Змарновані надії ЄС. Чому знову спалахнула Молдова

Молдова вже кілька років страждає від політичної кризи. Країною керує нібито проєвропейська коаліція, яка має ті ж проблеми, що й нинішня українська влада — її звинувачують у корупції, захисті інтересів олігархів та неспроможності провести ефективні реформи. Лише за останні півроку в країні змінилося вже три прем'єр-міністра.

Проблеми країни підсилює те, що у пострадянській республіці досі сильні позиції мають проросійські сили. На додачу, країна потерпає ще й від економічних негараздів.

Вони посилилися після так званої "крадіжки століття" або ж "крадіжки мільярда" — шахрайської оборудки, яка призвела до втрати економікою країни восени 2014 року мільярда доларів та краху трьох великих банків.

Це лягло тягарем на плечі громадян у вигляді інфляції (зростання цін), скорочення зарплат тощо. Також скоротилася зовнішня допомога, зокрема з боку ЄС та Світового Банку.

Тож не дивно, що роздратований владою народ вийшов на вулиці. Мотором протестів стали активісти Громадянської платформи "Гідність і правда". Простіше кажучи, це група небайдужих громадян (юристів, колишніх політиків, ветеранів війни на Дністрі, журналістів тощо) які прагнуть змінити систему. Протести почались з березня 2015 року, кульмінації досягли 6 вересня, коли на вулиці вийшло до 100 тисяч громадян, і по суті тривають досі. Акція, яка відбулась в неділю, 24 квітня — їхнє продовження.

Уряд в кільці та сльозогінний газ

У неділю протестувальники зранку зібралися на площі Великих національних зборів. За своїм значенням в сучасній історії Молдови вона нагадує київський Майдан Незалежності. На ній, зокрема, знаходиться будівля уряду. А після наймасовіших за останні роки протестів 6 вересня 2015 року там же було розбито наметове містечко протестуючих.

Загалом на площі зібралося близько 40 тисяч людей, розповів в ефірі Еспресо блогер-активіст "Руминська сотня" (його справжнє ім'я з міркувань безпеки не розголошується). Спочатку відбувся мітинг на площі, а потім було взято в кільце будівлю уряду. Кордони поліції опори майже не чинили, їх легко прорвали.

"Сьогоднішня акція протесту — це продовження акцій, які проходили протягом останнього року. Люди вимагають відставки уряду, відставки парламенту, дострокових виборів, розслідування та покарання винних у так званій "крадіжці мільярда", "крадіжці століття" у Молдові", - розповів згаданий раніше блогер.

Згодом з'явилося відчуття, що натовп ось-ось розійдеться. Судячи з повідомлень сайту Newsmaker, який вів трансляцію протестів, чіткого плану дій, що робити далі, мітингарям не озвучили, всередині будівлі уряду нікого з представників влади все одно не було.

Згодом велика частина людей пішла до будинку олігарха Влада Плахотнюка, якого вважають "сірим кардиналом" уряду, фактичним керівником країни. Частина протестувальників відправилась також до Global Business Centre — бізнес-центру того ж таки Плахотнюка. Підходи до обох будівель були щільно оточені поліцією, а при спробі штурму вона застосувала силу. Проти активістів застосували сльозогінний газ, кількох з них затримали.

"Усе було спокійно, допоки поліція не перекрила будинок, де проживає мафіозі номер один у країні, людина, яка контролює всю владу в країні. Це Влад Плахотнюк. Протестувальники розізлились і пішли в наступ. Поліція використала сльозогінний газ. Зауважу, що протестувальники намагались мирно пройти кордон поліції, проте їм не вдалося, тому вони пішли на штурм ", - розповів блогер-активіст "Румунської сотні".

Після того, як протестувальники повернулись на площу Великих національних зборів, акція скінчилася. Дата нової не озвучена. Рішення, що робити далі, за словами одного з лідерів протестувальників Кирила Моцпана, буде ухвалене після великодніх свят.

Раніше від іншого лідера активістів лунали погрози розпочати блокаду аеропорту та доріг, якщо влада продовжить ігнорувати вимоги демонстрантів.

Фотографії протесту з дрона. Фото: today.md

Дійові особи: олігарх Плахотнюк

Згаданий раніше Влад Плахотнюк — це молдовський олігарх, який заробив гроші, зокрема, на торгівлі нафтою. Також він входив до числа керівників першого та одного з найбільших комерційних банків країни Victoriabank.

Він також є заступником голови Демократичної партії Молдови — однієї з трьох, які після виборів 2010 року сформували проєвропейську коаліцію. Молдова, нагадаємо, підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом — на тому ж саміті у Вільнюсі, де це відмовився зробити Янукович. А вже у квітні 2014 року отримала безвізовий режим з країнами Шенгенської угоди.

Протестувальники називають Плахотнюка чи не головним злом та ляльководом нинішньої влади Молдови. Нинішнім прем'єр-міністром країни є Павло Філіп — також член Демократичної партії.

Спочатку ця сила висувала кандидатуру самого Плахотнюка, але президент її відхилив. Тож у січні цього року був запропонований запасний варіант. Приведення Філіпа до присяги супроводжувалося масовими протестами та спробою взяти будівлю парламенту штурмом.

Причетність Плахотнюка до "крадіжки століття" прямо не доведена, але саме про це, як стверджує опозиція, свідчать результати журналістських розслідувань.

Дійові особи: Громадянська платформа і влада

Громадянська платформа "Гідність і правда" з лютого має ще й політичне крило — однойменну партію. Її створила частина протестувальників, яка вважає, що досягати своєї мети треба через політичні механізми. Лідери протестів та влада час від часу намагаються вести переговори, але вони не дуже успішні.

Вибори президента вже призначено на 30 жовтня. Але влада відмовляється оголосити ще й дострокові вибори парламенту. І, зокрема, звинувачує активістів у тому, що вони підіграють Москві та заявляють, що дострокові вибори призведуть до перемоги проросійських сил, які також беруть участь у протестах.

До речі, це будуть перші з 1998 року вибори президента в Молдові, якого досі обирав парламент. Втім, Молдова — парламентсько-президентська республіка, де верхівку влади очолює прем'єр, а президент має значно менші повноваження.

Опоненти також звинувачують активістів у тому, що їх фінансують опальні бізнесмени — брати Віорел та Віктор Цопа. Вони після конфлікту з Плахотнюком залишили Молдову та мешкають у Німеччині. Так, зокрема, пишуть ЗМІ, лояльні до Плахотнюка, наприклад телеканал Publica TV.

Самі лідери громадянської платформи заявляють, що фінансування ззовні вони не отримують та проводять акції на власні кошти та пожертви небайдужих громадян.

Дійові особи: Проросійські сили

Протести у Молдові активно висвітлюють російські прокремлівські ЗМІ. Багатьом їхнім журналістам влада Молдови вже заборонила в'їзд до країни. Адже протести вони висвітлюють своєрідно, приділяючи найбільшу увагу двом найбільш активним на сьогодні проросійським силам — соціалістам на чолі з Ігорем Додоном та "Нашій партії" на чолі з Ренато Усатим.

Так сталося, що цілі у проросійських сил та проєвропейської опозиції з громадянської платформи зараз співпадають — і ті, й інші вимагають дострокових виборів. Вони мають переформатувати нинішню владу. І обидві діють за принципом — головне влізти в бійку, а далі побачимо. От власне, бачення цього далі — це те, де погляди двох протестів розходяться.

Проросійські сили проводять свої власні акції та інколи долучається до тих, які проводить "Гідність та правда". Дуже показово, що під час протестів у неділю лідер соціалістів Додон відзначився лише постом у Facebook, де вітав громадян з вербною неділею. Сам він перебував у Москві, де брав участь у службі, яку правив патріарх Кирило.

Крадіжка століття

Мова йде про виведення з країни суми понад $1 млрд, що призвело до кризи одразу трьох великих банків: Banca de Economii, Banca Socială та Unibank.

У цій оборудці цікаво те, що там є "український слід". Один з етапів полягав у проведенні фальшивого зібрання акціонерів Banca Socială. Серед них, як йдеться у великому розслідуванні, проведеному виданням Newsmaker, було двоє росіян та п'ятеро українців.

Останні виявилися мешканцями Каховки та Нової Каховки. І, що прикметно, не олігархами, а людьми, які живуть за межею бідності. Вони просто передали свої паспортні дані за невелику винагороду.

Також в оборудці виплив слід "вишок Бойка" — фіктивної угоди, через яку український бюджет не дорахувався кількох сотень мільйонів доларів.

Наслідком скандалу став арешт колишнього прем'єр-міністра Влада Філата. Його звинувачують в причетності до махінацій. Ще раніше було зарештовано бізнесмена Ілана Шора, чиї структури були задіяні в злочинній схемі.

Реакція Європи

Учасники протестів апелюють до Заходу, сподіваючись, що активні дії Брюсселю могли б вплинути на молдовську владу та зробити її більш поступливою.

Дійсно, з Брюсселя чути роздратовані голоси, незадоволені ходом молдавських реформ.

"Ми відкрили найбільший в світі ринок для Молдови. Але жоден інвестор не може прийти сюди до того часу, доки у країні панує корупція і відсутня справедливість", — заявив днями голова делегації ЄС у Молдові Піркка Тапіола, пише видання Ziarul National.

Але там не збираються чинити тиск на владу, бо вважають, що це — задача громадян.

"Ніхто не приїде з ЄС, щоб керувати вашими міністрами та прем'єр-міністрами, вони не можуть, це ваша країна", - сказав Тапіола в інтерв'ю виданню "Панорама".

Києву, напевно, варто було би прислухатися до того, що говорять зараз у Брюсселі Кишиневу. Бо схожі настрої там гуляють і щодо деяких наших нібито проєвропейських можновладців та їхніх "реформ".