17 років колонії за книжки. Як у Ростові судять кримчан за "ісламський тероризм"

Рік тому, у серпні 2015-го, у цьому ж Північно-Кавказькому окружному військовому суді в Ростові-на-Дону страшні вироки почули українські політв'язні, кримчани Олег Сенцов та Олександр Кольченко. Схоже, російські судді завели для себе цинічну звичку – виносити жахливі вироки у серпні кримським активістам.

У Ростові триває суд над кримськими татарами Русланом Зейтуллаєвим, Фератом Сайфуллаєвим, Нурі Прімовим та Рустемом Ваітовим, яких звинувачують в участі в "Хізб ут-Тахрір". Вже півтора роки вони незаконно утримуються Росією. Сьогодні хлопці виголосять своє останнє слово у суді, а наступного тижня почують вироки. 

Минулого тижня прокурор затребував 17 років колонії суворого режиму Руслану Зейтуллаєву (як начебто організатору терористичної організації), 8 років загального режиму Ферату Сайфуллаєву та по 7 Рустему Ваітову та Нурі Прімову.

Що таке "Хізб ут-Тахрір"

"Хізб ут-Тахрір", або "Ісламська Партія визволення" – це міжнародна ісламська політична партія, яка займається релігійною, політичною та просвітницькою діяльністю. Об'єднуючи мусульман у різних країнах світу, "Хізб ут-Тахрір" прагне відновлення ісламського способу життя та встановлення халіфату. 

У немусульманських країнах партія веде ідеологічну та пропагандистську діяльність, закликаючи мусульман суворо слідувати законам своєї релігії, а немусульман – сповідувати іслам.

Організація суперечить демократичним цінностям, але разом з цим, не є терористичною. Немає жодних доказів зв'язку "Хізб ут-Тахрір" з терористичними організаціями.

Утім, партія визнана терористичною в Росії та Казахстані. Її члени переслідуються у деяких країнах Середньої Азії, однак за обвинуваченнями, не пов'язаними з тероризмом.

У Німеччині діяльність організації також заборонена, але причиною є невизнання "Ісламською Партією визволення" країни Ізраїль. У багатьох інших країнах Америки та Європи, зокрема в Україні, "Хізб ут-Тахрір" діє легально та публічно, адже згідно із загальним уявленням західних демократичних країн, не є екстремістською організацією.

Наразі немає жодного факту вчинення або підготовки учасниками цього об'єднання терактів будь-де в світі, зокрема і на Близькому Сході. Після анексії півострова Росією діяльність "Хізб ут-Тахрір" у Криму стала забороненою. 

Фігуранти справи

У справі "Хізб ут-Тахрір" заарештовані 14 кримських татар. Але першими свій вирок почують Руслан Зейтуллаєв, Ферат Сайфуллаєв, Нурі Прімов та Рустем Ваітов, які зараз перебувають у суді в Ростові. 

Як пояснили у коментарі Еспресо.TV правозахисники кампанії LetMyPeopleGoUkraine, щодо цих 14 в'язнів існує три кримінальні провадження. 14 кримчан судять за одними звинуваченнями, але у різних справах. Ця четвірка стала першою, кого затримали у Криму, тому судовий розгляд почався раніше за інших. 

Вранці 23 січня 2015 року у будинках Руслана Зейтуллаєва, Нурі Примова і Рустема Ваітова провели обшуки. Після цього їх затримали. 

Руслан Зейтуллаєв, якому інкримінують "організацію терористичної діяльності" та вимагають строк у 17 років, працював у будівництві, вів активну громадську діяльність у Криму. Він позиціонував себе як правозахисник і вважає, що саме тому став об’єктом переслідування. 

За версією ФСБ, Зейтуллаєв вів "приховану антиросійську, антиконституційну діяльність у вигляді пропагандистської роботи серед населення". 

Рустем Ваітов так само брав участь у громадській діяльності, облаштовував мечеті в Севастополі. У ті ж дні подібна ситуація – обшуки і арешт – відбулися і з Нурі Прімовим. 

Ферата Сайфуллаєва, який працював майстром з установки супутникових антен та був імамом і головою місцевої мусульманської громади, арештували 2 квітня. 

У якості доказів у справі фігурують абсурдні речі. Так, у Зейтуллаєва вилучили книгу "Житіє пророка Муххамеда", у Прімова – "Система Ісламу", а приводом для звинувачення Ваітова став запис у його блокноті "провести з братом Анасом сухбет". 

"Сухбет" у перекладі з кримськотатарської – бесіда, зібрання. Вживання кримськотатарського слова кримським татарином не викликає жодних здивувань і підозр ні в кого, утім, слідчі вважають, що це "відповідає правилам ідеології терористичної організації "Хізб ут-Тахрір".

Серед доказів є і аудіофайл зі зборів. На ньому чутно, що розмови йдуть зовсім не про тероризм, а про поганий стан справ після анексії Криму Росією. Ведучий зборів називає лояльних до Сергія Аксьонова кримськотатарських лідерів "лакеями". 

Не існує жодних доказів причетності хлопців до "Хізб ут-Тахрір". Натомість один з адвокатів Еміль Курбедінов каже, що протягом усього слідства він фіксує низку грубих порушень прав і свобод обвинувачуваних.