Як Туреччина звабила Європу

У неділю в Брюсселі відбулася зустріч лідерів країн Євросоюзу з прем'єр-міністром Туреччини Ахметом Давутоглу. Голова уряду поїхав задоволений: європейці виділили величезну суму для боротьби з нелегальною міграцією, пообіцяли безвізовий режим і розморозили переговори по членству в ЄС.

Усе це відбувається на фоні поглиблення протистояння Туреччини та Росії після збитого Су-24. Втрачаючи російський ринок, вона дуже розраховує на економічне сприяння Європи. І "старенька" таки допоможе, бо зараз Брюссель залежить від Анкари набагато сильніше, ніж будь-коли.

Біженці як предмет торгу

Результатом зустрічі в Брюсселі стала угода з Євросоюзом про виділення Туреччині 3 мільярдів євро на вирішення проблеми біженців. У країні зараз, за даними Reuters, перебуває 2,2 млн сирійців. Мета угоди - покращити рівень життя в таборах, де живуть біженці, щоб утримати їх від спроб дістатися країн Євросоюзу.

Зараз умови для біженців жахливі, про це неодноразово писали репортери багатьох світових медіа. Людям бракує води, засобів гігієни, особливо жінкам та дітям. Ті сирійці, які мають хоч якісь гроші, тікають до Греції, незважаючи на ризик втопитися по дорозі. Інколи поліція відловлює мігрантів, які покинули табори, та повертає назад. Але загалом турки вели цю боротьбу для галочки. Бо для Ердогана біженці - не лише тягар, але й предмет для торгу з Європою. Зараз ситуація склалася так, що проблему потоку біженців та мігрантів без сприяння Туреччини не вирішити.

А тепер країна отримає на облаштування таборів та інші мігрантські потреби величезну суму. І це лише початок.

Безвізовий режим і вступ до ЄС

Туреччині в Брюсселі пообіцяли надати за рік безвізовий режим, якщо вона закриє свої східні кордони від проникнення мігрантів з Азії. Перспектива членства Туреччини в Євросоюзі також стала набагато реальнішою.

Країна підписала Угоду про асоціацію з ЄС у 1963 році. Економічну асоціацію з ЄС отримала в середині 1990-х. Кандидатом на вступ стала у 1999 році, а предметні переговори про вступ розпочала у 2005. Та Німеччина і Франція останні років 10 послідовно і категорично виступали проти вступу турків до ЄС. І от тепер процес зрушив з мертвої точки.

Зокрема, про членство турків у ЄС несподівано заговорила у жовтні канцлер Ангела Меркель. Зустрівшись з Ахметом Давутоглу, вона сказала, що ЄС готовий розпочати переговори "щодо економічної та монетарної політики в контексті вступу Туреччини в Європейський союз". Приблизно за два тижні до того пані канцлер казала цілком протилежні речі, наголошуючи, що вона проти вступу Туреччини в Євросоюз. Приблизно така ж еволюція поглядів сталася і з головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером.

Власне, самі турки також не дуже поспішали. Ердоган пригальмував проведення необхідних для вступу реформ. А у січні 2015 року заявив, що країна втратила інтерес до членства в ЄС. "Якщо ви як і раніше бачите Туреччину, що стукає у ваші двері, то це не так. Туреччина не має наміру благати. Якщо нас не приймуть, ми виберемо власний шлях", - говорив він тоді.

І от тепер він дочекався моменту, коли вже Європа сама зацікавлена у Туреччині та готова на поступки.

Схоже, Ердогану готові навіть пробачити його звички запроторювати за грати опозиційних політиків та журналістів і розганяти "майдани" сльозогінним газом і водометами. Якщо так піде й далі, Туреччина отримає безвізовий режим з ЄС раніше, ніж Україна.