Після Панамських архівів. Чи допоможуть Україні повернути гроші Януковича

Поки весь світ розгрібав наслідки офшорного скандалу, породженого Панамським архівом, Україна з головою поринула в захопливу гру "Призначення генпрокурора".

Президент Порошенко через неї навіть передумав їхати на антикорупційний форум, який проходив 12 травня в Лондоні. Бо цього ж дня він проводив операцію з блискавичного призначення Юрія Луценка очільником ГПУ.

Злі язики подейкують, що справжня причина — небажання вислуховувати неприємні зауваження від західних колег через присутність українського президента в списку "зірок" панамського офшорного скандалу.

До того ж у другій порції злитих журналістами даних з'явилося багато прізвищ людей з оточення Порошенка — Бориса Ложкін, Олег Гладковський (колишній Свинарчук) та інші.

Читайте також: Другий постріл. Хто з українців засвітився в Панамських архівах

Тим часом хазяїн антикорупційного саміту Девід Кемерон анонсував ініціативу, яка допоможе Україні, Нігерії, Шрі-Ланці та Тунісу повернути виведені з країни активи. За словами британського прем'єра, глобальний форум з повернення активів відбудеться в 2017 році в США за підтримки ООН та Світового банку.

"Форум сприятиме зміцненню співпраці між країнами, із яких були викрадені активи, та країнами, де ці активи були сховані", - цитує Кемерона сайт британського уряду.

Чи варто українцям радіти, що нарешті активи Януковича і Сім'ї повернуть Україні? Навряд, бо це, як висловлюються західні політики, дорога із зустрічним рухом, а його немає.

"Я точно впевнений у тому, що команда Кемерона процес запустить. Форум не буде дуже якісним на початку, але з часом з'явиться дієвий механізм, яким можна буде користуватися. Так само я впевнений, що команда і оточення Порошенка не будуть нічого робити, щоб цей механізм працював ефективно", - розповів сайту Еспресо.TV виконавчий директор Transparency Іnternatіonal Україна Олексій Хмара.

Він нагадав, що два роки тому, коли Янукович втік з України, Генпрокуратура заручилася підтримкою Базельського інституту з управління (Basel Institute on Governance).

Він надав найкращих експертів і методологію. Але процес так і не зрушив з місця. Базельські спеціалісти сиділи фактично без діла. Їхні поради час від часу вислуховували співробітники ГПУ та нічого не робили.

За словами Хмари, для того, щоб ініціатива Кемерона була ефективна, потрібна хоча б одна людина в самій Україні, яка бажала би змінити порочну практику.

"Припускаю, що такою людиною міг би стати Юрій Луценко. Але щоб це зробити, він має прийняти персональний виклик: "Якщо я не посаджу друзів Порошенка, то хоча б посаджу друзів Януковича". Якщо генпрокурор Луценко готовий це зробити, шанси в нас є", - говорить Хмара.

Питання повернення активів можна розглядати ширше, аніж повернення вкрадених Сім'єю грошей. Як щодо коштів, виведених в офшори наближеними до нової влади людьми?

З цим є три проблеми. Перша — найбільш очевидна. Це небажання наших можновладців розкривати дані про свої приховані в "податковому раї" статки.

Друга проблема — сама Велика Британія. Вона має розкрити інформацію щодо кінцевих власників офшорів, які знаходяться в межах британської юрисдикції. Такими є, зокрема, Британські Віргінські Острови. Лондон ще два роки тому обіцяв це зробити, але так нічого й не зробив.

Нагадаємо, у червні 2013 року Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) організував грандіозний скандал, "зливши" інформацію про реальних власників сотні тисяч офшорних компаній. Зокрема, там були й ті, хто фігурує зараз в Панамському архіві — олігарх Дмитро Фірташ, бізнесмени Олександр Меламуд та Гарік Корогодський, мільйонер і телеведучий Андрій Пальчевський.

Малоймовірно, що й після панамського скандалу британці санкціонують розкриття даних про кінцевих власників офшорок. Хоча цього разу в скандал потрапив сам голова британського уряду.

З'ясувалося, що офшорну компанію мав батько Девіда Кемерона. Для нього боротьба з "податковими оазами" перетворилась на персональну справу честі. Якщо прем'єр захоче переломити ситуацію та знайде для цього підтримку серед британської бізнес-еліти — офшорам таки можуть підрізати крильця.

Третя проблема — небажання розсекречувати офшори з боку інших потужних країн. У всіх них є впливові персони, які користуються послугами "податкових оаз". Але якщо продовжувати бити в одне й те саме місце, як це роблять журналісти ICIJ, є шанси, що справа таки зрушиться з місця.

З огляду на перераховані три причини, говорить Хмара, нам допоможуть лише з грошима одіозних персонажів типу Януковича та Лазаренка. "Таких як Кононенко ініціатива не зачепить", - сказав він.

Звісно, що анонс повернення активів Україні та іншим державам не був єдиною подією на лондонському форумі. Загалом було підготовано угоди з більш ніж десятка ініціатив, які мають на меті боротьбу з корупцією. Прикметно, що представники багатьох країн їх навіть не підписали. Серед таких були Росія, Китай, Бразилія, Індонезія та кілька інших.

Ефективність форуму сильно постраждала через низьке представництво багатьох країн, пише The Economist.

Загалом до Лондона приїхали делегації лише з 40 країн. З них лише 11 були представлені на рівні голів держав або урядів. В результаті послання, які готувались для лідерів, адресували представникам нижчого рангу і це девальвувало цінність озвучених заяв.

Зокрема, це стосувалось й України. Офіційний Київ, оскільки Порошенко не поїхав, представляв голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. Не дуже вдалий вибір з огляду на те, що в нього журналісти знайшли незадекларовану квартиру в Лондоні. Журналісти, звісно, одразу ж накинулись на нього з питаннями про неї.

"Меседжі, які готувались для Порошенка, до нього фактично не дійшли. Тому ефективність форуму невисока", - підводить підсумок Хмара.

The Economist припускає, що скандал з невимкненим мікрофоном Кемерона напередодні форуму був підлаштований спеціально, щоб підігріти інтерес ЗМІ до події.

Нагадаємо, прем'єр, спілкуючись з королевою, сказав, що на форум приїдуть представники Нігерії та Афганістану — країн, що "фантастично корумповані". Ці слова почули журналісти, бо Кемерон забув вимкнути мікрофон.

Видання характеризує форум як багатообіцяючий старт. Намітилось створення коаліції країн, яка спонукатиме інших вживати заходи для боротьби з корупцією та відмиванням грошей.

Зокрема, йдеться про формування відкритих реєстрів власників офшорних компаній. Коаліція може виявитись крихкою з огляду на потужний спротив. Та перший крок таки вже зроблено.