Тимошенко і операція "тайд" для екс-регіоналів

"Підпал "Інтера" - це приниження та знищення України", - несподівано заявила Юлія Тимошенко на погоджувальній раді в парламенті 5-го вересня. Лідер "Батьківщини" вже наступного дня після пожежі визначила організаторів "замаху на свободу слова": "Сумнівів ні в кого немає, що за тим, що трапилося з телеканалом "Інтер", стоять досить високопоставлені посадові особи".

Таку сенсаційну заяву вже в ефірі того самого "відремонтованого" після пожежі "Інтера" розвинув лідер фракції "Опозиційного блоку" в ВР Юрій Бойко: "Ми розцінюємо події на "Інтері" як терористичний акт, у якому задіяні представники влади. Тому ми не віримо в об’єктивне розслідування з боку Національної поліції…"

Те, що член так званої "групи "Росукренерго" в ВР захищає інтереси своїх бізнес-партнерів та власників "Інтера" Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа, які колись входили до клубу газових посередників з постачання російського газу в Україну, - річ зрозуміла та очевидна.

Але яким чином у цій компанії "обвинувачувачів злочинної влади" опинилася Юлія Тимошенко, яка ще рік тому входила до провладної коаліції? І про що може свідчити подібна схожість думок та позицій? Спробуємо знайти відповідь на ці непрості запитання.

"Ширка" для всіх

У квітні 2014-го, після перемоги Революції гідності, Інтернет-видання "ЛігаБізнесІнформ" поширило розлоге інтерв’ю відомого російського політтехнолога, колишнього автора інформаційних темників зразка 2004-го року та рекламних роликів про Віктора Ющенка та три сорти України, Ігоря Шувалова.

Одіозний "сірий кардинал" інформаційної політики виборчих штабів Януковича жалівся, що "відчуває відповідальність за те, що накоїв" його колишній шеф. Розмова торкнулася і президентських виборів -2014.

На запитання для чого в них бере участь Юлія Тимошенко з рейтингом менше 10 відсотків, а також яка в цьому роль Віктора Медведчука та Андрія Клюєва, Ігор Шувалов озвучив те, про що український політикум давно здогадувався, але український виборець вперто не хотів вірити:

"Широка коаліція ніколи не зникала з порядку денного. Клюєв завжди був прихильником цієї ідеї, а Путін не раз давав зрозуміти, що Тимошенко для нього є зручною. За деякими даними, Медведчук цьому процесу сприяє. У нього достатньо зв’язків".

Зі слів головного політтехнолога Кремля в Україні виходило так, що проект створення "ширки" за участю Тимошенко та регіоналів був актуальним для Путіна та Медведчука не лише 2009-го року, коли його остаточній реалізації завадив лише особистий острах Тимошенко та Януковича перед підступністю один одного, але й вже в постреволюційному 2014-му!

Чи не залишається він актуальним і сьогодні? Особливо з огляду на нестримне бажання деяких українських опозиціонерів за будь-яку ціну розвалити більшість, добитися дочасних виборів, та, нарешті, злитися з екс-регіоналами у такій омріяній колись і вже навіть виписаній конституційно "ширці".

В кулуарах Ради подейкують про неодноразові зустрічі з цього приводу Тимошенко та Льовочкіна, які начебто розпочалися ще з липня. Нікуди не дівся з української політичної сцени і Віктор Медведчук. Так само нікуди не зникли і його колись теплі стосунки з Юлією Володимирівною.

Чим схожі "Опозиційний блок" та "Батьківщина"

До чого тут "Інтер"?, - запитаєте ви. Відповідь очевидна: А хто, як не він, буде "розкручувати" старі політичні обличчя та їхні нові політичні союзи під час чергової (і, як сподіваються опозиціонери, дочасної) виборчої кампанії? І тут знову стане в нагоді Ігор Шувалов.

Пам’ятаєте переписку іншої громадянки Росії Марії Столярової, якій СБУ пізніше заборонив в’їзд в Україну, але яка до останнього "креативила" на "Інтері"? Прихильниця "ДНР" та терористів з батальйону "Восток", яку Ігор Шувалов взяв на роботу на "Інтер" ще навесні 2014-го, так писала про "геніальні" організаторські здібності свого шефа:

"Шувалов – дуже крутий чорт. Під парламентські вибори він повідомив політ тусовці: Хочете бути в ефірі – внески від 100 тисяч доларів приймаються".  Хто був та залишається постійними гостями "Інтера" - можна побачити лише увімкнувши ефір навіть зараз.

Риторика Опозиційного блоку та "Батьківщини" останнім часом дійсно стала підозріло схожою. Її головна мета, очевидно, - розгойдати ситуацію, розвалити коаліцію НФ та Блоку Порошенка та добитися дочасних виборів з прицілом на подальше створення коаліції, про яку казав Шувалов ще у квітні 14-го.  

При цьому "Батьківщина" почала лагідне публічне відбілювання екс-регіоналів, а екс-регіонали – аналогічні дії щодо "Батьківщини". Кожен – для своїх виборців. Така собі обопільна операція "Тайд".

Так на погоджувальній раді 19-го вересня Юлія Тимошенко розповіла про те, що "львів’яни закидають демократичним силам, які сьогодні при владі, що якщо не здатні управляти, - то ідіть геть, і повертайте ту владу "злочинну", яка робила краще для людей, і не знущайтеся" . Це – її дослівна цитата.

Журналісти впливової на Західній Україні газети "Експрес" одразу кинулись шукати ті базари та ярмарки, на яких начебто побувала Юлія Тимошенко, де зустріла розгніваних львів’ян. Але не знайшли.

"Цікаво, хто такі небилиці про бажання повернути Януковича розказав пані Тимошенко? Певно, лідер обласної "Батьківщини" Михайло Цимбалюк, який у часи правління Януковича був намісником  Львівщини і почувався як вареник у сметані", - пише у своєму матеріалі відомий журналіст-розслідувач "Експресу" Богдан Куфрик.

За колишнім об’єднаним соціал-демократом та екс-регіоналом і досі висить тінь кума Путіна Віктора Медведчука, - кажуть львівські активісти, які минулого тижня пікетували офіс "Батьківщини" у Львові.

За інформацією львів’ян, екс-соратник Януковича виконую функцію комунікатора між Тимошенко та Медведчуком. Якщо, звісно, в цьому особистому контакті  ще потрібні комунікатори.

Пригадали пікетувальники Юлії Володимирівні і "любов" до російськомовного "Інтера", вивісивши під обласним штабом плакати з написом "Інтер і Юля працюють".

Хай там як, але скидається на те, що саме Михайло Цимбалюк, колишній голова Львівської та Тернопільської ОДА часів Януковича та Кучми – і є першим персональним уособленням ідеї "широкої коаліції" на місцевому рівні. Принаймні, політичній "гнучкості" деяких посадовців часів Кучми-Януковича можна просто позаздрити. Не лише в регіонах, але й в Києві.

Наступного ж дня після сенсаційної заяви про настрої львів’ян, в інтерв’ю для російського видання Ukraina.ru колишній прем’єр-міністр часів Януковича Сергій Арбузов, розповідаючи про вкрадені 50 мільйонів євро, які конфіскувала в нього прокуратура Латвії, не забув згадати і Юлію Тимошенко.

Відповідаючи на запитання про перспективи врегулювання конфлікту на Донбасі, російський втікач Арбузов заявив, що саме Тимошенко здатна вирішити проблему Донбасу: "Рейтинг у неї тому, що з нею асоціюється епоха стабільності… Крім того, вона дуже гнучка в політиці. В мирний час вона для України небезпечна. А сьогодні – це варіант, бо вона знайде, як викрутитися. І перед Європою, і перед Америкою, і перед Росією".

Подібний збіг в часі взаємних реверансів, навряд чи може бути випадковим. Нині заяву Арбузова активно "розганяють" підконтрольні Медведчуку-Льовочкіну медіа в Україні. Заява Тимошенко – активно розійшлася на російських телеканалах.

Путін і Тимошенко: історія "дружби"

Українські ж блогери, журналісти, політики почали активно досліджувати історію українсько-російський стосунків та впливу на неї Юлії Володимирівни. Так нардеп від НФ Андрій Тетерук ще навесні цього року припустив, що між Путіним та Тимошенко могли існувати домовленості щодо здачі Криму в обмін на майбутнє президентство.

Опосередковане підтвердження цього – стенограма відомого засідання РНБО від 28 лютого 2014-го, а також заява голови комітету Держдуми РФ з питань СНД Леоніда Слуцького від 23-го лютого того ж року, що "саме Тимошенко на посаді прем’єр-міністра може стабілізувати ситуацію в Україні".

Відомий блогер Роман Шрайк до 7-х роковин російського вторгнення в Грузію, згадав і позицію лідера "Батьківщини" щодо агресії росіян в 2008-му: "Три проекти постанови ВР з засудженням агресії Росії в Грузії набрали лише 65, 66 та 70 голосів!" При цьому голосувала "за" лише фракція "Нашої України". Натомість БЮТ, регіонали, комуністи та Блок Литвина або утрималися, або проголосували проти.

Пікантності ситуації додав і геть недипломатичний жарт Путіна, який він озвучив в присутності Тимошенко вже у листопаді 2009-го, коментуючи тодішню офіційну зустріч Ющенка та Саакашвілі: "Двом президентам краще вечеряти без краваток. Бо з’їсть гість ще й Ющенка краватку.." На що Юлія Володимирівна пожартувала у відповідь: "Володимире Володимировичу, я точно без краватки можу вечеряти".

Відома російська опозиційна журналістка Юлія Латиніна у квітні цього року пригадала Леді Ю і її відомий газовий контракт зразка 2009-го року, і подальше ув’язнення українського політика: "Екс-президент Віктор Янукович посадив Юлію Тимошенко до в’язниці через відкати з поставок російського газу, які він хотів отримувати замість лідера партії "Батьківщина".

Можливо, це лише сумнівне припущення журналістки. Але його у липні 2016-го фактично підтвердив і нинішній український прем’єр Володимир Гройсман, який заявив на брифінгу в ВР, що Юлія Тимошенко мала особисту вигоду з незаконних газових схем після ухвалення контракту з "Газпромом". "По кишенях розходилося десь 2-3 мільярди доларів на рік" - припустив Гройсман.

Ну і ще давніша дипломатична історія – поїздка Юлії Тимошенко в якості прем’єра до штаб-квартири НАТО в Брюселі у лютому 2008-го, яка фактично поставила хрест на намірах України отримати План дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті Альянсу, який відбувся того ж року у квітні. 

Регіонали, які тоді блокували парламент з антинатовськими гаслами та повітряними кульками, фактично, досягли своєї мети.

Популізм проти України

Звісно, імовірно, всі ці історії та цитати – лише вирвані з контексту короткі та не зовсім вдалі епізоди з сучасної української політичної історії. Але загальна мозаїка, що утворюється з цих фрагментів, свідчить про послідовну спільну гру деяких українських політичних сил разом з деякими "братніми" іноземними політиками.

Як заявили в останні дні літа учасники громадської ініціативи "Перше грудня" у своєму відомому маніфесті "Загроза популізму", - "Популізм став реальною загрозою українській державності. За самою природою він не здатен до конструктивної праці. Йому чужі національні, державні інтереси.. Улюблене його заняття – політичний торг. Він – жадібний, тому – продажний...Протиставити популізмові можна лише громадянську зрілість. Остерігаймося лукавих".

До цих глибоких слів відомих українських моральних авторитетів складно щось додати. Завжди думайте власною головою. І не лише на виборах.

П.С.: У середу, 22-го вересня Верховна Рада вкотре не змогла включити до власного порядку денного законопроект про спецконфіскацію вкрадених Януковичем та його командою 1,5 мільярда доларів. Голосували двічі. Для позитивного рішення вперше забракло - 19 голосів. Вдруге – 22.

Опозиційний блок дав 0 голосів. Фракція "Батьківщина" - 1. Єдиним депутатом від "Батьківщини", що голосував "За" був Ігор Луценко. Юлія Тимошенко була відсутня.

Чергове невдале голосування за конфіскацію грошей Януковича вкотре підтвердило, що привид "Ширки" живий, здоровий, і дуже прагне перетворитися на реальну істоту…