Подробиці успіхів ЗСУ на Курському напрямку. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на Курщині

Отже, Курська ділянка нашого фронту в фокусі уваги та активності, оскільки на 16:00 було повідомлення від Генерального штабу ЗСУ, що на цьому напрямку сталося 62 бойових зіткнення. Це майже дві третини від загальної кількості бойових дій, які відбулись на всій протяжності фронту. 
Вчора, 5 січня, українські військові провели нову атаку в Курській області, де з 6 серпня 2024 року утримується плацдарм, який має площу близько 500 квадратних кілометрів. Це вдвічі менше, ніж було на початку нашої кампанії.

За цей час кількість російських військ, які ворог затягнув для витіснення наших військових, зросла з 11 тис. до понад 50 тис. І за 6 місяців бойових дій, за оцінками генерала Сирського, який там був 1 січня, загальні втрати противника становлять понад 38 тис. особового складу, це гарні показники. Ми розуміємо, що візит Сирського на цю ділянку напевно був пов'язаний з якимись штрихами у плануванні дій, які стартували саме вчора. 

Що ми на сьогодні знаємо? Наступальні дії відбувалися на північний схід від Суджі, тобто від Мартинівки до хутора Бердин у напрямку на селище Велике Солдатське, що на півночі нашого плацдарму. Наступ був не по трасі, яка веде на Курськ, а по полях, які вздовж цієї траси. Вчора дороги були промерзлими, що було добре для просування техніки.

Попереду нашої колони йшла машина розмінування, потім танк і бронетехніка з піхотою. Ця колона зранку 5 січня пройшла до хутора Бердин, де, ймовірно, зараз наші військові закріплюються. Там розширена "сіра зона", поки що ми чітко не можемо сказати, наскільки ця зона збільшена, хоча  деякі експерти роблять висновки, що площа там десь 5 на 7 кілометрів. І загалом наші військові пройшли десь в межах 5 кілометрів до цієї нової "сірої зони", яка поки що формується. І це достатньо гарні показники, якщо не враховувати всі інші фактори, які пов'язані з цією операцією.

Важливим елементом цього наступу було активне використання засобів РЕБ. І це нагадує мені перші дні нашого заходу в Курську область, коли експерти потім називали це цифровим бліцкригом, бо у противника не працював зв'язок, неможливо було використовувати дрони. І, здається, цю тактику та ці засоби, заходи було використано і цього разу. Російські дрони наближалися до нашої техніки й втрачали зв'язок з оператором. Але російські дрони на оптоволокні атакували нашу техніку. Однак завдати вирішальної шкоди й зупинити просування наших підрозділів вони не змогли.

Вчора російські військкори досить істерично коментували наше просування. А ще вони зробили купу відео, на яких показують начебто удари та руйнування техніки ЗСУ, але вже є аналіз цих відео. Виявляється, що це насправді змонтована архівна нарізка з багатьох елементів бойових дій на Курщині, де левова частина є російською технікою, а не українською.

Ми знаємо, що атакували наші військові, але атакував і противник на інших напрямках, зокрема на Малу Локню та Свердликове, що є західною частиною нашого плацдарму. Ці два населені пункти є важливими рубежами нашої оборони, щоб противник не просувався до Суджі. Суджа для нас є вкрай важливою, тому що це місто, від якого йде дорога на Суми та через яке забезпечується наше угруповання в Курській області.
У напрямку Малої Локні ворог атакував від Новоіванівки. Є відео, де чотири російські БМД знищуються, не дійшовши до Малої Локні десь 2 кілометри. Це робота наших десантників, які повністю використали потенціал своїх збройових можливостей, аби не дати противнику просуватися, який атакував з півдня в районі Махнівки.

До речі, було цікаве відео, де північнокорейські солдати почали виганяти російських людей похилого віку з будинків у Курській області, щоб сховатися від холоду й українських дронів в населеному пункті Махнівка, де також тривають бойові дії. 
Чому я зупиняюся на цих напрямках, де відбувалося зіткнення з противником? Тому що це свідчить про динаміку змін на цій ділянці. Поки що важко чітко оцінити, що буде завтра на цьому плацдармі. Хоча можна зробити висновок, що просування наших підрозділів на північ має на меті змусити російську армію перейти до оборони на іншому напрямку, перетягнувши більше сил і підкріплень з інших ділянок на цей новий напрямок, де діє українська армія.

Це має певним чином зіпсувати плани противника, який і досі намагається створити передумови для тиску на Суджу з різних напрямків. І ми розуміємо, що часом військові оцінки цього напрямку поступаються військово-політичним, оскільки цей плацдарм є вкрай важливим. 

Сьогодні була заява держсекретаря США Ентоні Блінкена, який після переговорів у Південній Кореї сказав, що стратегічна позиція України в Курській області має вирішальне значення для перспектив будь-яких майбутніх переговорів.
Думаю, що це впливає на рішення українського політичного керівництва щодо забезпечення силами, засобами та резервами цей напрямок лінії фронту, який не виглядає простим, як і будь-яка інша ділянка, де ведуться бойові дії з противником.

Покровський напрямок

До такої ділянки належить Покровський напрямок, де ворог намагається використовувати перевагу в живій силі та техніці. Він також намагається просуватися до Покровська, використовуючи не лише фронтальні атаки, а й тиск на західному та східному флангах, наближаючись до логістичних шляхів та ускладнюючи постачання необхідного до Покровська.

Але говорити про це ще передчасно, оскільки ці дії поки що не впливають на забезпечення Покровська, хоча до міста долітає артилерія, КАБи, працюють ворожі дрони, і, звісно, там діють наші підрозділи, бригади, які утримують просування противника.

В’ячеслав, командир ударної безпілотної роти 68-ї окремої єгерської бригади "Шершні Довбуша" з Покровського напрямку, розповів, що противник постійно виснажується, здійснює ротації, поновлює свій особовий склад. Кількість наступальних дій ворога не зменшується, він продовжує штурми, але це йому вдається робити набагато тяжче. Перед містом Покровськ, де 68-ма бригада тримає передній край, окупанти успіху не мають. Зараз вони активізувалися максимально на захід, намагаються просуватися, обходячи місто.

Командир роти БПЛА зазначив, що пілоти та екіпажі розрахунків працюють цілодобово, постійно змінюються, а виходячи на позиції, відпрацьовують по максимуму. За жовтень 2024 року підрозділ "Шершні Довбуша" посів друге місце серед усіх ударних підрозділів ЗСУ, хлопці багато працювали й знищили значну кількість ворожих цілей. Є певна система накопичення балів за противника, техніку, боєкомплекти – це все офіційно фіксується за відеопідтвердженнями. Але це не є змаганням, хлопці роблять все для того, щоб захистити українську землю та знищити загарбника, який прийшов в нашу країну. Число знищених окупантів підрозділом 68-ї бригади досягло понад 7500 та 200 одиниць різної техніки.

Військовослужбовець зауважив, що є виробники, які прислухаються і дають вже готові дрони під запит підрозділу. Також багато волонтерів працюють, щоб надати необхідне. Але ще залишається великий відсоток дронів, які потрібно дороблювати, тому військові безпілотної роти вкладають і свої кошти, бо це справа як захисту України, так і збереження власного життя. За минулий місяць, грудень 2023 року, підрозділом були витрачені власні кошти на суму понад 1 млн 500 тис. грн для того, щоб дообладнувати, переобладнувати дрони, відповідно, мати необхідне забезпечення для активного застосування безпілотних систем. Зараз на telegram- каналі "Шершні Довбуша" проводиться збір на оптоволоконні дрони, які ворог не зможе ні перехопити, ні придушити.