банкіри наживаються на простих людях, ми їм покажемо”.

Законопроект №1558-1 зобов'язує банки перевести в гривню не тільки валютну іпотеку, а й взагалі всі роздрібні споживчі кредити. Виняток - кредити для бізнесу.

Банки повинні реструктуризувати кредити за курсом на моменту укладання договору. Більшість валютних кредитів була видана в передкризовий період до 2008 року. Тому банкам доведеться перерахувати їх за курсом близьким до 5 грн/$.

Інший цікавий момент - відсотки за кредитами. Закон передбачає, що після реструктуризації валютних кредитів в гривневі, позичальник продовжить виплачувати відсотки за тією ставкою, в якій брав позику. Середня ставка валютного кредиту зараз складає 9-12%, гривневого - 24%. Банки не зможуть ні підняти їх, ні встановити плаваючі ставки.

До 2008 року відсотки за валютними кредитами так само були майже вдвічі меншими, ніж за гривневими. Таким чином люди, беручи на себе повну відповідальність, хотіли отримати вигідніші умови. Тепер виходить, що за бажання тисяч осіб зекономити відповідати доведеться майже всій країні.

Голова Мінфіну Наталія Яресько назвала прийнятий закон "популізмом, який не має нічого спільного зі справедливістю".

За її словами, через нього банківська система втратить 95 млрд грн. І впаде ця сума на всіх громадян у формі погіршення банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів громадянами.

В НБУ взагалі заявили, що закон зруйнує банківську систему країни і спустошить її на 100 млрд грн.

В регуляторі популярно пояснили, що через прийнятий документ банківська система не зможе дотримуватися нормативів капіталу, а це змусить НБУ надати їм суттєве рефінансування.

Відповідно кредити Нацбанку фінустановам - це додаткове навантаження на держбюджет. Також банківська система поповниться новою порцією банків-банкрутів.

За даними Незалежної асоціації банків України (НАБУ), загальне число споживчих валютних кредитів становить 240 тисяч, з них іпотека - 74 тисячі. Загальний портфель споживчих валютних кредитів - приблизно $ 6,5 млрд, з яких іпотека - $ 3,5 млрд.

В НБУ порахували, що фізособи повинні повернути банкам близько $ 6 млрд (126 млрд грн за курсом НБУ).

Маєток в кредит

Проти законопроекту щодо валютних кредитів не раз виступав Міжнародний валютний фонд і Нацбанк.

Регулятор заявляв, що почав діяти “Меморандум” щодо врегулювання питання реструктуризації валютних кредитів. Його добровільно підписали 11 банків у яких найбільший портфель кредитів фізосіб у валюті. І він дозволяє списати 25-50% від суми кредиту для вузької категорії позичальників - добропорядних платників, які платили весь цей час по кредиту на покупку свого житла, якщо розмір їх боргу не перевищує $ 130 тис.

Тобто проблеми, які виникли у “доларових” позичальників намагались вирішити на рівні банк-людина.

Також в меморандумі про співпрацю українського уряду і МВФ вказано, що проблема валютних кредитів не може бути вирішена на рівні закону. Петро Порошенко, підписавши його, пообіцяв ветувати будь-який подібний закон. Хоча реструктуризація валютних кредитів - одна з передвиборних обіцянок нинішнього президента.

А от ухвалений закон взагалі не враховує ніяких умов. Неважливі ні сума кредиту, ні цілі, на які він брався, неважливо навіть те, чи платив позичальник за кредитом.

Тому потрібен пошук компромісу для реструктуризації кредитів з урахуванням соціального статусу позичальників і їх заставленого майна.

Адже існує ціла прірва між позичальником з обмеженим доходом і єдиним заставним житлом, та людиною, яка взяла кредит на чергову елітну нерухомість в Києві.

Очевидно, що президент ветує законопроект, бо він суперечить одній з головних вимог МВФ. Співпраця з Міжнародним Валютним Фондом, особливо напередодні нового траншу, набагато важливіша ніж репутаційні втрати, які отримає президент від позичальників та галасу нардепів-популістів.

Проте залишається небезпечний прецедент. По-перше, він показує, що інтереси декількох тисяч людей можуть поставити під загрозу фінансову стабільність всієї країни. По-друге, показує неспроможність коаліції прорватися через нардепів-популістів при вирішенні дійсно важливих питань.

До речі, сьогодні нардеп Юрій Луценко пішов з поста голови парламентської фракції Блоку Петра Порошенка.