Як Євросоюз за один день мало не отримав два інсульти

Неділя 4 грудня принесла дві важливі новини, які стосуються майбутнього Євросоюзу, а відтак, і євроінтеграційних перспектив України. Одна новина гарна, друга - погана.

Перемога "зеленого професора" в Австрії

Почнемо з гарної новини: на президентських виборах в Австрії переміг "зелений" кандидат Александер Ван дер Беллен, а його суперник, лідер крайніх правих з Австрійської партії свободи Норберт Гофер, відповідно, програв. "Зелений професор" отримав 51,7% голосів, а "свободівець" - 48,3%. Кандидат крайніх правих уже визнав свою поразку.

Читайте також: Чи поповнить Австрія клуб "любителів Путіна"

Москва всіляко підтримує партії євроскептиків, а Гофер - їхній яскравий представник. Він, наприклад, обіцяв один із перших візитів зробити до Росії, закликав до скасування санкцій (бо вони шкодять австрійським аграріям) та визнання Криму російським. Та головне, що він міг винести на референдум питання щодо доцільності подальшого перебування Австрії в складі Євросоюзу.

"Перемога Александера Ван дер Беллена, безперечно, дозволить ЄС та й Україні зітхнути з полегшенням. І справа не так у російських симпатіях його конкурента Норберта Гофера, а в антиєесівській риториці останнього", - пояснила сайту Еспресо аналітик Інституту світової політики Дарина Гайдай.

"Найбільша небезпека полягала у тому, що президентом могла стати особа, яка відверто ставить під сумнів доцільність перебування Австрії у ЄС та гостро критикує політику Брюсселя. Тому хоча президент в Австрії має загалом незначну владу, можлива перемога Гофера викликала гостре занепокоєння. "Ефект Трампа", якого так боялися у ЄС, наразі вдалося зупинити", - зазначила вона.

Це, нагадаємо, вже друга спроба обрати лідера країни. Першу, яка відбулася навесні, скасував конституційний суд через махінації під час підрахунку голосів. Цікаво, що за час, що минув, австрійські виборці, схоже, стали більшими прихильниками стабільності в Євросоюзі.

"У квітні (коли відбулась перша спроба обрати президента. - Авт.) розрив між Ван дер Белленом та Гофером був близько 30 000 голосів. У грудні - уже понад 300 000. Явка майже не змінилася, залишившись такою ж високою (близько 75%). Тобто за ці півроку частина електорату змінила свій вибір на більш поміркованого та прагматичного політика", - відзначила Гайдай.

У випадку перемоги Гофера австрійці могли б "подарувати" Євросоюзу першого лідера - представника крайніх правих. Проте й "зеленого" лідера також в історії ЄС ще не було, тож Австрія у будь-якому випадку була би першою, зазначила голова департаменту Східної Європи та Кавказу астрійського МЗС Хайдермарія Ґюрер, яка напередодні виборів побувала в Києві.

"Помірні лівоцентристські погляди і підтримка подальшої євроінтеграції - усе це, мабуть, і залучило на бік Ван дер Беллена громадян, які не бажають кардинальної зміни політичного курсу Австрії", - пише Deutche Welle.

Україні не розслаблятись

Для України перемога в Австрії проєвропейського кандидата важлива ще й тим, що з наступного року ця країна буде головувати в ОБСЄ. Крім того, ще з часів СРСР Австрія працює газовим хабом, який і сьогодні транзитом через Україну отримує російський газ та розподіляє його далі по країнам ЄС.

"Києву не можна у жодному разі розслаблятися і забувати про австрійський напрямок. Всі політичні сили Австрії є більшою чи меншою мірою проросійськими, виступають з критикою санкцій та за відновлення діалогу з Росією. Причина проста: економічні інтереси", - відзначає Гайдай.

Тому, за її словами, Україні в діалозі з Австрією слід говорити мовою бізнес-інтересів, конкретних можливостей для австрійського бізнесу.

"Незважаючи на проросійські симпатії значної частини австрійської еліти, Австрія у жодному разі не є "програним полем битви". Однак австрійці цінують, передусім, відповідальних та передбачуваних партнерів. На жаль, їхній досвід взаємодії з українською владою впродовж останніх 15 років створив для України негативний імідж", - говорить Гайдай.

Окрім того, Австрія бачить себе як миротворця. Хайдермарія Ґюрер нагадала, що саме у Відні була підписана угода по Ірану. Роль ОБСЄ, за її словами, також значно зросла після української кризи, хоч як би цинічно то не звучало. Тому, схоже, країна покладає великі надії на своє головування в організації, і Україні варто цим скористатися, скерувавши її енергію в правильному руслі.

Італійський референдум - поразка демократів

Погана новина для України - це результати плебісциту в Італії. Голова уряду та лідер Демократичної партії Маттео Ренці поставив на карту свою кар'єру і програв. 59,1% виборців сказали "ні" запропонованій ним конституційній реформі. Ренці, як і обіцяв, подав у відставку.

Хоча восени саме італійський прем'єр заблокував введення нових "сирійських" санкцій проти Росії, його уряд послідовно підтримував Україну. Тому його поразка може означати прихід до влади більших євроскептиків - таких, наприклад, які заявляли про визнання Криму російським.

Читайте також: Брекзіт-2. Як Італія може розвалити Євросоюз

Власне, результат референдуму, який деякі міжнародні оглядачі називали "італійським Брекзітом", не став несподіванкою. Опитування показували, що більшість збирається висловитися проти запропонованих Ренці змін.

"Ренці зробив велику помилку, поставивши свою політичну кар’єру у залежність від результату референдуму. Фактично, люди голосували по двох питаннях: власне, предмету референдуму (на якому багато хто не дуже розумівся) і щодо довіри самому Ренці. Таким чином, Ренці сам вручив своїм опонентам ключ до контр-агітації", - розповіла сайту Еспресо заступник директора Інституту світової політики Катерина Зарембо.

В результаті дій Маттео Ренці виграють італійські євроскептики - такі, як Рух "5 зірок", Ліга Півночі та "Вперед, Італіє!" на чолі з екс-прем'єром і другом Путіна Сільвіо Берлусконі. Проте чи візьмуть вони владу - питання, яке поки що не має однозначної відповіді.

Перспективи євроскептиків

"Рух "5 зірок" мобілізував електорат з негативним ставленням до чинного прем’єра. Референдумна кампанія перетворилася для них на піар-кампанію - представники "5 зірок" об’їздили з промовами і агітаціями усю країну", - відзначила Катерина Зарембо.

Після оголошення Ренці про відставку майбутнє італійського уряду тепер залежить від президента Серджо Матарелли. Він, пояснює Катерина Зарембо, може залишити Ренці виконувати обов'язки прем'єра на чолі технічного уряду. Також він може призначити іншого прем'єра. Нарешті, він може оголосити негайні дострокові вибори в парламент.

У випадку останнього варіанту дуже ймовірна поява коаліції проросійських партій, яка й візьмуть владу.

"Рейтинг "5 зірок", імовірно, зростатиме через перемогу "Ні"-табору. Тому цілком можливо, що "5 зірок", Ліга Півночі та "Вперед, Італіє!" сформують коаліцію. Для України це негативний сценарій, однак невідомо, як довго популісти протримаються при владі, оскільки для Італії типова політична нестабільність: за 70 років у країні змінилося понад 60 урядів", - розповіла Зарембо.

Британська газета The Guardian припускає, що нинішній уряд, з Ренці чи без нього, намагатиметься якомога швидше ухвалити зміни до виборчого законодавства. І тут партія Берлусконі ситуативно може підтримати владу, бо ці зміни їй також вигідні. Це ускладнить для "5 зірок" та Ліги Півночі створення міцної більшості. Втім, передбачити дії Берлусконі неможливо, до того ж зараз його партія в коаліції з Лігою Півночі.

"У будь-якому випадку, в 2017 році Італію чекають нові парламентські вибори. А якщо врахувати, що 40% "за" на референдумі - це були ті, хто підтримує Ренці, то шанси його непогані", - розповіла асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Вікторія Вдовиченко.

Як пише агентство Reuters, президент Матарелла розглядає трьох претендентів на пост технічного прем'єра - міністра економіки П'єра Карло Падоана, президента Сенату П'єтро Грассо та міністра транспорту Граціано Дельріо. "Для Матарелли вигідно, щоб коаліція демократів оновилася й підготувалася до виборів", - зазначає Вдовиченко. Проте, вона не виключає й перемогу популістичного Руху "5 зірок".