Український консул в Ростові-на-Дону Віталій Москаленко: суд і обвинувачення на процесі Савченко поводяться ганебно

З 22 вересня в суді російського міста Донецьк (Ростовська область) почався розгляд по суті справи українки Надії Савченко, яку полонили та переправили в Росію у 2014 році. Її звинувачують у тому, що вона нібито корегувала вогонь артилерії і це призвело до загибелі мирних людей, серед яких - російські журналісти ВГТРК.

- Чи допускають до Надії Савченко відвідувачів?

- Так, ми вже отримали дозвіл і вже двічі відвідували її (зараз українська льотчиця перебуває в СІЗО міста Новочеркасськ Ростовської області. – Ред.). Сьогодні (9 жовтня) її мають відвідати сестра та помічник як народного депутата.

- Чи присутні представники консульства на судових засіданнях?

- Так, постійно. Щоразу, коли проходять засідання, буваю я і ще хтось із наших консулів.

- Ви ж напевно чули, що Надія погрожує оголосити голодування…

- Так, чув про це двічі. Перший раз – на самому початку процесу, коли сторона звинувачення подала клопотання про відведення адвокатів. Другий раз - у четвер, 8 жовтня. І обвинувачення, і суд поводяться ганебно.

Зокрема, була ситуація, коли допитували одного з бойовиків. Йому поставили питання: а де знаходились ваші міномети? Тут же піднялась сторона обвинувачення і сказала, що це військова таємниця. Хоча так ставити питання не можна, бо військовою таємницею на території Російської Федерації вважається лише те, що стосується дій російської армії або військових. Згідно з російським законодавством, розташування мінометів бойовиків не є ніякою таємницею.

Тим не менше, суд підтримав обвинувачення і зняв питання адвокатів про розташування мінометів.

- Як щодо журналістів, чи присутні вони на процесі?

- Журналістів пускають в дуже маленькій кількості й маленькими групами і далеко не всіх. У сусідній кімнаті (з тією, де відбувається процес. – Ред.) стоїть телевізор, на який йде трансляція з залу.

У перший день журналістів не пускали зовсім (хоча запустили місцевих казаків. – Ред.), тепер потроху пускають, але ненадовго.

Коли допитували бойовиків (так званих "секретних" свідків зі сторони звинувачення. – Ред.), камер у залі не було і відеотрансляція не велася.

Загалом зал дуже маленький. Там вміщається десь 20 людей. А охоронців навіть більше, ніж журналістів.

- Українські журналісти присутні на процесі?

- Так, були СТБ, "Інтер" та інші. Але, наприклад, журналістам СТБ не дозволили користуватися камерою.

- Днями адвокат Ілля Новіков згадував в інтерв'ю, що він з колегами користується допомогою консульства для зберігання оригіналів важливих документів. Бо буває таке, що, як він висловився, з адвокатами по дорозі в суд трапляються різні неприємності.

- Так. І також це стосується й передач. Днями ми відвідаємо Надію та віддамо їй чергову передачу.

Це все, на жаль, не стосується іншого українського в'язня Станіслава Клиха та Миколи Карпюка, які очікують судового засідання. За всі ті 18 місяців, що вони перебувають у СІЗО, від наших дипломатів було 21 звернення про дозвіл їх відвідати, та нам відмовили. До них лише нещодавно допустили адвоката.

Ви, напевно, бачили, по соцмережах широко розійшлася їхня заява про те, що свідчення з них вибивали тортурами.

Зараз поїдемо й будемо добиватися можливості бути присутніми на суді.

Крім того, в ростовському СІЗО після суду продовжують сидіти Олег Сенцов та Олександр Кольченко. Вони чекають на розгляд апеляції.

У неділю ми відвеземо їм передачі. Одразу після суду ми подали прохання на зустріч. Воно залишається без відповіді. Вже місяць, як завершився суд, але консульство до них не допускають!