Без 8 березня і 1 травня. Як хочуть змінити святкові дні в Україні

Найбільші зміни у пропозиціях УІНП стосуються травня, бо скасування вихідних 1 та 2 числа цього місяця призводить до втрати звичних у такий час «канікул»

Український інститут національної пам’яті (УІНП) розробив пропозиції щодо впорядкування календаря державних свят і пам’ятних днів. Новий календар підготовлений в якості продовження політики декомунізації і стосується зокрема дискусійних питань про те, як святкувати 9 травня і чи відзначати 8 березня та 1 травня.

Якщо пропозиції інституту національної пам’яті будуть схвалені парламентом, в українців суттєво зміниться звичний графік святкових днів. І ці зміни обіцяють бути доволі масштабними.  

Святкова декомунізація

На сайті інституту можна ознайомитися з проектом закону “Про державні й інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”. Його громадське обговорення заплановано завершити до 1 березня.

У законопроекті визначаються такі категорії як державні свята (робочі й неробочі), традиційні свята (неробочі), скорботні дні, професійні свята і пам'ятні дати.

Автори законопроекту вважають, що поточну ситуацію із системою українських свят можна охарактеризувати як “нормативний хаос”.

«Конституція визначає, що державні свята встановлюються виключно законами України. Однак на практиці вони запроваджуються не тільки законами, а й указами президента (хоча Конституція не передбачає за президентом таких повноважень) та постановами Верховної Ради», - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Найбільш суттєві зміни стосуються свят, які мають комуністичне походження. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) пропонується встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня).

Вихідний день 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) залишається як державне свято, але стає робочим днем. Святковим вихідним днем стає 8 травня – День пам'яті та примирення.

Також скасовується святкування 1–2 травня (День міжнародної солідарності трудящих).  

«В Україні 1–2 травня більшістю населення сприймається як два додаткових вихідних. Нині ці свята перестали відповідати першочерговому значенню. Їх зміст із часом знівелювався», - написано у пояснювальній записці до законопроекту.

Дев’ять святкових вихідних

Згідно із законопроектом, державні свята встановлюються на честь події або людини, які здійснили вплив на здобуття Україною незалежності та зробили внесок у розвиток державності. Також у календарі з’являються так звані традиційні свята, встановлені для відзначення укорінених в суспільстві релігійних подій та дат.  

Окремо згадуються скорботні дні, присвячені пам’яті жертв трагічних подій історії України та дні жалоби, які оголошуються одноразово у зв’язку з трагічною подією в Україні або світі.

До переліку державних свят, які є вихідними днями ввійшли: Шевченківський день (9 березня), День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня), День незалежності України (24 серпня), День сім’ї (друга п’ятниця вересня), День захисника України (14 жовтня).

У цьому переліку наголос зроблено на подіях, пов’язаних з боротьбою України за незалежність. Як ми вже згадували, запроваджується нове державне свято – Шевченківський день, а 8 травня не святкуватимуть «перемогу», а згадуватимуть жертв Другої світової. Також з’являється нове свято День сім’ї, яке певним чином має стати альтернативою скасованому 8 березня.

Окремо згадуються так звані традиційні свята, які мають християнське походження: Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня) та Великдень (неділя).

Цікаво, що у цьому переліку відсутній День Святої Трійці, який зараз є державним святом, вихідним днем. Також не згадується пропозиція про святкування Різдва 25 грудня, як це відбувається у більшості християнських громад світу. Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, де йдеться про таку можливість поступової зміни календаря.

Також проектом УІНП визначені державні свята, які є звичайними робочими днями: День першої незалежності та Соборності України (22 січня), День героїв Крут (29 січня), День держгерба (25 лютого), День держгімну (10 березня), День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), День матері (друга неділя травня), День держпрапора (24 липня), День хрещення України-Русі (28 липня), День української писемності та мови (9 листопада) та День Гідності та Свободи (21 листопада).

Розробники проекту календаря пропонують таким чином 10 державних свят, які не є вихідними днями і переважно стосуються вшанування державної символіки, подій з історії Київської Русі та української революції 1917-1921 років, Революції Гідності.

Знов-таки своє місце у цьому переліку займає ще одне свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про День матері. Пропозиції про його запровадження замість «радянського» 8 березня лунали ще у 1990-і роки, але тоді не було суспільних умов для таких кроків.

Читайте також: Традиції "русского мира". Чи варто всім українцям святкувати Різдво 25 грудня

Керівництво УІНП пропонує також відзначати на держаному рівні 7 скорботних днів: День Героїв Небесної Сотні (20 лютого), День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня), День пам’яті жертв геноциду кримських татар (18 травня), День пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня), День пам’яті жертв комунізму та нацизму (23 серпня), День пам’яті жертв Голокосту (29 вересня) і День пам’яті жертв Голодомору (четверта субота листопада).

Цікаво, що у блогосфері директора УІНП Володимира В'ятровича вже встигли звинуватити у просуванні за допомогою нового календаря своїх правоконсервативних та «бандерівських» цінностей. Однак, наявність у переліку скорботних дат дня пам’яті жертв депортації кримських татар та прив’язаного до річниці трагедії Бабиного Яру дня пам’яті жертв Голокосту ставлять під сумнів обґрунтованість таких закидів.

З іншого боку, викликає певне питання присутність у переліку двох майже схожих за змістом скорботних дат - пам’яті жертв політичних репресій і пам’яті жертв комунізму та нацизму.

Менше вихідних

Одразу видно, що за запронованою схемою кількість святкових вихідних зменшиться. Це станеться не тільки тому, що у новій схемі таких днів 9, а було 11 на рік. Справа в тому, що посилаючись  на загальноєвропейську традицію, у УІНП пропонують відмовитись від перенесення на понеділок святкового дня, якщо він припадає на суботу чи неділю. Виняток становитимуть лише Різдво та Великдень.

За умови існуючого переносу свят на будні загальна кількість вихідних може зростати до 20 на рік. Якщо буде ухвалено вищезгадані пропозиції, то таких вихідних днів може бути 11.

Отже, в січні за цією схемою мало що змінюється. Українці святкуватимуть Новий рік та Різдво і підприємства як і раніше матимуть можливість влаштовувати своїм працівникам «канікули» з меншою кількість робочих днів у першій декаді місяця.

У березні громадянам пропонують відсвяткувати Шевченківський день. Зараз українці у цьому місяці відзначають Міжнародний жіночий день, тож з точки зору вихідних все залишається як і було.

У квітні УІНП пропонує залишити практику ще одного вихідного дня, який додають до Великодня. Тож великодні святкування триватимуть три дні.

Найбільші зміни у запропонованій схемі стосуються травня. Скасування вихідних 1-2 травня призводить до втрати звичної практики робити на початку цього місяця «канікули» на кшталт січневих. Отже, можна передбачити, що найбільша критика законопроекту В'ятровича стосуватиметься саме цього періоду і йтиметься не про ідеологію, а про відпочинок на початку теплої пори року.

У червні з святкового календаря зникає Трійця, але залишається День Конституції. Враховуючи, що до Трійці у неділю додавали вихідний у понеділок, маємо помітне зменшення вихідних у червні.

У липні як і було раніше немає святкових вихідних днів. Українські трудящі цього не дуже помічають, оскільки в цей період триває традиційний сезон відпусток.

У серпні теж все залишається незмінним. Наприкінці місця святкують День Незалежності, після чого сезон відпусток поступово завершується і громадяни повертаються до роботи.

У середині вересня з’являється нове свято - День сім'ї, яке одночасно є вихідним днем (День сімї) - . Раніше у вересні не було святкових вихідних днів, то ж така пропозиція УІНП виглядає як певна компенсація за зменшення вихідних у травні.

У жовтні залишається святковий вихідний 14 жовтня, коли відзначають День захисника України. Це свято будо запроваджене у 2015 році і зараз не всі українці пам’ятають, що в середині жовтня мають додатковий вихідний.

У листопаді та грудні як і раніше немає святкових вихідних днів. Ситуація у грудні може змінитися, якщо депутати повернуться до законопроекту про запровадження святкового вихідного дня 25 грудня (Різдво). Втім, як ми бачимо зараз, у пропозиціях  інституту національної пам’яті про це не йдеться.