У пошуках білоруських "бандерівців". Чому Лукашенко образився на Путіна

Останні кілька днів у білоруському сегменті соцмереж циркулюють жарти на кшталт ось такого: "Весь персонал Останкіно зараз гарячково гортає словники у пошуках білоруського аналогу слова бандерівці". А спричинив їх своїми, скажімо так, нестандартними висловлюваннями та діями президент Лукашенко.

Взагалі останнім часом білоруський президент зробив багато такого, що можна, за висловом білорусько-українського аналітика Ігоря Тишкевича, назвати "маленькими краплями, які складуться у щось більше". Або ж, як вважають скептики, не складуться. Одна з причин сварки Лукашенка з "російськими партнерами" - ціна на газ. Проте, справа не лише в цьому.

Газовий конфлікт

3 лютого білоруський президент провів масштабну та пафосну прес-конференцію, на якій сказав, що своїми діями Росія погіршує відносини з Білоруссю. Він перерахував проблемні точки: ціни на енергоресурси, санкції Россільгоспнагляду на білоруські продукти та введення ФСБ прикордонної зони.

У 2016 році білоруси вирішили, що досить платити росіянам за газ доларами в той час, коли білоруські товари вони купують за рублі. До того ж курс російського рубля впав приблизно удвічі наприкінці 2014 року. І з початку 2016 року Білорусь продовжувала отримувати газ, але платила за нього вже стільки, скільки вважала справедливим.

Росія у відповідь виставила борг, який білоруси поки що платити не збираються. За словами віце-прем'єр-міністра РФ Аркадія Дворковича, наприкінці січня 2017 року накрапало вже $550 млн. А щоб змусити Мінськ визнати борг Москва майже удвічі скоротила постачання нафти. Через що трошки обвалився білоруський ВВП.

Лукашенко не здається. Він підняв ціни на транзит російського газу та почав шукати нових постачальників нафти. На прес-конференції він кілька разів висловився в дусі "незалежність дорожча за нафту".

За останні кілька місяців президент Білорусі об'їздив майже всіх альтернативних постачальників нафти. І вже дав доручення уряду вийти на альтернативне постачання сировини для білоруських НПЗ.

Шоу на кордоні

Російська ФСБ (прикордонна служба в РФ відноситься до цього відомства) оголосила про створення прикордонної зони на межі з Білорусією з 7 лютого. Між двома країнами, нагадаємо, з 2010 року не існує прикордонного та митного контролю, хоча інколи його таки влаштовують - як було, наприклад, коли його спробувала перетнути на автомобілі Надія Савченко.

Тепер з російської сторони відновили пункти пропуску зі шлагбаумами та спецзнаками, які працюватимуть у "відведений час для в'їзду та проходу в прикордонну зону". І хоча на словах обидві сторони запевняють, що для громадян РФ та Білорусі нічого не зміниться, нервова реакція обох сторін свідчить, що вони самі в це не вірять.

До речі, Білорусь першою облаштувала прикордонні зони - ще у 2014 році, нагадав аналітик Ігор Тишкевич. Вона хоча й не виставляла там прикордонників, але ввела спеціальний режим роботи силовиків та органів місцевого самоврядування, які дають їм широкі повноваження для припинення порушень кордону.

"Якби в Україні в 2014 році прикордонники в Харківській області мали б такі ж повноваження, які мають білоруські силовики, вони мали б повне право вкладати російських "туристів" мордою на підлогу", - вважає Тишкевич.

У Росії неофіційно пояснюють, що це - відповідь на введення у Білорусі безвізового режиму для громадян 80 країн світу, серед яких весь Євросоюз. Мовляв, тепер до них будуть шастати всі, хто захоче. Втім, насправді це ще один інструмент тиску на Лукашенка, який став занадто самостійним. І не єдиний.

Продуктова війна

На прес-конференції Лукашенко окремо пройшовся по продовольчим санкціям, які ввела Росія щодо продукції низки провідних білоруських підприємств. Усю їхню історію кожен бажаючий може подивитись на сайті Россільгоспнагляду.

Остання заборона була введена в день прес-конференції Лукашенка - 3 лютого 2017 року. Россільгоспнагляд заборонив постачання яловичини з усіх підприємств Мінської області (загалом у Білорусі шість областей).

Але то лише один з епізодів торговельної війни, яка триває вже більше трьох років. Під забороною перебувають продукти величезної кількості білоруських підприємств, які виробляють яловичину, свинину, пташине м'ясо, яйця, молочні продукти тощо.

У Россільгоспнагляді заявляють, що це все обумовлено намаганнями білорусів ввозити до Росії під виглядом власної продукції товари з України та країн Євросоюзу, які знаходяться в "чорному списку".

Лукашенко у відповідь доручив порушити кримінальну справу проти глави Россільгоспнагляду Сергія Данкверта. Це явний демарш, бо тепер голова російського відомства не може їхати на переговори в Білорусь, бо там його банально арештують і, як висловився Лукашенко, "кинуть у СІЗО".

"Усі ці Данкверти - люди зацікавлені, у кожного величезна латифундія, вони самі є виробниками того чи іншого продукту, або кришують, або десь працюють, або є власниками. Вони, звичайно, за якістю і ціною не можуть конкурувати з білоруською продукцією. Тепер ви розумієте, чому встановлюються ось ці бар'єри", - розповів Лукашенко на своїй-прес-конференції 3 лютого.

У пошуку "білоруських бандерівців"

Судячи з реакції російських ЗМІ, команди "мочити" білоруського президента в Кремлі ще не давали і свіжих методичок не надсилали. Тільки цим можна пояснити різноголосся, яке лунає.

Прокремлівський сайт Lenta.Ru видав редакційну статтю під заголовком "Оголтелая Батьковщина". Сайт Росбалт, навпаки, запевняє, що Лукашенко та Путин поводять себе, як у приказці: "друзья бранятся, только тешатся".

Інші прокремлівські ЗМІ роблять вигляд, що все нормально, хоча існують "окремі гострі моменти". Деякі висловлювання Лукашенка не висвітлюють - всілякі шпильки на зразок "Великая Россия... ну, по крайней мере, большая". Інші ж, де він критикує Україну, навпаки.

Напередодні прес-конференції Лукашенка була запущена фейкова новина про те, що Білорусь нібито виходить зі складу Євразійського економічного союзу (ЄАЕС, спадкоємець сумнозвісного Митного союзу) та ОДКБ. Цю інформацію швидко спростували обидві сторони, але, як то кажуть, післясмак лишився.

Ця інформація здавалася схожою на правду ще й тому, що в грудні президент Білорусі проігнорував саміти ЄАЕС та ОДКБ в Санкт-Петербурзі. Теж, до речі, цікавий нюанс. Як запевняв усіх речник російського президента Дмитро Пєсков, відсутність Лукашенка жодним чином не вплинула на хід зустрічі.

Але це не так. На саміті країни-учасниці підписували Митний кодекс ЄАЕС. Потім Лукашенко нібито щось підписав у Мінську, але, як виявилося, це був не кодекс, а лише пропозиції до нього. Таким чином, він залишив свою країну поза межами путінського митного проекту. Принаймні поки що.

Підготовка до гібридної війни

І як то не смішно звучить, Лукашенко демонструє, що готовий відбити гібридну атаку "зелених чоловічків" у випадку, якщо з ним захочуть погратися в утворення "народних республік". Ще минулого року в Білорусі пройшли військові навчання з призовом 3000 резервістів, які відпрацювали оборонну операцію.

Тишкевич звернув увагу, що у відповідь на російську інформаційну атаку в Білорусі за один вечір вийшло кілька повідомлень на військово-оборонну тематику.

Наші сусіди повідомили, що приймають на озброєння нову ракету для "Граду", яка летить далі російського аналогу. А крім того, оголосили про випробування ракетної системи залпового вогню "Полонез", яка б'є на відстань до 300 км, замість 200 км, яка була раніше. До речі, це спільний проект з китайцями, без участі російської "оборонки". Про те, що Лукашенко шукає зближення з Китаєм як варіант альтернативи РФ, говорить вже багато аналітиків.

Також відбулися випробування нової бронетехніки, а минулого року білоруси провели кілька військових навчань, під час яких відпрацьовували "оборонну операцію" під час "гібридної загрози". "Це при тому, що НАТО в оборонній доктрині Білорусі не вважається загрозою, тож питання - від кого вчились оборонятись?" - риторично запитує Тишкевич.

На прес-конференції Лукашенко підтвердив, що відмовляється розташувати в Білорусі авіабазу Росії. Замість цього він потролив росіян пропозицією надати 20 літаків, мовляв у "нас відмінні пілоти".

Втім, є важливий нюанс. Хоча Лукашенко й намагається всіляко захистити країну військовими заходами, вона повністю відкрита для інформаційних атак. На території країни вільно мовлять російські телеканали, які промивають білорусам мізки з приводу "київської хунти", "бендерівців" та "каратєлєй" на Донбасі.

Екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний вже попереджав наших сусідів, що це може мати катастрофічні наслідки. Добровольців та волонтерів у випадку агресії там не буде.

Читайте також: Як Кремль роздмухує вогонь війни в Білорусі та Казахстані

Може, звісно, то в Лукашенка така хитра тактика - вголос говорити про "братів-росіян", а за пазухою тримати дулю, а то й щось гірше. Проте поки що саме в плані інформаційної війни Білорусь виглядає беззахисною.