Ільмі Умеров: Очікуємо на нову хвилю репресій проти кримських татар

Чого хотіла домогтися окупаційна влада Криму вашим арештом, оскільки вона все одно змушена була вас відпустити?! Адже ми знаємо підлі практики ще радянського часу, коли інакодумців саджали до психіатричних клінік.

Це був поки що не арешт, це була примусова тритижнева експертиза, яка проводилася у стінах клініки, що називається Психіатрична Республіканська клінічна лікарня. Я пройшов експертизу, мене звільнили, винесли вердикт, що по психіатрії я ніяких проблем не маю.

У них, мабуть, була мета, щоб мене визнали чи частково недоумкуватим або повністю неосудним, для того, щоб потім дискредитувати і мене, і структуру, котру я представляю - Меджліс кримськотатарського народу, мовляв кримськотатарський народ обирає собі таких ось "недоумкуватих" в лідери.

Цього в них не вийшло, і тепер на нас чекають судові розгляди по суті, тому що ця експертиза — один крок у слідчих заходах і, далі, коли слідство закінчиться, справу передадуть до прокуратури, прокуратура подасть до суду і в суді будуть розбиратися, чи був з мого боку заклик до порушення територіальної цілісності РФ, а мене саме в цьому звинувачують, кримінальну справу за 280-й статті КК РФ.

На вашу думку, які будуть наступні кроки Російської федерації в Криму? Вони запустили лавину арештів, обшуків та тих чи інших переслідувань - кримськотатарський народ намагаються просто витіснити з Криму.

Вони намагаються не тільки витіснити. Вони розуміють, що всі 300 тисяч витіснити не вдасться. У них є мета зробити ту частину населення, яка донині нелояльно ставиться до російської влади в Криму, не приймає або не визнає юрисдикцію Росії в Криму, не лояльною, то хоча би змусити від страху мовчати.

Цей варіант владу теж влаштував би. Однак кримськотатарська частина населення Криму залишається нелояльною до нинішньої влади і лідери кримських татар не збираються ні їхати, ні приймати режим, що діє.

А як наразі кримчани ставляться до російської влади?

Я оцінив би ситуацію так, якщо дуже коротко спробувати сформулювати: їх обдурили, їм не дали обіцяних зарплат і пенсій. Ніяких інвестицій до Криму не йде. Будівництво моста явно загальмувалося і не просувається. І ще багато-багато іншого.

Тобто люди злі, але поки вони не розуміють, що самі в цьому винні. Вони проголосували на референдумі, вони накликали на себе цю біду, але поки що більшість населення звинувачує у своїх бідах чомусь не Путіна, не самого себе, а українців і Обаму.

Тобто Обама винен, що у них у потягах брудно, Обама винен, що у них пенсії дуже низькі, на які прожити неможливо, Обама винен, що в Криму поліпшення не настали.

А в якому статусі зараз перебуватиме Меджліс? Наскільки я розумію, Російська федерація його не визнає і дуже скоро вони проголосять його "злочинною організацією". Чи є страхувальні шляхи для вирішення подібної ситуації?

Був судовий розгляд на рівні Верховного суду так званої "республіки Крим", і так званий Верховний суд прийняв рішення, що це екстремістська організація. Ми подали апеляцію, яка на рівні Верховного суду РФ буде розглядатися.

Ми ніяких ілюзій не будуємо, що щось зміниться. Але попри те, що судові розгляди ще не закінчилися, Меджліс вже внесений до списку заборонених організацій у РФ. У них є такий список і нас, незважаючи на все, в цей список уже внесли і Поклонська підписала свою постанову про те, що Меджліс — це екстремістська організація.

Тобто за фактом нас вже такими визнали. Залишається тільки дочекатися рішення Верховного суду РФ і щодо тих, хто ідентифікує себе членом, або називає себе членом Меджлісу, можуть послідувати якісь нові репресії. Ми очікуємо після рішення новий виток репресій.

Чи є якісь відхідні варіанти?

У нас один варіант є. Про нього ми вже оголосили. Ті члени Меджлісу, які перебувають на материковій частині України і голова Меджлісу Рефат Чубаров теж знаходиться в Києві, він народний депутат України, вся повнота прийняття рішень перейде особисто до голови Меджлісу.

Ось такий варіант, або такий алгоритм дій ми продумали ще в лютому, рішення прийняли в підписному варіанті. 23 члени Меджлісу підписали це рішення і воно набуває чинності, як тільки буде прийнято рішення що Меджліс - це заборонена, екстремістська, терористична або ще якась злочинна організація.

А наскільки масштабними можуть бути репресії? Вже були десятки обшуків і арештів.

Тут можна, на цю тему міркуючи, договоритися до того, що практично будь-якого кримського татарина можна звинуватити у сприянні Меджлісу, який визнаний екстремістською організацією, тому що весь Меджліс кримськотатарського народу - 33 людини. Його обирає 250 делегатів Курултаю.

Крім цього, є Меджліси на місцях проживання кримських татар, в кожному селі практично. І є регіональні меджліси, які представляють кримських татар на рівні районів і міст Криму. Загалом це близько 2500 тисяч членів місцевих і регіональних меджлісів.

Якщо подумати про те, що у кожного з них є родичі, сусіди, друзі, знайомі, то репресії можуть торкнутися практично будь-якого кримського татарина. І байдуже — чи є він членом Меджлісу чи ні.

Він може бути співучасником, він може бути навіть тим, хто не "настукав". За пакетом Яровий тепер можна вживати заходів і до людей, що не донесли, тобто знали про якусь ситуацію, яка готуватися в Меджлісі й не донесли. Тобто теоретично можна договоритися до того, що будь-якого можна залучити.

Чи робить Київ достатньо для повернення Криму, для захисту українських громадян, які опинилися під фактичною окупацією РФ і які кроки Київ не робить?

Ви знаєте, тут я теж буду гранично відвертим. Київ не робить кроків для реалізації того, про що говорить. Наприклад, змінити статус республіки Крим з територіальної на национальну і зробити автономну республіку Крим кримськотатарською республікою в складі України. Для цього необхідно 300 голосів народних депутатів.

Якщо всі сили, крім "Опоблоку", могли б домовитися з цього конкретного питання, я зараз навіть не кажу про те, що потрібно припинити всі чвари, всі суперечки між групами, фракціями, окремими депутатами і так далі, але ось в цьому питанні консенсус можна було знайти і проголосувати.

А чи є відчуття, що Україна має стратегію повернення Криму? Це стосується не тільки статусу Криму, а й інших кроків, наприклад, посилення контролю на кордоні з окупованим Кримом, втілення тих чи інших інформаційних заходів, підтримки населення.

Це трошки утопічний шлях. Я не думаю, що треба працювати над тим, щоб населення Криму полюбило Україну і захотіло повернутися в Україну. Тут повинні працювати міжнародні правила, міжнародне право, право націй на самовизначення, право кримськотатарського народу в відновлення цих прав і навколо цього вести всю політику.

Якщо ми підемо шляхом, коли населення закохається і назад проведе референдум, то це шлях в нікуди.