Ядерний покер корейського диктатора

Запуск, який відбувся у неділю, 7 лютого, сам Пхеньян називає частиною програми, яка носить винятково мирний характер.

Ракета дальньої дії вивела на орбіту супутник "Кванмьонсон-4" (у перекладі - яскрава зірка). Але проблема в тому, що Кім Чен Ину ніхто не вірить. Тим більше після того, як у січні КНДР похвалилася успішним випробуванням водневої бомби.

Фото: KCNA

У США, Південній Кореї, Японії та деяких інших країнах стверджують, що запуск супутника – це прикриття, а насправді Північна Корея провела випробування зброї – балістичної ядерної ракети дальньої дії. Американські військові переконують світ, що Пхеньян має намір одного непрекрасного дня атакувати такими ракетами західне узбережжя їхньої країни.

Експертна спільнота переконана, що КНДР не збирається воювати. Якщо Кім Чен Ин почне реальні бойові дії, це зітре на порох його самого та весь правлячий режим. Мета трохи інша – спроба натиснути на своїх ворогів та партнерів з метою отримання додаткових преференцій.

Можливі санкції

Одразу після запуску ракети за ініціативою США та Японії в неділю зібралось засідання Радбезу ООН. На ньому для початку всі одностайно засудили дії КНДР, включно з її друзями – Росією та Китаєм. У резолюції згадується необхідність запровадити проти країни жорсткіші санкції. Коли та які – не уточнюється, це має визначити наступна резолюція Радбезу. Але не факт, що вона взагалі буде ухвалена.

США і Південна Корея наполягають, що покаранням для режиму Кім Чен Ина має стати запровадження системи протиракетної оборони (ПРО), своєрідної "парасольки", яка заблокує можливість подальших запусків. У неділю обидві країни оголосили про початок формальних переговорів з цього приводу.

Китай проти - у Пекіні, який змагається за вплив у Тихоокеанському регіоні з американцями, вважають "протиракетну парасольку" загрозою власній безпеці. Можна не сумніватися, що спроби встановити ПРО резолюцією Радбезу ООН Китай заблокує, застосувавши право вето. І його в цьому підтримає Росія.

Взагалі ж світове товариство вже мало що може додати до тих санкцій, які вже діють проти КНДР, розповіла CNN старший аналітик з питань Азіатсько-Тихоокеанського регіону експертної компанії IHS Елісон Еванс.

"Є кілька речей, які досі не зачіпали, серед них експорт робочої сили з Північної Кореї за кордон, що приносить багато валюти уряду", - зазначила вона.

До речі, запуск балістичних ракет також заборонений резолюцією Радбезу. Але це не заважає іншим країнам ігнорувати обмеження та постачати Пхеньяну комплектуючі. Зокрема, за даними південнокорейської розвідки, ключові деталі, які КНДР використала для ракети, запущеної цього разу, надійшли з Росії.

А після попереднього запуску балістичної ракети з супутником, який відбувся 2012 року, серед уламків знайшли деталі з СРСР, Великої Британії, Китаю, США і Південної Кореї, нагадує журнал The Diplomat.

Ракети в обмін на їжу

Якби Північна Корея всерйоз готувалась до війни та випробовувала ядерну зброю, навряд чи вона б кричала про це на весь світ. У випадку з останнім запуском було саме так - Пхеньян попереджав про нього заздалегідь. Вочевидь, Пхеньян вимахує ядерною зброєю для вирішення інших, більш приземлених задач.

Перша й найбільш очевидна – плекання амбіцій власного народу, демонстрація населенню того, що їхня країна – потужний гравець на світовій арені.

Друга – це тиск на Росію та Китай щодо збільшення обсягів допомоги. Мовляв, бачите, Захід давить нас санкціями, не дайте знищити одну з останніх опор комунізму в світі.

Третя – шантаж заради отримання матеріальної допомоги. Кім Чен Ину треба годувати власний народ, а з продовольством у опори світового комунізму періодично виникають проблеми. Тож, запускаючи ракети, Пхеньян дуже недвозначно натякає на необхідність збільшити обсяги продовольчої допомоги, яка надходить по програмі ООН.

Найцікавіше, що у Південній Кореї настрої щодо агресії північних сусідів неоднозначні. Як пише газета Japan Times, запуск ракети навіть не увійшов до десятка найбільш популярних пошукових запитів, хоча тамтешні ЗМІ тему висвітлювали дуже активно.

Cеред південних корейців, які не підтримують нинішній уряд консерваторів, популярна думка, що він навмисно підтримує напругу в стосунках з північним сусідом. Як мінімум, це переключає увагу людей з внутрішніх проблем на зовнішнього ворога.

А внутрішні проблеми в уряду чималі. У листопаді минулого року відбулись масові протести в Сеулі, які закінчились сутичками з поліцією. Причиною було невдоволення планом трудової реформи уряду та змінами до державної освітньої програми. На вулиці вийшло близько 60 тисяч людей, однією з вимог була відставка президента країни Пак Чин Хє.

Суперечливі китайські інтереси

Єдина країна, до чиєї думки всерйоз дослухається Кім Чен Ин – це Китай. І саме від Пекіна світова спільнота очікує приборкання військових амбіцій КНДР.

"Китай має серйозно втрутитись у ситуацію. Понад 80% обороту зовнішньої торгівлі КНДР припадає на Китай. Якщо Китай займатиме жорстку позицію, це може вплинути на ситуацію", - розповів в ефірі Еспресо дипломат Ігор Осташ.

Китай не в захваті від військової активності Пхеньяна, адже він має активні економічні зв'язки не лише з Північною, а й з Південною Кореєю.

"Китай найбільший торговельний партнер Південної Кореї, і минулого вересня президент Пак Чин Хє змусила здивовано піднімати брови можновладців у Вашингтоні тим, що з'явилась на величезному військовому параді на площі Теньаньмень в Пекіні, який бойкотувала більшість західних лідерів", - пише газета The New York Times.

Китай намагається зберігати рівні стосунки з обома країнами. Він не підтримує суворі санкції проти КНДР і постачає країні нафту та мінеральні ресурси. Єдине, на що пішли в Пекіні – це відмова від постачання режиму Кім Чен Ина військових товарів.

Скоріш за все, напруга навколо запуску скоро впаде. Це не перший і не останній раз, коли Ким Чен Ин намагається лякати світ. До його вибриків звикли і намагаються ізолювати, аби ядерні боєголовки північнокорейського "принца" не наробили шкоди.