Мінус безвіз, плюс гроші. Який результат саміту Україна-ЄС

Угода про асоціацію з Євросоюзом передбачає щорічне проведення саміту Україна - ЄС. Проте цього року йшлося про те, що захід може взагалі не відбутися. Спочатку його планували на весну, потім - на літо, а згодом перенесли на осінь. Відбувся ж він, як бачимо, лише наприкінці листопада.

Обіцянки-цяцянки

Причина постійного перенесення строків полягала, головним чином, у вимогах української сторони, - принаймні, так негласно стверджують як європейські, так і українські дипломатичні джерела. На Банковій дуже хотіли, щоб Порошенко привіз із Брюсселя рішення про надання безвізового режиму українцям. Але це було неможливо - візову лібералізацію відкладали то через референдум у Нідерландах, то через Брекзіт, то через рішення євробюрократів не надавати безвіз до запровадження так званого механізму призупинення.

З огляду на тенденції слова президента Порошенка про запровадження безвізу з 24 листопада були явною помилкою. У масовій свідомості його заява закарбувалася, до того ж, вона була далеко не першою. Не дивно, що коли цей день настав, Петру Олексійовичу радо нагадали про його пустопорожню обіцянку.

Читайте також: "Безвіз і нині там". Як у мережі відреагували на чергову обіцянку Порошенка

Новий орієнтир безвізу - весна 2017?

Вчора в ЗМІ назвали дату, раніше якої Україна не отримає безвіз - травень 2017 року. Мовляв, тепер маємо дочекатися президентських виборів у Франції, перший тур яких призначено на 23 квітня, а другий - на 7 травня.

Президент Європарламенту Мартін Шульц перед початком саміту заявив, що нічого не знає про це. За його словами, головна причина відтермінування - неузгодженість членів ЄС щодо запровадження механізму призупинення безвізового режиму.

"Те, що це (ухвалення механізму призупинення. - Авт.) лише через Францію, неправда. Наскільки я знаю, також Бельгія, Італія, Німеччина та інші країни мають застереження", - сказав Шульц.

Уже на прес-конференції по результатам саміту голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент Ради ЄС Дональд Туск сказали, що є всі шанси вирішити проблеми, які заважають запровадити безвіз, до кінця 2016 року.

Окремо Юнкер спростував чутки, що введення безвізу блокують Франція та Німечина. "Я сьогодні спілкувався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом і ми домовились, що цю проблему (запровадження механізму призупинення. - Авт.) буде вирішено до кінця року", - наголосив Юнкер.

Читайте також: Безвіз для України: Черговий "завтрак" чи реальність

Голландське питання

Одне з ключових питань, які обговорювали сторони на саміті - остаточне ухвалення Угоди про асоціацію, яке було заблоковано після референдуму в Нідерландах.

В принципі, рішення проблеми знайшли ще до саміту, на заході планувалося лише підтвердити план дій. Він полягає в укладенні особливого документу, який включатиме п'ять пунктів: Угода про асоціацію не передбачає членства України в ЄС, доступу України до структурних фондів ЄС, не надає Україні гарантій безпеки з боку ЄС, не передбачає участь Києва у безпекових союзах та не надає права на працевлаштування громадян України в ЄС. Ці очевидні пункти мають заспокоїти налаштованих євроскептично голландців та розв'яжуть руки голландському парламенту, який зможе ратифікувати Угоду.

Очікується, що документ для Нідерландів Рада ЄС ухвалить 15-16 грудня. Тож цілком може бути, що також у грудні країна поставить крапку в епопеї з асоціацією та до Нового року вона позбудеться тимчасового статусу". Порошенко на фінальній прес-конференції підтвердив, що до тексту самої угоди жодних змін вносити не будуть.

Збільшення квот

Прикметно, що саме під саміт Європейська комісія підготувала законопроект про надання Україні додаткових квот на експорт своїх товарів у ЄС без сплати мита.

Як зазначає у своєму блозі торговий представник України та заступник міністра економрозвитку та торгівлі Наталія Микольська, на 3 тисячі тонн буде збільшено квоту на експорт меду (нинішня - 5 тис. тонн) і на 500 тонн - виноградного та яблучного соків (зараз 10 тис. тонн). Ці дві позиції, за її словами, одні з найбільш популярних і ліміти по ним вичерпуються вже у перші дні дії нових квот.

Також на 5 тис. тонн буде збільшено квоту на безмитний експорт томатів, на 4 тис. тонн - вівса, на 7,8 тис. тонн - круп і пластівців.

"Нині ми розраховуємо на прискорене схвалення Європарламентом та Радою ЄС цієї законодавчої пропозиції Єврокомісії. Сподіваємося, що додаткові преференції почнуть діяти вже з початку наступного року", - пише Наталія Микольська.

Газове питання

Дуже важливий документ, підписаний під час саміту - це стратегічний меморандум про співпрацю в енергетичній галузі. Його дія розрахована на 10 років.

Суть полягає в тому, що ЄС підтвердив роль України як ключового постачальника російського газу європейським споживачам. Це має враховуватись в подальшому при ухваленні рішень в енергетичній галузі. Приціл робиться перш за все на газопроводи OPAL та "Північний потік", які російський "Газпром" планує використати для збільшення обсягів прокачки газу до Східної Європи в обхід України.

"Розширення доступу "Газпрому" до європейського ринку не відповідає договору про асоціацію та договору про Енергетичне співтовариство", - зазначив після саміту президент Порошенко.

Лідери ЄС також гарантували допомогу Україні на випадок, якщо буде сувора зима і Україні знадобляться додаткові обсяги газу. Усі ці питання має намір днями обговорити в Москві єврокомісар з питань енергетики Марош Шефчович.

Гроші від ЄС

Ще одне важливе рішення саміту - виділити Україні фінансову допомогу на майже 120 млн євро. З них 15 млн мають бути спрямовані на заходи по боротьбі з корупцією, а 104 млн - на реформу держслужби. Щодо останньої суми, то її планується використати для підвищення зарплат чиновникам. Звісно, не всім - як стверджує джерело "Європейської правди", йдеться про команди реформаторів у Мінінфраструктури, Мінфіні та Мінагрополітики.

І не вся сума піде на зарплати - частину коштів витратять на підвищення кваліфікації (семінари, тренінги тощо).

Сума допомоги могла бути більша. До саміту планувалося, що ЄС надасть Україні пільговий кредит на 600 млн євро, який згадувала голова НБУ Гонтарєва як спосіб поповнення валютних резервів. Проте, Рада не ухвалила кілька необхідних для виділення коштів законів. Серед них - скасування мораторію на експорт необробленої деревини (ліс-кругляк).

Український парламент відмовився зняти заборону, мотивуючи це екологічними міркуваннями та необхідністю стимулювати вітчизняну деревообробну промисловість.

Проте після саміту голова Єврокомісії Жін-Клод Юнкер заявив, що отримав від Порошенка обіцянку скасувати заборону. "Ми висловлювали побажання, очікування, і як я розумію, це буде зроблено в наступні кілька тижнів. Це дозволить надати нам останній транш у сумі 600 млн євро, який ми обіцяли України в рамках фінансової допомоги", - сказав Юнкер.

А для Росії - санкції

Звісно, українська влада використала саміт з лідерами ЄС для переконання в необхідності зберегти санкції проти Росії. Рішення з цього приводу ухвалюватиме 15 грудня Рада ЄС. Тож задача українських дипломатів - переконати європейських лідерів не відміняти санкційний режим, попри бажання деяких з них повернутися до формули "бізнес як завжди".

Зокрема, саме про це Порошенко сказав напередодні саміту в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt. Президент Ради ЄС Дональд Туск запевнив, що зміни рішення по санкціям не буде.

"Я сподіваюся, і це більше, ніж надія, що санкції будуть продовжені ще до саміту ЄС у грудні", - сказав він.

Прикметно, що напередодні саміту Європарламент ухвалив резолюцію, яка поставила на одну дошку кремлівських пропагандистів з терористами "Ісламської держави" та "Аль-Каїди".

У тексті заявляється, що "Кремль фінансує політичні партії та інші організації в ЄС" та надає підтримку антиєвропейським силам. Також у тексті відкрито називаються деякі ланки пропагандистської машини: "Російський уряд наполегливо використовує широкий спектр інструментів, таких як дослідницькі центри та спеціальні фонди (наприклад "Русский мир"), спеціальні уповноважені організації (наприклад, "Россотрудничество"), багатомовні телеканали (наприклад, RT), псевдоінформаційні агентства та мультимедійні служби (наприклад, Sputnik), релігійні групи, соціальні медіа та інтернет-тролів".

Згодом Путін, намагаючись зробити гарну міну під час поганої гри, заявив, що ухвалена резолюція свідчить лише про те, що російські журналісти "проводять результативно і талановито свою роботу".