Чому Кіпр хоче скасувати санкції проти Росії

Нічого дивного у діях кіпріотських політиків немає. Їхня держава — одна з найбільш дружніх до Росії серед інших країн-членів ЄС.

По-перше, у зовнішній політиці вони цілком подібні до Греції, яка так само підтримує дружні стосунки з Москвою. Тут працюють разом і тісні економічні зв'язки, і антиамериканські настрої, і спільна релігійна база.

По-друге, великий вплив на кіпріотів має численна місцева російська меншина. Українська громада там також є, і вона активно допомагала і під час Майдану, і зараз, коли потрібні гроші для лікування та реабілітації поранених бійців. Та на жаль, її вплив менш потужний.

По-третє, Кіпр прагне скасування російського ембарго на імпорт продуктів з країн ЄС. Особливо цього хочуть місцеві фермери.

Українське МЗС вже засудило ухвалену Палатою представників Республіки ‎Кіпр‬ резолюцію. "Попри те, що сама резолюція не має юридично зобов’язуючого характеру сам факт її ухвалення викликає стурбованість.

Він свідчить про нехтування окремими кіпрськими депутатами основоположними принципами міждержавних відносин, основаних на міжнародному праві", - йдеться у заяві міністерства. Також в ній наголошується, що депутати парламенту Кіпру опосередковано підтримали дії агресора.

Комуністична операція

Текст резолюції внесли на розгляд троє депутатів з партії комуністів AKEL (Прогресивна партія робочого народу). Її підтримали 33 депутати з 56. Представники партії влади, право-центристської DISY (Демократичне об'єднання) утримались.

Кіпр уже далеко не перший учасник антисанкційного параду. Подібні документи ухвалив парламент Франції та місцеві ради в італійських регіонах Венето, Лігурія та Ломбардія.

Це також гарно пасує до заяв про "поетапне скасування санкцій" німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра та 
необхідність зміни політики щодо санкцій міністра закордонних справ Словаччини Мирослава Лайчака.

Та рішення кіпріотів виглядає запізнілим: посли усіх 28 країн-членів Євросоюзу ще два тижні тому (а саме 21 червня) одноголосно підтримали продовження санкцій проти Росії до 31 січня 2017 року.

То навіщо ж голосувати вже після того, як поїзд пішов? Причин тут може бути кілька.

Перша — голосування парламенту Кіпру стало послугою для "художників" Кремля. Воно додало їм ще один шматочок до картини під назвою "Народи Європи втомилися від санкцій".

Відповідна схвальна заява від російського МЗС вже надійшла. Там згадуються і Франція з Італією, і "зростання розуміння реального стану справ навколо антиросійських санкцій та їхніх негативних наслідків для національних економік".

Друга причина — згадана вище картина призначена не лише для загальноєвпропейського споживання, в першу чергу — євроскептиками. Вона потрібна і для внутрішнього глядача. Напередодні виборів у Держдуму російський уряд отримав змогу показати, як він бореться на дипломатичному рівні за скасування санкцій і обіцяти, що скоро "життя буде як раніше".

Третя причина — взимку Євросоюзу доведеться ще раз визначитися щодо продовження чи непродовження режиму санкцій. І весь оцей вал заяв про їхнє скасування створює несприятливий фон. В українських експертних та дипломатичних колах вже готуються до того, що санкції скасують і Україні доведеться працювати з ЄС у новій реальності.

Хитрий Анастасіадіс

Добра новина в тому, що позиція Кіпру не така однозначна, як того б хотіли в Кремлі. Перше, що слід зауважити — парламент на Кіпрі слабкий, усі головні важелі влади зосереджені в руках президента Нікоса Анастасіадіса, який одночасно є головою уряду.

А його позиція двозначна, в тому сенсі, що він намагається підтримувати дружні стосунки і з Росією, і з рештою Євросоюзу одночасно, і з Україною. На словах він та його уряд не підтримують санкції. Наприклад, минулого року Анастасіадіс заявив, що санкції "не вирішать проблему та створять ще ширші проблеми для всього Європейського Союзу".

Також він минулого року обіцяв російським військовим доступ до портів Кіпру у випадку проведення "гуманітарних операцій чи надзвичайних випадків". Досить провокативна заява, зважаючи на присутність на острові, по-перше, миротворців ООН, по-друге, британської і турецької військових баз.

На практиці ж кіпріотські дипломати голосують в Брюсселі за подовження санкцій, бо від допомоги Євросоюзу вони теж залежні. Особливо банківська сфера, яка у 2008 році пережила потужну фінансову кризу. Минулого року Анастасіадіс побував з дружнім візитом в Україні, під час якого говорили і про санкції, він запевняв, що Кіпр не змінить свою позицію.

Заяви щодо "неправильних санкцій" та російських військових з боку Анастасіадіса виглядають радше не як тверда позиція, а як політичний торг і намагання вибити з ЄС більше преференцій.

До речі, Кіпр, частина якого окупована Туреччиною, мав би як ніхто інший розуміти почуття українців щодо анексованого Криму. І, на щастя, серед тамтешніх мешканців такі є.

"Отже ми підтримали Росію, яка зробила Україні те саме, що зробила нам турецька армія. Воістину ідіотично. Чекайте Путіна, який прийде зі своїми військовими допомогти етнічним росіянам в Лімасолі", - написав один з кіпріотів у коментарях під новиною про голосування парламенту в місцевій газеті Cyprus Mail.

На щастя, розуміння небезпеки, яку несе Росія, також присутнє в європейських політиків. Чи варто замиритись та повернутись до взаємодії "бізнес як раніше" вирішувати їм, європейцям. Якщо український досвід їх нічому не навчив, то вже не проблеми Києва.