Путін=Гаага. Як Україна судиться за Крим та Донбас

З березня 2014 року у Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ було 2,5 роки аби позиватися в Міжнародний суд ООН щодо збройної агресії та анексії української території. Однак цього не відбулось.

За більш ніж 2 роки збройної агресії з боку східного сусіда Україна подала тільки 4 міждержавні скарги проти Росії до Європейського суду з прав людини.

У першому позові від 2014 року, мова йде про порушення права на власність — про майно, яке залишилося в окупованому Криму. Друга скарга стосується дітей-сиріт, вивезених з окупованого Донбасу. Третя скарга стосується сина Мустафи Джемілєва — Хайсер Джемілєва, на якого здійснювався тиск з метою впливу на батька. Остання скарга сформована в 2015 також стосується подій в Криму і на Донбасі. Ці заяви сьогодні перебувають в ЄСПЛ на стадії прийняття, перші дві з них вже комуніковані Російській Федерації.

"До 25 вересня ми чекаємо від них уже позиції по цих заявах", - заявила заступниця Міністра юстиції України Наталія Севостьянова в інтерв’ю одному з українських телеканалів.

Проте за 2,5 роки Україна не подала жодного позову до Міжнародного суду ООН, який би стосувався безпосередньо незаконності анексії півострова.

Директор кримського експертного центру Олексій Стародубов вважає, що якби Україна мала рішення про незаконність привласнення Росією кримського півострову, то це був би сильний аргумент для європейського співтовариства. "І тоді б кожні півроку не поставало питання зняття санкцій з Росії", - зазначає він.

Стародубов каже, що "на сьогодні ніхто не використовує міжнародно-правовий дипломатичний шлях повернення Криму до складу України".

"Санкції повинні бути введені і діяти поки Крим не повернеться під контроль України. Рішення міжнародного суду ООН з приводу повернення нашої території в склад України і з приводу порушення наших прав в рамках статуту ООН, якраз дозволить все це здійснити. Але цією роботою на сьогодні ніхто не займається, вона не ведеться", - вважає експерт.

Україна не хоче наступати на "грузинські граблі"

Грузія сформувала свій позов щодо дій Росії у Грузії 08.08.08 протягом кількох місяців. Але позов не було розглянуто через допущення грузинськими юристами певних процедурних помилок.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін наводить цей досвід, як аргумент чому документи не подають вже 2,5 роки. За словами міністра за цей час проведено всі стадії двосторонніх консультацій і цього року має початися арбітраж щодо конвенції щодо "Заборони фінансування тероризму".

"Ми вже повністю підготували позов щодо конвенції "З морського права", і він вже найближчим часом буде представлений. Завершуємо консультації щодо порушення Росією своїх зобов'язань, щодо конвенції щодо заборони расової дискримінації", - говорить Клімкін.

Але в переліку позовів, щодо порушень Росії в кримському питанні міжнародних конвенцій знову немає позову до Міжнародного суду ООН, що вирішує питання порушення міжнародних конвенцій та спірних територій.

"Міжнародний суд ООН повинен мати юрисдикцію стосовно вирішення цих питань", - зазначає Клімкін.

Однак з тексту статуту Міжнародного суду ООН випливає, що до його юрисдикції "входять всі питання, що передаються йому держава­ми, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договора­ми і конвенціями".

Україна визнає юрисдикцію Міжнародного суду, так як нещодавно закінчився спір нашої країни з Румунією, щодо острову Зміїний. 

Тобто не обов'язково, щоб Росія визнавала рішення Міжнародного суду ООН - головне, щоб в України був судовий вирок-підтвердження, що РФ - агресор.

Тоді навряд знайдеться європейська країна, що запропонує зняти санкції з Росії. Але для цього потрібно, щоб українська сторона наважилась подати відповідний позов.

Міністр юстиції Павло Петренко в інтерв’ю журналістам заявив, що зараз певний позов до МС ООН таки готується, проте деталі поки що не розголошує.

"Є ще окрема справа, яка зараз на підході, і ми спільно з МЗС її готуємо до Міжнародного суду ООН. Я не хочу розкривати деталей, скоро ви про неї дізнаєтесь", – додає Петренко.

Тобто інформація в МЗС та Мінюсті щодо того чи планує Україна подавати позови до міжнародного суду ООН - розходиться.

Довідка:

Міжнародний суд ООН - головний судовий орган ООН, який вирішує міждержавні суперечки. Статут Міжнародного суду ООН тлумачить, що до його юрис­дикції якого входять усі питання, що передаються йому держава­ми, а також вирішення питань щодо будь-якого питання міжнародного права; наявності факту порушення міжнародного зобов'язання; характеру і розмірів відшкодування, яке належить до порушення міжнародного зобов'язання.

Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) - правовий інститут в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини і злочини проти людяності. Заснований на основі Римського статуту, прийнятого в 1998 році.

Чи судитимуть Путіна в Гаазькому трибуналі

Перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова заявляє, що поняття злочину геноциду, і злочинів проти людяності, військових злочинів та агресії – це юрисдикція Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

"А сьогодні ні нашою стороною, ні східним агресором Римський статут кримінального суду не ратифіковано. Тому говорити про те, що буде розгляд по суті даних фактів для того, щоб визначити винних осіб в керівництві Російської Федерації, ми поки що не можемо", - заявила Севостьянова.

Україна приступила до ратифікації Римського статуту зі змінами до Конституції в частинні правосуддя. Але одноосібним рішенням Президента, в проекті закону, ратифікацію було відтерміновано на 3 роки.

Ніби перші особи держави бояться навіть думати, що разом з російською владою на лаві підсудних може постати і хтось з нинішніх українських керманичів.

Народний депутат від фракції "Об'єднання "Самопоміч" Руслан Сидорович вважає, що президент не поспішає ратифікувати статут тому, що згідно з ним до Гааги може потрапити він, війскове командування держави та солдати ЗСУ, оскільки військові підрозділи задіяні в АТО без оголошення воєнного стану.

Росія може знайти країну Європи з ратифікованим Римським статутом, яка зголоситься лобіювати інтереси агресора в Гаазі.

Маючи відповідну заяву від будь-якої з країн Європи, Міжнародний кримінальний суд порушить справу проти українських військових. А тоді їх судитимуть, як військових злочинців.

Натомість народний депутат та член української делегації ПАРЕ Леонід Ємець говорить, що "нератифікація Римського статуту не перешкоджає можливості подати позов". Це лише означає, що країна в якій знаходяться міжнародні злочинці може відмовитись виконувати рішення по їх видачі.

Думку нардепа схоже поділяє і Міністр юстиції Павло Петренко. В інтерв’ю журналістам наприкінці серпня він заявив, нібито Україна подала другу, щоправда "заяву", а не позов - до Міжнарожного кримінального суду в Гаазі, і він стосується безпосередньо подій в Криму та на Донбасі.

"Що стосується міжнародного кримінального суду, туди подана заява України і по подіях, які стосуються Майдану, і друга заява подана щодо подій, які стосуються Донбасу і Криму", - розповів міністр.

Позови щодо матеріальної шкоди

А поки що українські юристи та дипломати займаються позовами не щодо безапеляційного повернення території, а щодо відшкодування близько 1 трильйону гривень 400 тисячам українських підприємств на території АРК.

Окремі юридичні особи звернулися до міжнародних арбітражних установ. Це і "ПриватБанк" і "Ощадбанк". В Міністерстві юстиції говорять про підтримку зі свого боку доказової бази "для того, щоб були встановлені коректні факти, які відповідають дійсності, що Росія є окупантом території України".

Тим часом ті, хто з Кримом втратив свою Батьківщину нарікають на повільність процесів та відсутність державної політики щодо Криму.

"На мою думку, українська влада робить недостатньо для повернення Криму. За більш ніж 2 роки в нас не з’явилось чіткої стратегії по поверненню Криму", - говорить засновниця "Крим SOS" Таміла Ташева.

Інтеграція Криму в Росію

А от Росія веде активну політику щодо інтеграції Криму в свій склад. Нещодавно Путін указом ліквідував Кримський федеральний округ та приєднав анексований Крим до Південного федерального округу Росії.

Цим фактично Кремль позбавляє АРК статусу особливості та залишків автономності. А на днях в Криму було проведено незаконні вибори в Державну Думу РФ.

Окрім того, Кремль запрошує до Криму європейських дипломатів, які нібито мають пересвідчитись в тому, що життя на півострові триває, порушення прав людини точкові, а не масові. Та й населення Криму, нібито, вітає російську владу.

І всі ці меседжі Росія постійно ретранслює в Європу за допомогою своїх телеканалів. В той час, як Україна на міжнародній арені наводить кілька десятків конкретних випадків порушення прав людини.

Також Крим не є предметом переговорів у Мінську, тобто левова частка санкцій буде знята з Росії після її імовірної капітуляції на Донбасі. Саме тому треба використовувати інший інструмент впливу – Міжнародний суд ООН.

Більш того, російський Конституційний суд 14 липня 2015 р. прийняв рішення, що дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ (в який активно позивається українська влада), якщо вони будуть визнані такими, що суперечать Конституції Росії.