Виключення Угорщини. Чи одужає Європейський Союз

Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн першим озвучив те, про що всі частіше думають на континенті, але побоюються сказати вголос.

Європейський Союз з союзу, члени якого об'єднані спільними цінностями, перетворюється на об'єднання, учасники якого цікавляться виключно вигодою. І в результаті будь-який критичний момент призводить до фактичного краху ЄС, до демонстрації його слабкості і нерішучості.

"Ми не можемо прийняти масових порушень фундаментальних цінностей Європейського союзу. Якщо держава будує огорожі проти біженців або порушує свободу преси і незалежності судової системи, як Угорщина, вона повинно бути тимчасово або, в разі необхідності, назавжди виключена з Європейського союзу", - заявив Ассельборн в інтерв'ю газеті Die Welt.

Це важливі слова і вони можуть стати трендом в європейській політиці майбутнього. Кожна країна Європи має зробити свій вільний вибір.

Або більшість її жителів виступає на захист демократичного розвитку, свободи медіа, поділу гілок влади, незалежності суду, політичної конкуренції - чи громадянам подобається "сильна рука" і авторитаризм, який лише закамуфльований під демократичні цінності.

Угорщина Віктора Орбана з точки зору свого політичного устрою, взаємовідносин держави і суспільства, влади і медіа, конкуренції в економіці куди ближче до Росії Володимира Путіна, ніж до Німеччини або Люксембургу.

І ця модель розвитку теж пов'язана з цінностями - тими цінностями, які поділялися більшістю держав Європи у 30-і роки.

Повага до демократії - своєрідна відповідь на дві світові війни і майже повне руйнування континенту. Але зараз, коли жертви і руїни стали історією, багатьом - особливо в країнах, які жили під радянською окупацією і не мають досвіду демократичного будівництва - знову починає здаватися, що "корпоративна" держава на чолі з вождем - краща відповідь на всі проблеми.

Ще пару років тому можна було уявити собі, що Угорщина дійсно може бути виключена з Європейського Союзу хоча б тимчасово. Але для такого рішення потрібно одностайне рішення країн - членів ЄС. Сьогодні така одностайність є неймовірною.

У Угорщини Орбана знайдуться не тільки захисники. Є країни, які сприймають режим Орбана як зразок. Днями Орбан був проголошений в польській Криниці "людиною року" на традиційному Міжнародному економічному форумі.

За рік до того цієї честі був удостоєний колишній прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський - політик, який не приховує своєї солідарності з Орбаном та його поглядами на Європу. Польща сьогодні стрімко йде шляхом Угорщини - набагато швидше, ніж це міг собі свого часу дозволити сам Віктор Орбан. І - при повній підтримці населення.

А у сусідній Словаччині авторитарні підходи прем'єра Роберта Фісо стали найкращою альтернативою "справжньому" фашизму. Так, це вже не конкуренція між авторитаризмом і демократією. Це конкуренція між авторитаризмом і фашизмом - саме те, що було в Європі напередодні Другої Світової війни.

До речі, Угорщина Орбана теж наближається саме до такої моделі конкуренції. Якщо Європейський Союз не зможе захистити свої фундаментальні цінності, він неминуче розвалиться. Не можуть бути в одному об'єднанні демократичні і авторитарні держави.

Одні будуть неминуче заважати іншим - і з точки зору політичного розвитку, і з точки зору економіки. Тому що авторитаризм - це завжди загроза конкуренції. А обмеження конкуренції - це крах будь-якої економіки. У цій ситуації Україні неминуче доведеться вибирати, з ким їй бути - із Парижем, Берліном, Брюсселем і Мадридом - або з Будапештом, Варшавою і Братиславою. Так, я забув додати: і Москвою. Звичайно ж, "і Москвою".