Вибори 2025 у світі: які голосування матимуть значення для України

Парламентські вибори у Німеччині

Це дострокові вибори, які були призначені на 23 лютого 2025 року після того, як президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр 27 грудня розпустив Бундестаг через відсутність "перспектив для створення стабільної парламентської більшості".

Основними кандидатами на формування парламенту, найімовірніше, будуть правляча Соціал-демократична партія, опозиційний Християнсько-демократичний союз (ХДС), знову ж таки зелені, а також ультраправа "Альтернатива для Німеччини".

Проблема цих виборів для України полягає у тому, що дедалі більшої популярності серед німців набирає власне ультраправа "Альтернатива для Німеччини", яка має помітний російський слід у своїй діяльності.

Проте за попередніми опитуваннями, найбільше голосів може здобути ХДС, лідер якої виступає за підтримку України.

Президентські вибори у Румунії

Це буде друга спроба румунів обрати президента країни, оскільки перша закінчилася скасуванням результатів. Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру за кілька днів до наступного, у якому мали змагатися за президентську посаду проросійський кандидат Калін Джорджеску та проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі. Джорджеску таке рішення обурило, тому він подав скаргу до Європейського суду з прав людини та продовжує наполягати на терміновому розгляді справи.

Проте тепер країні доведеться розпочати увесь процес спочатку. Новий перший тур виборів запланований на 23 березня, тим часом другий має відбутися 6 квітня. А до обрання наступника на посаді залишатиметься чинний президент Клаус Йоганніс, чия проукраїнська позиція не підлягає сумніву.

Натомість, якщо брати до уваги результати скасованого першого туру, із подальшим голосуванням та приходом у крісло нового політика, ситуація може змінитися. Адже частину кандидатів, окрім власне Єлени Ласконі, цілком влаштовує ідея територіальних поступок з боку України задля начебто "шляху до миру".

Тим часом перипетії виборчих перегонів у країні тривають, зокрема провладний кандидат Крін Антонеску вже встиг призупинити свою кампанію, оскільки коаліція досі одностайно не схвалила його кандидатуру. Що встигне змінитися у списку кандидатів та у настроях суспільства за найближчі кілька місяців, а також чи може бути знову змінена дата виборів – наразі точно сказати неможливо.

Вибори президента у Польщі

Анджей Дуда завершує свою вже другу каденцію, тож згідно з Конституцією Польщі балотуватися на цьогорічних виборах, що відбудуться 18 травня, вже не може. Проте провідні партії Польщі вже визначилися зі своїми кандидатами, адже передвиборча гонка стартує зовсім скоро.

На думку експертів, наразі найбільш імовірними лідерами цієї гонки та суперниками стануть кандидат від Громадянської коаліції Рафал Тшасковський та представник ПіС Кароль Навроцький. Рафал Тшасковський – мер Варшави, який свою політичну кар'єру розпочинав ще у Європарламенті. Тим часом Кароль Навроцький – польський історик, який очолює Інститут національної пам'яті і який в одному зі своїх інтерв'ю дозволив собі назвати українську Галичину "Східною Малопольщею".

Проте боротимуться за посаду президента, яка у Польщі передовсім має вплив на зовнішню політику та культурну дипломатію, не лише ці двоє. Спробувати себе у ролі очільника країни хочуть Шимон Головня, який є лідером партії "Польща 2050", Славомір Менцен із сумнозвісної Конфедерації, депутат Сейму Марек Якубяк, а також представниця "Лівиці", віцеспікерка Сейму Магдалена Беят.

Варто відзначити, що за опитуваннями, опублікованими польськими виданнями, наразі лідирує Рафал Тшасковський, який переконаний, що підтримка України – це національний інтерес Польщі, адже має прямий вплив на її безпеку у майбутньому. Але навіть в іншому випадку, тобто за ймовірного лідерства Кароля Навроцького, політика все ще має залишатися позитивною для України.

Вибори до парламенту Молдови

Наразі Молдова ще оговтується від президентських виборів, де все ж проєвропейській Маї Санду вдалося перемогти проросійського Стояноглу. Проте попереду ще одна, так би мовити, фінальна боротьба за Молдову – голосування за парламент країни 11 липня 2025 року.

Як і під час президентських виборів, РФ вже лаштує плани впливати і на парламентські, а робити це збирається за тими ж схемами, що вже випробувані у 2024 році, тобто йдеться про підкуп виборців. Через це парламентські вибори можуть стати справжнім випробуванням для проєвропейської ліберальної партії Маї Санду "Дія і справедливість".

За попередніми опитуваннями, "Дія і справедливість" йде приблизно на одному рівні з проросійськими силами, тому може втратити більшість у новому парламенті та муситиме формувати коаліцію. Що ж трапиться, якщо більшість опиниться в руках проросійських партій – можна не озвучувати, адже тоді прогнози доволі похмурі для ситуації в країні, а також це створить проблеми й для її сусідів, зокрема та передовсім для України.

Парламентські вибори у Чехії

Чехія вже тривалий час є одним із ключових союзників України у її боротьбі, зокрема завдяки президенту Петру Павелу, проте й завдяки сформованому ще у 2021 році парламентові. 

У жовтні 2025 року на країну очікують нові парламентські вибори, результат яких може підважити тривалу спільну працю та здобутки попереднього уряду на теренах підтримки України. Чому існує така ймовірність? Власне, як і в багатьох інших країнах, тут зростає активність проросійських сил, а Росія не гає часу, вливаючи у поширенні дезінформації, пропаганди та купівлі голосів на мільйони євро.

За опитуваннями та прогнозами, на зміну проукраїнському Фіалі може прийти Андрей Бабіш та його партія ANO ("Так"). Цей мільярдер словацького походження, який спершу засудив анексію Криму та підтримав санкції ЄС, згодом висловився проти членства України у Європейському Союзі.

Вибори парламенту в Канаді

Цього року закінчується термін повноважень також у парламенту Канади, тож 25 жовтня на країну очікують вибори. І вони можуть стати переломним моментом у політичному житті держави.

Добре знаний канадський прем'єр Джастін Трюдо, який перебуває на посаді ще від 2015 року, наразі переживає спад своєї популярності, а відповідно і зниження рейтингів. Це може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів. Адже разом із ним цей спад впливає також на Ліберальну партію. Натомість громадська думка поволі схиляється до підтримки Консервативної партії – уперше за такий тривалий час.

Передбачається, що головні ролі на політичній передвиборчій сцені належатимуть Ліберальній партії Джастіна Трюдо, Консервативній партії Канади П'єра Пуальєвра, Нова демократична партія, Блок Квебека та Парія зелених. Основними тенденціями серед обіцянок мають стати економічне зростання, соціальні реформи та підтримка традиційних галузей, тобто фактично йдеться передовсім про внутрішні справи країни.