Життя після олігархів. Як фани відроджують футбольні клуби в Україні

Епідемія банкрутств

За останні кілька років в Україні зникло багато клубів, без яких ще недавно було неможливо уявити вітчизняний футбол.

Після минулого сезону припинив існування харківський "Металіст", який ставав семиразовим бронзовим призером Прем'єр-ліги, віце чемпіоном України-2012/13, а у сезоні 2013/14 дійшов до чвертьфіналу Ліги Європи.

На друге коло попереднього чемпіонату України не вийшов запорізький "Металург". А двома сезонами раніше припинила існування сімферопольська "Таврія", яка у 1992 році стала першим у історії володарем національного золота. І це лише останні приклади.

Причини зникнення іменитих клубів були різними. "Металіст" до банкрутства довів олігарх-втікач Сергій Курченко, який у 2012 році "віджав" клуб у мільярдера Олександра Ярославського. Від фінансування запорізького "Металурга" відмовився бізнесмен Олександр Богуслаєв. "Таврія" ж припинила існування через російську анексію Криму.

Та славетні бренди не зникли назавжди. Адже за ними стояли не лише професійні команди, але й молодіжні склади, дитячо-юнацькі школи та сотні тисяч вболівальників. І саме фани стали головними ініціаторами реінкарнації "Таврії", "Металіста" та запорізького "Металурга".

Повернення "Таврії"

Зокрема, представники ультрас першими запропонували відродити сімферопольську "Таврію" на території "материкової" України.

"Після того, як переїхали на материк ми вирішили, що щось потрібно робити з нашим клубом, написали листа усім можливим інвесторам, які колись мали стосунок до "Таврії", - розповідає Еспресо один з лідерів фан-руху сімферопольської команди Олег Комуняр.

Олег Комуняр

Минулого року ініціативу підтримав екс-президент спортивного клубу "Таврія" Сергій Куніцин, який заручився підтримкою Федерації футболу України, яка була готова навіть надати сімферопольському клубу місце у Прем'єр-лізі, попри те що він у 2014 втратив професійний статус.

І от наприкінці серпня 2016 року було відроджено Федерацію футболу Криму, першим кроком якої стало створення нової "Таврії". Проте, клуб гратиме не в Прем'єр-лізі, а розпочне свій шлях з аматорського чемпіонату України.

Причину такого рішення обраний президентом Федерації футболу Криму Сергій Куніцин пояснив фінансовою скрутою, в якій опинився український футбол загалом.

"Ми усі бачимо, що відбувається з українським футболом - у Прем'єр-лізі залишилося 12 команд, та й вони перебувають у непростому становищі, за виключенням "Шахтаря" та "Динамо". Тому ми вирішили заявитися у чемпіонаті серед аматорів, щоб стартувати, напрацювати команду", - сказав Куніцин.

За його словами, навіть участь у аматорському чемпіонаті потребує немалих коштів.

"2 млн грн на сезон потрібно, щоб команда просто існувала, 5 млн грн – щоб вирішувати завдання", - каже Куніцин. Водночас, за його оцінками, мінімальний бюджет клубу Прем'єр-ліги нині становить $5-6 млн, а охочих вкладати такі гроші у "Таврію" поки що немає.

Сімферопольська "Таврія" базуватиметься у Херсонській області у 13-тисячному місті Берислав та проводитиме домашні матчі на місцевому 4-тисячному стадіоні. У клубі сподіваються, що матчі "Таврії" відвідуватимуть не лише місцеві мешканці, але й вболівальники з Криму.

За словами Олега Комуняра, вболівальники в окупованому Криму готові підтримувати нову "Таврію" і вже звертаються з відповідними пропозиціями. У свою чергу, внесок ультрас у відродження клубу оцінили й функціонери і дали їм посади у Федерації футболу Криму. Так, Комуняр став віце-президентом організації на громадських засадах, а ще двоє фанів увійшли до виконкому. Швидше за все, отримають фани посади і у керівництві "Таврії".

"Важко сказати, що це народна команда – у нас народ на окупованих територія, але становлення клубу проходить при безпосередній участі вболівальників", – каже Олег Комуняр.

"Металіст" без Курченка

Цікаво, що на першому етапі аматорського чемпіонату України "Таврія" виступатиме у одній групі з харківським "Металістом 1925". Хоча цей клуб юридично не є правонаступником "Металіста", який грав у Прем'єр-лізі, саме навколо нього зараз згуртувалися харківські ультрас, які вважають цей клуб своїм.

Фани з Харкова останніми роками провели багато акцій із закликами врятувати "Металіст", але катастрофи уникнути не вдалося – харківський клуб не отримав атестату від ФФУ на участь у Прем'єр-лізі на цей сезон та припинив існування.

Попри те, що існувала можливість залишити за клубом професійний статус та заявити його у першу, або другу лігу, Сергій Курченко відмовився продавати "Металіст" за адекватну ціну або ж просто віддати клуб, який має великі борги, іншому власнику.

Тож довелося застосовувати запасний варіант порятунку "Металіста". Колишній віце-президент ФФУ Сергій Стороженко разом ще із 18 особами заснували ТОВ "Авангард", на базі якого й було створено "Металіст 1925", який весною грав на першість міста, а влітку розпочав виступи у аматорському чемпіонаті України.

Старт у цьому турнірі викликав у Харкові великий ажіотаж – на гру проти "Житомира" на стадіон "Металіст", який приймав у 2012 році матчі Євро-2012, прийшло 7 тисяч вболівальників – у наші часи такій відвідуваності може позаздрити навіть більшість клубів Прем'єр-ліги.

Відроджують клуб відомі у минулому футболісти "Металіста". Генеральним директором став Володимир Лінке. Головний тренер Олександр Призетко свого часу пограв за "Динамо", його асистент Олександр Горяїнов довгі роки захищав ворота харків'ян і є справжньою легендою команди, заявлений на цей сезон і продовжує грати.

Тренер воротарів Юрій Сивуха був одним з помічників Михайла Фоменка у збірній України та займався у національній команді голкіперами. Спортивним директором став ще один екс-металіст з динамівським досвідом – В'ячеслав Хруслов. А Сергій Валяєв, який був одним із провідних гравців "Металіста" часів Мирона Маркевича, тренує "Металіст-Юніор", у якому зібралась талановита молодь з академії клубу.

Тож у "Металісті" до процесу долучили найкращих представників харківського футболу, перед якими поставили амбітну мету – щороку підвищуватися у класі та якомога швидше повернутися до Прем'єр-ліги.

Червоно-чорний "Металург"

Проте повернення до професійного футболу, коли за спиною вже немає товстого олігархічного гаманця, відбувається не так гладко. У цьому можна переконатися на прикладі запорізького "Металурга".

Цей клуб ще минулого сезону грав у Прем'єр-лізі, проте у зимове міжсезоння знявся з чемпіонату України, через те що власник клубу Олександр Богуслаєв відмовився від подальшого фінансування команди.

До останнього моменту також були сподівання, що знайдеться новий власник, але, як і у випадку з "Металістом", на перепоні стали великі борги попередників, які звалювати на свої плечі ніхто не захотів. І знову ж - за порятунок команди взялися вболівальники.

Один з лідерів ультрас Олександр Великодній разом з ще з трьома особами став співзасновником громадського об'єднання "Металург назавжди". Клуб було відроджено на базі іншої запорізької команди – "Россо Неро", яка взяла назву "Металург" та навесні виступила під нею у аматорському чемпіонаті України, участь у якому є необхідною умовою для надання команді професійного статусу.

Але у реаліях другої ліги без потужного спонсора народній команді виявилося існувати набагато важче, ніж серед аматорів. Взяти хоча б внесок за участь у змаганнях, який у любителів складає 25 тис грн за сезон, у другій лізі – 87 тис грн, а у першій – 163 тис грн.

Причому компенсувати ці кошти за рахунок відвідуваності – нереально. Попри вдавану загальну занепокоєність долею "Металурга", на його матчі у Запоріжжі в середньому приходить 2 тис глядачів. Для не надто популярної другої ліги та команди, яка зазнала шести поразок і здобула лише одну перемогу, це непогано. Але недостатньо, аби покрити навіть оренду стадіону "Славутич-Арена".

Без народних грошей

На думку Олега Комуняра, ФФУ слід зважати на сучасні реалії та хоча б зменшити розміри внесків.

"Федерації футболу потрібно подумати над цим питанням, оскільки у нас криза. Футбол - це не прибутковий бізнес. Це навіть не бізнес, а трата грошей. Тому варто було б знизити поріг входження у футбол", - вважає Комуняр.

Поки ж реалії українського футболу залишаються сталими. За довгі роки він міцно підлаштувався до олігархічної моделі фінансування і поки відмовитися від грошей великого бізнесу не здатен. Поява так званих народних команд, ініціаторами відродження яких стали ультрас, явище, безумовно, позитивне. Але існувати такі клуби на народні гроші поки не спроможні.

Тож популярна у європейських футбольних країнах модель, за якою акціонерами клубу є прості вболівальники, як у "Барселоні", "Реалі", чи "Баварії", в Україні поки що не здатна втілитися у життя.

"Було б добре взяти європейську модель, але не з нашим рівнем прибутків", - констатує Олег Комуняр.

Попри це ультрас сімферопольської "Таврії", харківського "Металіста" та запорізького "Металурга" й так зробили велику справу – вони відродили свої славетні клуби. Без фанів від них би залишилися лише спогади.