Живі, але забуті: Чому про українських політв’язнів в Росії поступово забувають

Надії Савченко посилили обвинувачення, а Олега Сенцова та Олександра Кольченка протримають під вартою ще півроку. Ще десяток українців незаконно утримуються в Росії, і точної кількості політв’язнів не може назвати ніхто. Минулого тижня Парламентська Асамблея ОБСЄ ухвалила чергову резолюцію, в якій закликала Росію звільнити незаконно утримуваних українців, хоча її результативність викликає скепсис і сумніви. У час, коли становище українських політув’язнених в Росії погіршується, їхні прізвища вперто зникають із заголовків новин і транспарантів активістів.

Як і більшість попередніх рішень чи заяв європейських інституцій, остання резолюція ОБСЄ навряд чи дасть ув’язненим свободу. Справа давно перейшла із правової площини у політичну, хоча міжнародний тиск і змушує Росію конвульсивно сіпатися. Таку думку поділяють політики та правозахисники, що займаються справами політв’язнів.

"Росія мала в ОБСЄ дуже сильну позицію, яку використовувала для просування своїх інтересів на противагу іншим міжнародним організаціям. Цю резолюцію проголосували беззаперечною більшістю, а отже, багато країн виходять із орбіти впливу Путіна. І Росія дуже нервово на це реагує. Ми чули заяви Пушкова, а також осіб з Думи РФ, зокрема Наришкіна – їм небайдуже, тож будь-яка міжнародна допомога стане у нагоді", - вважає Іван Крулько, народний депутат ВО "Батьківщина". Саме він ініціював прийняття ВРУ постанови про "Список Савченко" (накладення персональних санкцій на осіб, безпосередньо причетних до правопорушень стосовно льотчиці).

Крім міжнародної допомоги, повинна бути також чітка позиція держави щодо захисту і звільнення своїх громадян. "До співпраці з нами в МЗС не було навіть систематизованої інформації про 11 політув’язнених, - коментує координатор громадянської ініціативи "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук. – Державна стратегія передбачає координацію різних органів: МЗС, Парламенту, парламентських делегацій ОБСЄ різних країн; міжпарламентські зв’язки з іншими державами; це і Міністерство юстиції з позовами до інших структур, і Уповноважений з прав людини. Ми такої стратегії на разі не бачимо". 

Про те, що робить МЗС для звільнення і захисту в’язнів, поцікавилася кілька тижнів тому сама Надія Савченко у своєму першому депутатському запиті. За словами депутата Івана Крулька, відповіді МЗС досі не надало.

Хоч справи утримуваних в Росії українців так і не отримали позитивного розв’язання, громадська активність і підтримка послаблюються. "Інтерес до Наді Савченко був високим під час її голодування, коли відважна жінка балансувала між життям та смертю. Щоб громадськість та преса не забували про політв’язнів, потрібні події, а коли люди сидять за ґратами, подій мало. Тому дуже допомагають будь-які акції солідарності із ув'язненими", - говорить Аля Шандра, редактор Euromaidan Press, учасниця кампанії #FreeSavchenko.

Разом із Євромайдан SOS, Euromaidan Press запустять невдовзі пісню на мелодію "Let My People Go", присвячену українським політв’язням у Росії. Активісти розробили також меми і банери – усе, щоб нагадувати українцям, що їхні співгромадяни і досі в біді. Стверджують: найгірше для в’язня – бути покинутим і забутим. 

Не залишаються осторонь і митці інших країн світу.

Виставка, присвячена Надії Савченко і Олегу Сенцову у Берліні

Каннський кінофестиваль-2015 підтримує Сенцова

На підтримку Сенцова у Берліні наприкінці червня пройшли Дні українського кіно.

Міжнародний кінофестиваль у Празі Febiofest, який проходив у березні, відбувся під гаслом "Свободу Сенцову".

Польські кіномитці закликали звільнити Олега Сенцова у Варшаві під час вручення нагород польської кіноакадемії Orły.

Берлінська Академія мистецтв звернулася до Росії із закликом звільнити режисера Олега Сенцова.

Грузія взимку 2015 року проводила "Тиждень українського кіно на підтримку Олега Сенцова"