Шабля на комісара, гуцули в Голлівуді та воскові фігури мсьє Тюссо

Ігор Бондар-Терещенко
1 грудня, 2015 вiвторок
16:27

Чому замість українців у нас в літературі суцільні хохли – справа, звичайно, не письменницької, а іншої ідеологічної служби. Утім, якщо вже потрапляють вони на Говерлу слави, то Голгофи слова іншим малоросам уникнути годі. І цілого огляду, щоби нагадати про це, замало, але спробувати варто

…Пастернак тут, звісно, ні до чого. Оце ось "свіча горіла на столі, свіча горіла". У Стуса теж "сосна горіла", і що з того? Вигоріло все до ноги, і навіть ім’я його з університету в Донецьку викинули. І селера, з якої нині кепкує Нєвзоров, щоб не образити кріп, так само не роз’яснить політичного споду цієї історії, в якій не "свіча" і не "сосна", а "щабля в руці горіла" вже в першому рядку оповіді.

Отже, як писав Іван Липа, в якого бій тривав не довше, ніж лунає "Отче наш", мова в історичному бойовику "Звенигора. Шабля на комісара" Євгена Стеблівського (К.: Ярославів Вал) - про фехтування в обороні смислу. Тоді смисл полягав у збереженні української історії, тепер - хоча би пам’яті про неї. І надихався автор цієї "романтичної й страшної легенди про козацьку кінноту часів УНР і про кохання, яке сильніше за смерть" тим, що цього самого кохання довкола до біса, а любити нікого. Усього лише півстоліття знадобилося радянській владі для того, щоби у рідному селі, на славних звенигородських землях Вільного Козацтва, яке постало у 1917-му році на підтримку молодої Української республіки, автор "ні від дідусів і бабусь, ні від батьків, вчителів, краєзнавців – НІ ВІД КОГО НІ РАЗУ не почув хоча б імені Юрка Тютюнника, Семена Гризла, отамана Цвітковського, братів Чучупаків чи Лавріна Завгороднього".

null

А ви кажете, що хохлами не народжуються, а стають. Для того, щоб заткнути рота колгоспним пайком, багато науки не треба – лише три дні не дати хліба, вирізати до ноги аристократію, репресувати інтелігенцію, і тоді залишаться ті, хто народився для цілування пантофлі папі. Натомість у романі Стеблівського живуть і не вмирають саме ті, хто, народившись українцями, не пішли у прийми до новопосталих хохлів, а спробували їх переінакшити.

Хоча, коли до правди, то переробляли рабів на капусту, селеру і кріп трохи пізніше, виходячи з лісу в рідне село, натомість у "Звенигорі" герої-молодці ще вважають, що ворог лише на Півночі. Та й донині існує така думка, як зазначає автор. "Наче сьогодні червоний "командукр" Антонов-Овсєєнко отримав із Москви від Леніна телеграму, в якій наказано змінити прізвище на українське "Овсієнко", підібрати напоказ людей з українськими іменами. Щоб втулити усьому світові брехню про те, що в Україні йде не українсько-російська, а внутрішня, громадянська війна".

Хоча, що таке "українець", люди в Україні не знали навіть у 1917-1920-х роках, мовляв, "прийшов один такий до нас, і що воно таке ми не знаємо, тому поки що замкнули", як писали селяни до редакції газети "Рада".

У цьому бойовику про звенигородських повстанців з десятками епізодів шалених боїв козацької кінноти з російськими окупантами герої не дуже заморочуються фізіономічними тонкощами етнографічного закрою. "Максим навідліг рубонув будьонівку, аж хряснуло, й лице забризкало мокрим пилом, - живопише автор, і вся політграмота. - Втер чужу теплу  кров змерзлим в лід рукавом і пришпорив коня. За хурделицею козаки проскочили червоноармійський заслін, порубавши міліцію на капусту".

Хоча, навіть сучасна лінія роману Стеблівського не про овочі. У ній юний герой таки шукає спогадів про свого прадіда-отамана та про його кохану дружину, і хто саме виріс з нього, а чи ким він став – вирішувати читачеві.

Те саме, здається, у збірці "Політ на повітряній кулі" Галини Петросаняк (Івано-Франківськ: Лілея-НВ), в якій вірші сусідують з есеями і статтями, наче екзотичні городні культури на всохлій ниві прикарпатської культури. Спершу "худе дівча на танцях / у сільському клубі / занадто гострі коліна / незручні лікті / й ребра випинають / ніхто не запросить / до повільного танцю", а потім - такий канкан! Хоч для того треба вивчити німецьку мову, змінити ім’я і "поламати здорові, але криві ноги, які псували його амплуа драматичного актора", як це робить один з героїв збірки, такий собі пекар Єссая Ґронах з села Вербіці Городенківського району Івано-Франківської області, щоб в’їхати в Голлівуд.

null

Хоча, по ходу авторка виполює правду на рідному городі в циклі "Наші гебреї", де "з білими голубами на даху / малий Муньо Шпербер", "Маврицій Шрайт / що був сином / коломийського кушніра / Гершля Шрайта / у двадцятих еміґрував до Лейпциґа", а лірична героїня збірки "товаришувала з донькою доктора Горна / який мешкав на вулиці Коперника / приятелювала з дітьми Шуліма Суссмана / була майже закохана у Горовітца-молодшого", адже наші гебреї найкращі на світі. 

Утім, гуцули краще. І мова навіть не про гуцульську космогонію, вірування, правду чи гуцульські сни наповнені тим, що визначає гуцульське життя: "пси (друзі або недруги залежно від поведінки), кури і яйця (небезпека мольфарства), ягоди (готуйтеся до сліз)". І не тому що деякі з них потрапляють до Голівуду чи в хрестоматію української літератури. Просто там їм, виявляється, й місце, оскільки у реальному житті все давно вже не так у славному місті Станіславові.

Знаєте, як там, скажімо, у церкві? "Російською вона запитала, що я шукаю. Коли почула відповідь, сказала, що живе тут з п’ятдесят третього, добре пам’ятає церкву, що стояла приблизно на місці теперішнього пам’ятника Франкові, пам’ятає, що позаду й праворуч від церкви був цвинтар. Десь на початку сімдесятих у церкві містився спортзал, пам’ятає вибиті шибки вітражів. Що за церква – не знає, про притулок для сиріт не чула, ім’я Цеклера їй нічого не каже".

Утім, у збірці Петросаняк чимало про більш "пам’ятливу" молодь (Христина Котерлін, Ярослав Голодюк, Світлана Хопта, Богдан Ославський)  і ще більше про незабутнього (незабудькуватого?) Тараса Прохаська. "Усе ж добре, що Тарас не залишився барменом, учителем, ботаніком чи сторожем у дитячому садку", - тішиться авторка, розповідаючи про старі добрі часи Станіславського феномену, коли згаданий письмак ще не був літератором, а стояв за шинквасом у місцевому ганделі, наливаючи приятелям на дурняк.

А ще тут багато самого Івано-Франківська – метафізичне краєзнавство завжди живило творчість учасників Станіславського феномену, до якого за вислугу літ зараховують також Галину Петросаняк. І не тому що у переліку німецьких, австрійських та ще яких трансільванських класиків, які народилися і жили  у Станіславові-Івано-Франківську, вона цілком невинно згадує Юрка Андруховича і Тараса Прохаська. Вислуга тут мається на увазі зовсім інша - перед культурою краю, літературою регіону і мистецтвом області.

Автор наступної збірки розмов так само дбає за територіальну справедливість. "Двічі по десять: обличчя і голоси" Івана Рябчія (Видавництво Анетти Антоненко) – перекладача і критика, відомого, як журналіст Іван Тюссо – це кунсткамера фігур, музей воскових валиків і безперечних фонографів вічності, де "європейські" та "українські" автори поділені порівну. 

null

Отже, десять "тамтешніх" і десять "тутешніх" письменників, відповідно, з Бельгії, Франції, Швейцарії та України, яких розпитує за життя, книжки і загалом усе на світі автор збірки. І знаєте, що тішить у цій гучній какофонії думок, сентенцій і просто вигуків "що скажете тепер?" Те, що починалися розмови давно, коли "європейське" та "українське" існувало окремо, не встигнувши злитися у геополітичному екстазі – принаймні у мріях наських інтелектуалів, які не повинні йти у політику, як зауважує опитуваний Валерій Шевчук – і це, погодьтеся, не комільфо.

Попри все встановити бажаний статус кво – навіть поза бажанням автора збірки – допомагає компліментарна мішанина тих самих голосів, яка в результаті переситу розмовами лунає як одне "нетутешнє" ціле. "Я не кажу, що це погано, - втручається черговий "опитуваний" В’ячеслав Медвідь, - але наслідки наявні: береш один рукопис, другий, третій... Так 5-6 поетів - і таке враження, що одна й та сама людина писала". І хоч це стосується спілчанських конкурсів, а не української чи, тим паче, європейської літератури, але свідчить про те саме. Ось спробуйте, наприклад, відгадати, кому належить ця відповідь – Еріку Емманюелю Шмітту чи Володимиру Буряку-Селіванову: "На щастя, зіркою я себе не вважаю. Зізнаюся: мені було би дуже незручно відчувати себе знаменитістю. Я людина проста. Так, мої книжки - успішні, але успіх для мене - це насамперед задоволення".

Хай там як, але на прикладі розмов, зібраних у цій колекції самолюбувань, переконуєшся, що "тутешній" театр голосів більш демократичний, веселий, творчий. Нехай іноді це навіть строкатий цирк-шапіто, але принаймні точно не сіра палата лордів чи бундестаг у "тамтешній" половині голосів за мир у слові. "Я, мов доктор Франкенштейн,- звіряється Любко Дереш, - симпатизую всьому, що в мене народилося, хоч би яким покрученим воно виглядало". "Я ніколи не була в "тусовці", я - кицька, яка гуляє сама з собою" - продовжує Любов Голота перегук "українських" архетипів. З якими, може, й не до Європи, але до споконвічного театру перед мікрофоном – завжди у нас дорога.

Теги:
Читайте також:
Київ
+11°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 39.55
    Купівля 39.55
    Продаж 40.08
  • EUR
    Купівля 42.28
    Продаж 43.04
  • Актуальне
  • Важливе
2024, субота
20 квітня
12:53
Оновлено
Поліція США - ілюстрація
У Нью-Йорку чоловік, який підпалив себе під час суду над Трампом, помер у лікарні
12:46
Венеція, Італія
Кліматичні активісти пофарбували Гранд-канал у Венеції у зелений і червоний кольори
12:42
Ексклюзив
переговори України з Росією
Вже проходили таке: політолог Мусієнко оцінив заяви Лаврова про переговори
12:41
ВАКС
Справа "Роттердам+": ВАКС звільнив від відповідальності двох фігурантів через закінчення терміну давності
12:41
цвітіння сакур у Львові, погода
Де 21 квітня можливі дощі, а де - сонячна погода: прогноз від Наталки Діденко
12:33
Оновлено
Вбивство поліцейського на Вінниччині людьми в камуфляжі: є фото підозрюваних та відео з бодікамери
12:32
Оновлено
ППО
Росіяни з самого ранку атакують Україну: у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові та Херсоні прогриміли вибухи
12:07
схема
РФ примусово вивозить українців з узбережжя Дніпра на окупованій Херсонщині: розповідають партизани
12:00
OPINION
Андрій Бондар
"Чорні півні" та "чорні лебеді" Росії
11:53
На Донеччині через російські обстріли за добу постраждали 4 людини
11:43
Оновлено
Українські спецслужби атакували об'єкти у 8 областях РФ: пошкоджено енергетику
11:27
Ту-22М3
Британська розвідка проаналізувала збиття стратегічного бомбардувальника РФ Ту-22М3
11:15
Шахтарі
На Донеччині понад 130 шахтарів були заблоковані під землею через обстріл РФ: ситуація в енергосистемі станом на 20 квітня
11:02
Сергій Курченко
У США бізнесмена засудили на 6 років за порушення санкцій: він визнав, що торгував з українським олігархом Курченком
11:01
Вовчанськ обстріл
Росія зранку вдарила по багатоповерхівці у Вовчанську: є загиблий та постраждала
10:31
Одесит, дружина і син якого загинули через російський удар, зустрівся зі спікером Конгресу США
10:30
Казино
Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо обмеження азартних ігор
10:23
Ексклюзив
Боєць ЗСУ Ієвлєв прокоментував заяви про контрнаступ у 2025 році
10:17
Олаф Шольц
Близькі до РФ країни мають сумніви в доцільності війни в Україні, - Шольц
10:12
ДТП у Запоріжжі 20 квітня
У Запоріжжі вночі сталася ДТП: загинули 2 людей, є постраждалі
10:08
OPINION
Михайло Гончар
Найправильнішою політикою санкцій є нищення російських НПЗ
10:02
Олександр Сирський та Майкл Віггерс Хільдгаард
Сирський зустрівся в Києві з новопризначеним командувачем оборони Данії
09:54
Ексклюзив
керівниця пресцентру ОК "Південь" Наталія Гуменюк
Журналістам заборонено було знімати Херсон та область, - медійник Нікітенко про відсторонення Гуменюк
09:48
Херсонщина
РФ увечері 19 квітня обстріляла селище Антонівка на Херсонщині: загинула жінка
09:39
Оновлено
обстріл, ППО
Українська ППО знищила дві ракети Х-59/Х-69 та чотири розвідувальні БПЛА
09:32
окупанти Маріуполь
Партизани переслідують та ліквідовують військових 568-го зенітного ракетного полку РФ, який обстрілює житлові райони Харкова
09:30
Діти, евакуація
Через російську агресію в Україні загинули щонайменше 545 дітей, 1298 отримали поранення
09:14
фейк, розсилка
"У Слов'янську ліквідовано французьких найманців": черговий фейк РФ
09:06
Оновлено
збита ракета, Київ 9 травня
Вранці 20 квітня у Запоріжжі та Одесі пролунали вибухи
09:03
Огляд
Як вийти з бідності, почати заробляти гроші та процвітати - 5 книг про маленькі справи для великого успіху
08:34
Судан
У Судані близько 800 тис. людей перебувають у "надзвичайній і безпосередній небезпеці", - ООН
08:14
Державний секретар США Блінкен з прем'єром Ізраїлю Нетаньягу
Bloomberg: Ізраїль просить у США надати більше зброї
08:05
порт
У Фінляндії виявили компанію портового оператора, яка наполовину належить росіянам
08:03
OPINION
Тарас Загородній
Треба ставити США перед вибором
07:45
ЗРК Patriot
Німеччина розглядає можливість закупівлі чотирьох додаткових систем ППО Patriot вартістю $1,3 млрд, - Bloomberg
07:40
Ексклюзив
На фото: Мітинг родичів полонених і зниклих безвісти 13.04.24
Проходять пекло на землі: як в Україні родичі розшукують безвісти зниклих воїнів
07:29
Оновлено
ЗСУ
Росія за добу війни в Україні втратила 8 танків, 20 артсистем і 750 військових, - Генштаб
06:41
У Нідерландах спецслужба рекомендувала урядовим організаціям не користуватися Facebook
06:30
Зоран Міланович
У Хорватії суд заборонив президенту Мілановичу ставати прем’єр-міністром, якщо він переможе на виборах
06:19
На фото: система ППО
Здатність України збивати ворожі літаки в РФ не в змозі компенсувати критичний дефіцит української ППО, - ISW
Більше новин