Як російського ведмедя санкціями затравлюють

Взагалі-то українцям варто вчергове порадіти злагодженості та незмінності позицій наших західних союзників та звернути суворі запитальні погляди на власних можновладців: а де наші санкції щодо російського бізнесу.

У Євросоюзі минулого тижня звично обсмоктали чутки на тему можливого блокування санкцій кількома країнами. Але 21 грудня рішення було ухвалене дружньо та остаточно, хоча, нагадаємо, за правилами достатньо всього лише однієї незгодної країни-члена ЄС, щоб блокувати рішення.

Таким чином було подовжено до 31 липня 2016 року найбільш болючу частину європейських санкцій – секторальну.

А поки в ЄС роздумували щодо подовження санкцій, у Москві побував держсекретар США Джон Керрі. У російських державних і прокремлівських ЗМІ замерехтіли слова "конструктивна розмова", "співпраця" та всілякі інші натяки на те, що от нарешті Путін домігся того, чого хотів, і Росія повертається у клуб великих геополітичних гравців.

Але підступний і цинічний Керрі, накуплявши матрьошок та інших російських сувенірів, повернувся до США і вже невдовзі Обама підписав документ про розширення санкцій. Підтвердивши, що американці вже давно не мають ілюзій щодо Путіна та його обіцянок.

Список нових американських санкцій ділиться на дві частини. Перша – це фізичні та юридичні особи, чиї активи в США, якщо такі знайдуться, заморожуються. Також їм забороняється вести бізнес зі Сполученими Штатами.

Друга – це компанії, до яких застосували менш суворі обмеження. Їм заборонено видавати кредити та розміщувати свої цінні папери в США, отримувати від американських компаній будь-які технології та послуги.

Загалом у новий список США потрапили 34 компанії і 12 осіб. Серед них двоє поплічників Януковича - екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко і екс-міністр освіти Дмитро Табачник.

Загалом йдеться про уточнення щодо російських компаній, які під санкціями ще з 2014 року. За даними російської газети "Коммерсант", це здебільшого дочірні підприємства "Ростеха", "Сбербанка" та "ВТБ". Через неочевидність зв'язку "дочок" та субкомпаній з фігурантами санкційного списку, їм вдавалося і далі співпрацювати з американцями.

Тепер цю лавочку якщо й не прикрили зовсім, то суттєво звузили. Наприклад, санкції тепер поширено на українську та швейцарську "дочки" "Сбербанку" Росії. Або, наприклад, під санкції потрапило дочірнє підприємство "Ростеху", яке давно працює саме на закордонних контрактах - "Технопромекспорт". Під санкціями компанія опинилася тому, що бере участь у проектах постачання електроенергії в окупований Крим.

Також санкції торкнулися компанії "Яндекс-Деньги", 70% якої належать "Сбербанку" Росії.

Як все починалося

Власне, як вже писав Еспресо.TV ще влітку, саме анексія Криму дала старт першим санкціям Заходу проти Росії. Почали з так званих персональних санкцій, які носили більш символічний, аніж практичний характер. Фігурантам санкційних списків заборонили відвідувати ті країни, які їх запровадили (США, Канаду, Євросоюз тощо), а також заморозили активи на території цих країн.

Власне, США були готові запровадити їх ще 6 березня 2014 року. Але щоб конфлікт не виглядав як двостороннє протистояння Москви та Вашингтона, у Білому домі дочекались, поки санкції першим ухвалить Євросоюз. Це відбулось одразу після проведення кримського псевдореферендуму 16 березня.

Під перші європейські санкції потрапив Янукович, Азаров, Захарченко, Пшонка – загалом 18 колишніх українських можновладців та людей з їхнього оточення. Наприклад, обидва сини Януковича і син Азарова.

За кілька днів Євросоюз поширив дію санкцій на 13 російських та 8 кримських чиновників.

Росіяни з того сміялися, постили в соцмережах картинки про "Обамку" та Меркель і розмірковували на тему "кримнаш" та російської величі. Нафта тоді була ще по $110, тож і в Україні на санкції теж дивились скептично, вважаючи їх комариними укусами.

У березні 2014 року росіяни реагували на санкції ось так. Фото: 2do2go.ru

Тим часом на Донбасі активно запрацювали російські ДРГ. У Слов'янську "зелені чоловічки" вдерлися до міліції та роздали зброю "ополченцям". Далі подібне відбулося в Краматорську, Луганську, Донецьку… Тому в березні та квітні санкційні списки почали товстішати завдяки  дописуванню в них нових прізвищ.

А після того, як запалала справжня війна, розпочався другий етап покарань, який вже бив та продовжує бити по російській економіці.

Зокрема, США 16 липня 2014 року ввели санкції проти російської "оборонки". Заборона на будь-яку співпрацю, видачу кредитів поширювалась на корпорацію "Алмаз-Антей", концерн "Калашников", НПО "Іжмаш", НПО "Базальт", НВК "Уралвагонзавод", КБ "Приладобудування".

Під санкції також потрапили кілька контрольованих державою банків та компаній нафтогазового сектору: "Новатек", "Роснефть", "Внешэкономбанк", "Газпромбанк" і на додачу Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами.

А 17 липня свої програми в Росії зупинили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).

Усе це призвело до того, що різко обвалився російський рубль. Але нафта була все ще більше $100, тож росіяни не дуже переймалися з того приводу.

Збитий "Боїнг"

17 липня над Донбасом із зенітно-ракетного комплексу "Бук" збили малайзійський "Боїнг". Хоча відповіді міжнародної групи слідчих досі нема, але всі докази вже тоді вказували на те, що зробили це російські військовослужбовці або підконтрольні їм сепаратисти.

Це, вочевидь, підштовхнуло Захід до запровадження ще більш жорсткого режиму санкцій. Рішення було ухвалене 29 липня. Воно складалося з трьох блоків.

Перший – це заборона на військову співпрацю. Заборонялося продавати в Росію зброю або товари подвійного призначення (ті, що можуть бути використані для військових потреб).

Другий – удар по банківській сфері. Державним банкам закрили можливість користуватися одним з їхніх головних інструментів - брати на європейському ринку "довгі гроші" - кредити зі строком погашення понад 90 днів. Можливість робити ці запозичення в американських банків була закрита ще раніше. Заборона діє на п’ять банків: "Сбербанк России", "ВТБ", "Газпромбанк", "Внешэкономбанк", "Россельхозбанк".

Третій блок – удар по енергетиці. Російським нафтогазодобувним компаніям заборонено продавати високі технології, зокрема для перспективного шельфового та глибинного буріння.

Паралельно в США розширили дію своїх санкцій на "Сбербанк", "Банк Москви", "Россельхозбанк", "ВТБ" і кілька оборонних підприємств.

Іловайськ і "котли" на кордоні

У серпні минулого року українська армія завдала серйозних ударів проросійським сепаратистам. Багато територій та населених пунктів було звільнено. Тоді російська армія втрутилась активніше і українські військові почали опинятись в оточенні. Наприкінці серпня утворився сумнозвісний Іловайський котел.

Невдовзі після цієї трагедії США і Євросоюз запровадили нові пакети санкцій.

Європейські обмеження ввели в дію з 12 вересня. Трьом нафтогазовим компаніям перекрили доступ до європейських "довгих грошей" (кредитів зі строком погашення більше ніж 30 днів): "Роснефть", "Газпром нефть" та "Транснефть".

П’яти банкам, які вже були під санкціями ЄС, звузили доступ до кредитів, дозволивши брати лише ті, які треба повернути вже через 30 днів.

Американці, зі свого боку, також заборонили позики довші, ніж 30 днів для підсанкційних банків: "Сбербанк России", "Банк Москви", "Газпромбанк", "Россельхозбанк", "Внешэкономбанк" і "ВТБ".

Також американці заборонили своїм компаніям співпрацювати з "Газпромом", "Газпромнефтью", "Роснефтью", "ЛУКОйлом" та "Сургутнефтегазом".

Крім того, було дозволено заморозити активи кількох оборонних підприємств, якщо їх знайдуть.

Смішні "Іскандери"

Росіяни все літо та осінь 2014 року продовжували сміятись над санкціями.

Наприклад, 23 вересня московський дизайнер Анастасія Задоріна вирішила заробити на цих антизахідних настроях співгромадян і влаштувала випуск футболок ыз написами "Тополь санкций не боится" та "Санкции? Не смешите мои Искандеры". У них фотографувались актори, політики, моделі.

Дизайнер Задоріна - у центрі. Фото: "РИА Новости"

Путін 6 серпня 2014 року дав "зеркальну відповідь" на санкції введенням продуктового ембарго. До Росії заборонили ввозити цілий перелік продуктів і напоїв з країн, які вводили санкції (США, країн ЄС, Канади, Австралії, Норвегії). Згодом бити за санкції своїх же співгромадян стало традицыэю. Рівно за рік після введення харчового ембарго російський президент підписав указ про знищення продуктів, ввезення яких до Росії заборонено. Їжу палили, чавили бульдозерами, закопували в ями...

А поки російський бомонд робив селфі в футболках з "Іскандерами", світові ціни на нафту почали сповзати нижче $100 за барель. До кінця грудня 2014 року ціна впала до $60. Тоді ж бахнув і "чорний вівторок" – 14 грудня курси долара та євро упродовж дня підстрибували відповідно до 80 та 100 рублів. Стало остаточно зрозуміло, що санкції мають згубний характер і чим довше вони діють, тим більш руйнівний ефект мають.

Більшість західних санкцій вводиться на рік. Упродовж всього 2015 року їхню дію старанно поновлювали і США, і Євросоюз. До них час від часу долучались інші держави: Японія, Канада, Австралія, Нова Зеландія і з десяток країн Європи, які не входять до Євросоюзу (Швейцарія, Норвегія, Ліхтенштейн тощо).

Ще рік тому росіяни сміялись. Зараз їм доводиться зтирати з пам'яті смак не лише французьких сирів та італійських вин, але й українських харчів, відпочинок у Туреччині та Єгипті згадувати по постах в соцмережах і мріяти про імпортозаміщення.