5 причин провалу України на Євро-2016

Еспресо.TV аналізує головні причини ганебного виступу збірної України на чемпіонаті Європи.

Експерименти зі складом

Михайло Фоменко за чотири роки роботи у збірній зажив слави затятого консерватора. У відбіркових турнірах чемпіонату світу-2014 та Євро-2016 він спирався на 13-14 перевірених футболістів, та практично не вдавався до ротації складу.

Коли збірній потрібно було рятувати матчі, а гра не йшла, Фоменко не поспішав робити заміни та "гнув" свою лінію. Навіть під час товариських матчів тренер випускав на поле основних футболістів, а резервісти, які регулярно викликалися до збірної (згадати хоча б половину основного складу "Зорі") продовжували гріти лаву запасних.

Тим більше дивним виявилися кадрові рішення Фоменка перед Євро та під час самого турніру. Спочатку тренер не взяв до Франції одного з кращих флангових хавбеків України - Олега Гусєва, який провів відмінний сезон за "Динамо". На самому чемпіонаті Європи фахівець посадив у запас основного опорного хавбека та капітана команди Руслана Ротаня.

Спочатку "відчепив" від складу футболістів, які грали у російських клубах – Богдана Бутка, Євгена Селезньова та Олександра Зінченка. А потім - останньої миті їх не просто повернув, а почав ставити до складу. 19-річний Зінченко у матчах з Німеччиною та Північною Ірландією виходив на заміну, а Селезньов, поготів, розпочинав вирішальну гру другого туру у стартовому складі.

Двічі до основи потрапив і Віктор Коваленко, який перед Євро-2016 мав в активі лише три матчі за національну команду. Безперечно, молодь до складу потрібно інтегрувати. Але виникає запитання - чому ті ж Зінченко та Коваленко, яких зараз тренер вирішив зробити ключовими футболістами, не отримували шансі під час відбіркового турніру. Скажімо, у матчах з Люксембургом, Македонією? Чому Селезньова не викликали на товариські матчі у березні проти Уельсу та Кіпру?

Розбрат у команді

Однією з причин опали Олега Гусєва у збірній ЗМІ назвали його напружені стосунки з молодими футболістами, які належать донецькому "Шахтарю" – Максимом Малишевим, Іваном Петряком та Віктором Коваленком. Динамівський ветеран нібито морально їх пригноблював та дозволяв собі на їхню адресу постійні словесні випади. Тож Фоменко вирішив не псувати атмосферу у команді і "відчепив" ветерана від складу.

Потім молоді футболісти в один голос заперечували, що з боку Гусєва був якийсь тиск. Але диму без вогню не буває, а підстави для поганої атмосфери у збірній були суттєві.

Згадати хоча б бійку між гравцями "Динамо" та "Шахтаря" у матчі чемпіонату України, під час якої один одного гамселили Андрій Ярмоленко, Тарас Степаненко та Олександр Кучер.

Чи мордобій, який влаштували після півфінальної гри на Кубок України футболісти "Дніпра" та "Зорі", що закінчився тривалими дискваліфікаціями збірників Романа Зозулі та Руслана Ротаня.

Зрежисовані у Федерації футболу України (ФФУ) рукостискання перед камерами у виконанні Ярмоленка та Степаненка конфлікту зарадити, схоже, не могли. Надто вже серйозний розкол існує всередині команди, деякі гравці якої між собою навіть не розмовляють та не вітаються.

Так, нас запевняли, що всі про конфлікт забули. Але подивіться на більшість відеосюжетів та фото з розташування збірної та зверніть увагу – у переважній більшості випадків на них футболісти "Шахтаря" перебувають окремо, а динамівці – у своїй компанії. Тому нікого обманювати не потрібно.

Погана форма лідерів

Не виключено, що вдаватися під час турніру до експериментів зі складом Михайла Фоменка примусила незадовільна форма деяких футболістів, які були основними у відбірковому турнірі.

І це стосується не лише Руслана Ротаня. Мова також про футболістів київського "Динамо" – центральних півзахисників Дениса Гармаша та Сергія Рибалки, один з яких провів на чемпіонаті Європи лічені хвилини, а інший міцно засів у запасі.

Інші на поле виходили, але своєю грою засмучували. Артем Федецький переніс з "Дніпра" до збірної свою клубну нестабільність. Євген Коноплянка, який просидів минулий сезон у запасі у "Севільї", не був схожий на себе й у національній команді. Сподівання, що футболіст через простій у Іспанії підійде до турніру "свіжим", не справдилися жодним чином.

Нарешті, так і не повів за собою збірну у вирішальний момент Андрій Ярмоленко, який знову виглядав мляво на великому турнірі та ні краплі не тягнув на футболіста, за якого у "Динамо" просять 20 млн євро.

Маніпуляції керівництва ФФУ

Мала вплив на атмосферу у збірній України й політика керівництва Федерації футболу України. Варто лише було очолити ФФУ новій команді на чолі з президентом Андрієм Павелком, як навколо національної команди почали відбуватися незрозумілі речі.

Попри те, що Михайло Фоменко вивів команду на Євро-2016, з'ясувалося, що з тренером не продовжили контракт на фінальну частину. Більше того, навіть з'явилися чутки, що до Франції національну команду може повезти Андрій Шевченко.

Фоменко вочевидь образився. Він не обмовився про це жодним чином, але вчинки красномовніші – тренер не поїхав до Франції на жеребкування чемпіонату Європи. Співпрацю з Фоменко у ФФУ у підсумку до кінці фінальної частини продовжили, але ставлення своє до фахівця теж окреслили.

До всього Шевченко у національній команді таки з'явився – його спустили до тренерського штабу збірної наказом ФФУ, а не на прохання Фоменка, який у кількох інтерв’ю відверто зізнався, що про це призначення нічого не знає.

Більше того – у кулуарах про володаря "Золотого м’яча" відкрито говорили як про наступника Михайла Фоменка у збірній, який має її очолити після Євро-2016. Подібне втручання ФФУ у мікроклімат команди однозначно мало негативні наслідки.

Відсутність характеру

Після поразки від Північної Ірландії найкраще стан справ у команді охарактеризували післяматчеві коментарі наших футболістів та тренерів.

Михайло Фоменко, по суті, звинуватив гравців у відсутності характеру та належного налаштування на вирішальну гру з Північною Ірландією, заявивши, що команда була не готова до матчу, а тренерам не вдалося "підібрати слова, щоб переконати футболістів виконати свої обов'язки".

Тарас Степаненко констатував, що більше бажання перемогти було у північноірландських футболістів. А Євген Хачеріді зізнався, що мала місце недооцінка суперника!

Якщо все дійсно так, то це дуже сумно. Що у такому разі мотивує гравців збірної України, якщо не виступ у фінальній частині чемпіонату Європи чи світу, про які мріють сотні тисяч професійних футболістів, вважаючи ці турніри вершиною кар’єри. Великі зарплати, шикарні вілли, модні автомобілі?

Принаймні таке складається враження, коли дивишся гру збірної України і порівнюєш, як до останнього б'ються на полі футболісти скромних збірних Албанії, Угорщини, Ісландії, тієї ж Північної Ірландії. Саме їх вважали аутсайдерами турніру, але найгіршою на Євро-2016 виявилася зовсім інша збірна.