Кремлівська пропаганда за гроші німців. Як у Deutsche Welle назвали Крим Росією

У вівторок, 16 серпня, українське МЗС опублікувало на своїй сторінці в Facebook заяву редакції німецької телерадіокомпанії Deutsche Welle (DW). Вона наводить вибачення голови московського корпункту Юрія Решета з приводу використання скандального хештегу та запевняє, що з її точки зору Крим є українською територією, незаконно окупованою Росією.

Українському читачу важко зрозуміти, про що йдеться, оскільки він побачив лише кінець скандалу. А початок розгортався в німецькомовному сегменті соцмереж і тому залишився малопоміченим українськими ЗМІ.

Прес-тур до Криму

Початком історії став прес-тур до Криму, організований в Росії для журналістів іноземних ЗМІ. Мета зрозуміла: розпіарити перед закордонними репортерами півострів, який мовляв після анексії цвіте та пахне. Росіяни добре розуміються на потьомкінських селищах.

Кореспондент DW Юрій Решето був одним із запрошених в цей тур. Як зазначається в його профілі на сайті DW, він "має російську душу та німецький погляд на теми, які висвітлює". Доволі іронічно, зважаючи на подальші події.

Отже Решето з'їздив до Криму з території Росії (!), зробив двозначний репортаж і опублікував кілька твітів із хештегом #crimeaisrussia, що перекладається як "Крим це Росія". Зараз він стверджує, що це сталося випадково, але питання до нього залишились.

Окрім скандального "Крим це Росія" Решето використав у своїх дописах хештеги #Russia та #Crimea, та жодного разу — хештег #Ukraine. Усі ці пости з початком скандалу він видалив, але небайдужі громадяни встигли їх заскрінити.

В одному зі своїх твітів Решето писав: "Від'їжджаю з Москви у хвилюючу подорож по шістьом регіонам Росії для російської редакції DW — починаємо з Криму". Тобто за його логікою, Крим — це регіон РФ, хоча переважна більшість країн світу не визнають анексію півострова Росією. Зокрема й Німеччина — країна, чиї громадяни як платники податків фінансують DW.

Системна помилка

Прикметно, що Решето — не рядовий кореспондент чи фрілансер, а голова кореспондентського пункту, отже до його поглядів напевно дослухають підлеглі та колеги. Те, що відбувається в його голові з приводу Криму, викликає тривогу, бо ретранслюється не російській аудиторії, якій давно промили мізки, а західній.

Одним із перших на скандальні дописи Решета звернув увагу голова українського представництва Фонду Гайнріха Бьолля в Києві Сергій Сумленний.

"Головне питання навіть не в тому, як журналіст потрапив у Крим (врешті решт він справді міг намагатися зробити матеріал про те, як до Криму потрапляють росіяни), а в тому, чому він опублікував кілька постів, у яких вперто називав Крим російським. Чому він зробив репортаж про туристичну сферу в Криму, який виявився дуже однобоким та не зачіпає дуже важливі питання наслідків анексії? І чому керівництво цього журналіста нездатне адекватно відповісти на всі ці питання? Помилку може скоїти кожен, але задача кожної організації розслідувати такі помилки", - сказав Сумленний в коментарі сайту Еспресо.

Реакція МЗС та Deutsche Welle

Після скандалу в соцмережах на ситуацію відреагували в центральному офісі DW, українському посольстві в Німеччині та українському Міністерстві закордонних справ.

МЗС розповсюдило вже згадане повідомлення про заяву редакції та вибачення Юрія Решета за хештег ‪#‎crimeaisrussian‬. У заяві, яку цитує міністерство, він також говорить про те, що у своїй журналістській роботі засуджував анексію Криму Росією як таку, що порушує міжнародне право.

"В багатьох моїх твітах можна знайти такі хештеги, як ‪#‎russia‬, ‪#‎ukraine‬ і ‪#‎annexion‬", - виправдовується Решето. Та це не знімає всіх питань до нього.

Кримські готелі

Результатом поїздки Решета став відеорепортаж англійською мовою "Часи змінюються для готелів Криму". Як відзначив один із співрозмовників Еспресо, якого обурили хештеги Решета, його сюжет виглядає як реклама Міністерства інтеграції Криму, а не об'єктивний журналістський репортаж (зараз це міністерство вже ліквідовано. - Авт.).

Сюжет складається з двох частин. У першій Юрій Решето розповідає про готель класу люкс: дорогий, але з гарним набором послуг та медичним обслуговуванням. У другій — про власницю хостелу. Він більш спартанський, але й дешевший. Хазяйка (за народженням українка, але з російським паспортом, уточнює автор) говорить, що українці майже не їздять у Крим, відпочинок став дорожчим через проблеми з логістикою та подорожчання продуктів. І тому вона була би дуже рада гостям і приваблює їх заняттями йогою, для чого спеціально проводить заняття з московським інструктором.

У цьому репортажі немає двох важливих нюансів. По-перше, жодного слова про те, як Путін нашпиговує Крим російськими військовими та російською зброєю. По-друге, не згадується такий наслідок анексії, як привласнення Росією престижних готелів, які раніше належали українським власникам.

Зокрема, на головній сторінці сайту Делегації німецької економіки в Україні з травня висить попередження про те, що зараз у Криму на продаж виставлені шість люксових готелів, які були конфісковані в їхніх законних власників. І МЗС Німеччини, і делегація дуже не радять укладати угоди, бо з точки зору законів України та Євросоюзу угода буде вважатись недійсною.

Зрозуміло, що не згадуючи прибуття все нової російської військової техніки в Крим та віджим туристичної інфраструктури Решето не бреше. Але його репортаж дає, м'яко кажучи, неповну картину.

Коментарі для Russia Today

Також Решето дав інтерв'ю про свою подорож кремлівському пропагандистському ЗМІ Russia Today. "На думку голови московського бюро Deutsche Welle Юрія Решето, який в Криму вже не вперше, зміни дуже значні. Зокрема, він відзначив покращення доріг та інфраструктури", - заявляє кореспондент російського телеканалу.

На камеру ж Решето говорить наступне: "Я не вперше відвідую Крим. Я працюю кореспондентом у Москві та можу приїздити сюди, щоб висвітлювати різні події та явища, як позитивні, так і негативні, пишу про людей та про життя тут. Наприклад, ми робили сюжети про відключення електрики взимку та про кримських татар. Як я вже казав, тут відбувається багато і гарного, і поганого. Цього разу я тут на запрошення МЗС Росії, тому можу побачити те, що не міг побачити раніше в якості звичайного кореспондента".

Тепер Решето говорить, що зроблене під час його поїздки в липні інтерв'ю з RT відтворене не у повному обсязі і тому спотворює його заяви. Це нагадує одне з класичних виправдань за недолугий коментар під назвою "мої слова вирвали з контексту".

"У цьому інтерв'ю я ніколи не стверджував, що Крим є російським, а лише те, що я, як репортер, повинен відображати реальність, в якій живуть люди. А реальність полягає у тому, що вже два роки люди змушені жити на контрольованому Росією півострові за російськими законами", - пояснює Решето.

Власне, виглядає дивним, як людина, яка очолює корпункт, може не усвідомлювати що таке Russia Today і як вона маніпулює коментарями спікерів. Скандал з українськими спортсменами — яскравий приклад того, що буває, коли спілкуєшся з журналістами цього кремлівського пропагандистського холдингу.

Хто запросив до Криму?

В офіційному коментарі DW заявлено, що поїздка відбувалася не на запрошення МЗС РФ (як стверджує автор сюжету RT), а на запрошення Союзу іноземної преси у Москві. "DW є членом та вносить членські внески у цю організацію іноземних журналістів у Москві, яку можна порівняти із Союзом інопреси VAP", - йдеться в українському перекладі коментаря телерадіокомпанії, наданому Еспресо.

Далі в офіційній заяві DW стверджується, що "на відміну від інших учасників групи, кореспондент DW Юрій Решето разом з оператором дістався рейсовим літаком пункту неподалік від російсько-українського кордону, а потім поромом — Криму. Усі витрати, пов'язані з поїздкою кореспондента, взяла на себе DW".

Щодо програми візиту, то в заяві підкреслюється, що Решето взяв участь у двох пунктах програми перебування у Криму — тих, участь в яких була б неможливою за відсутності дозволу МЗС РФ.

"Йдеться про відвідування Керченського мосту та інтерв'ю з так званим прем'єр-міністром Криму Аксьоновим. Крім того, Решето працював як журналіст та збирав матеріал у Криму незалежно від групи та без супроводу", - підкреслюють у DW.

Перетин кордону України

Той спосіб, яким добрався в Крим Решето є нелегальним з точки зору українського законодавства. Але цей момент в офіційній відповіді DW не згадується.

На запит сайту Еспресо з цього приводу, спікер DW Кристоф Юмпельт відповів, що це загальноприйнята практика для журналістів — використовувати всі доступні шляхи, аби мати можливість висвітлювати сюжет з місця подій.

"DW точно не порушувала український закон або інші закони у зв'язку з цим. Журналісти з багатьох країн постійно подорожували до Криму з Росії з початку окупації. У цьому конкретному випадку маршрути подорожей та постачань до Криму з Росії були частиною журналістського розслідування для репортажу з перших рук", — відписав речник DW.

За його логікою виходить так, що писати про будівництво Керченського мосту можна лише потрапивши в Крим незаконним способом, а не через територію України. Насправді ж це виглядає так, що комусь було ліньки їхати в Крим через Україну.

В українському посольстві сайту Еспресо повідомили, що вони окремим листом звернули увагу МЗС ФРН на існуючий порядок в'їзду на територію тимчасово окупованого Криму для іноземних журналістів, у тому числі німецьких.

"Тримаємо ситуацію на контролі, порушуватимемо це питання у ході подальших зустрічей з колегами з Deutsche Welle, з редакцією якої маємо тісний контакт і добрі відносини", - пообіцяли в посольстві.