Ердоган проти "голландських фашистів". Чому турецький султан розпочав війну проти ЄС

Вихідними весь світ спостерігав, як президент Туреччини Ердоган послідовно нищить добрі стосунки, які його країна мала з Європою. Ця епопея ще далека від завершення, але перші висновки вже можна зробити.

Як голландці витурили двох турецьких міністрів

Гостра фаза протистояння Нідерландів і Туреччини почалась після скасування візиту голови турецького МЗС Мевлюта Чавушоглу в Роттердам. Там він планував виступити перед місцевими турками на мітингу, агітуючи їх правильно проголосувати на референдумі. Влада міста і голландський уряд заявили, що візит загрожує громадській безпеці.

Ердоган у відповідь сказав, що Нідерланди "нічого не розуміють у політиці та міжнародній дипломатії" та назвав країну "нервовими боягузами", "нацистськими покидьками" і "фашистами". Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим заявив, що на заборону його країна відповість санкціями.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте назвав епітети Ердогана "божевільними висловами" та констатував, що той "вийшов за лінію". Уряд заявив, що "пошук розумного рішення виявився неможливим" і словесна агресія турецької влади неприпустима.

Тим не менш, ввечері у суботу, 11 березня, чартер з Чавушоглу на борту вилетів до Роттердама. Посадку йому зробити не дозволили. Після цього до Роттердама на автомобілі вирушила турецький міністр у справах сім'ї Фатма Бетюль Сайян Кайя, яка на той час перебувала в сусідній Німеччині.

Сутички поліції та мітингувальників у Роттердамі. Фото: Reuters

Голландська поліція зупинила її машину перед консульством і не пропустила до мітингувальників. Міністр просиділа в автомобілі чотири години.

Після цього Кайю пересадили в інше авто і відправили назад у Німеччину. Пробиватися до консульства їй вже не було чого - мітингувальників розігнала поліція.

Дипломатична криза

Наступного дня протести в Нідерландах і Туреччині вибухнули з новою силою. У Стамбулі та Анкарі турецька поліція оточила (або ж як пише тамтешня преса "взяла під охорону") консульство і посольство Нідерландів. З будівлі консульства в Стамбулі мітингувальники зняли голландський прапор і почепили турецький.

Послу Нідерландів повідомили, що його повернення до Туреччини після закінчення відпустки "на певний час небажане". Також у неділю з'явились чутки, що персонами нон-грата можуть оголосити всіх голландських дипломатів, які працюють у країні.

Ердоган виступив на ще одному мітингу, на якому назвав Нідерланди "банановою республікою" і закликав Євросоюз та міжнародні організації ввести проти них санкції. "Голландський прем'єр зробив заяву про те, що прагне покращити відносини з Туреччиною, - говорив він мітингувальникам. - Заждіть. Ви спершу заплатіть ціну за те, що ви зробили".

Голландський прем'єр-міністр Марк Рютте сказав, що турецькому президенту слід зупинити провокації та вибачитись за свої коментарі. Він сказав, що деескалація в інтересах подальшої співпраці обох сторін, але "турки мають допомогти, а те, що вони говорять сьогодні не допомагає".

Лідер правих радикалів з Партії свободи Герт Вілдерс схвалив жорсткі заходи щодо турецьких високопосадовців, які "намагаються нав'язати нам іслам". "Їдьте і ніколи не повертайтесь", - сказав він на адресу видвореного міністра сім'ї.

У неділю також відбулось кілька мітингів, і не лише в Роттердамі, невеликі заворушення були також в Амстердамі.

"Усі фашисти"

Насправді, все почалось ще до Нідерландів. Тамтешні події стали квінтесенцією процесу, який почався раніше і, схоже, триватиме ще деякий час.

Перед поїздкою в Нідерланди голова турецького МЗС Мевлют Чавушоглу планував такий самий виступ перед турецькою діаспорою в Берліні. Німецька влада візит скасувала, при цьому канцлер Ангела Меркель послалась на те, що це було рішення місцевої влади, а не уряду.

Німці так само, як і потім голландці, послались на міркування безпеки, мовляв, бояться та не хочуть переносити на німецьку землю чвари між турками, які підтримують Ердогана і його опонентами.

Втім, у них був і додатковий привід - турецькі правоохоронці арештували німецько-турецького журналіста газети Die Welt та висунули звинувачення в тероризмі. Дивно було б розраховувати після цього на лояльність німецького уряду, який вимагав звільнити свого громадянина.

У відповідь Ердоган заявив, що методи німецької влади "нічим не відрізняються від методів нацистів". Були скасовані мітинги, де планувалась участь Чавушоглу та інших міністрів ще в трьох німецьких містах.

Згодом у візиті турецьким можновладцям відмовили також Австрія і Швейцарія. Після подій у Нідерландах скасувати візит свого турецького колеги запропонував голова уряду Данії Ларс Люкке Расмуссен. Заборонити турецьким міністрам проводити агітацію в країнах ЄС закликав віце-президент Європарламенту Александр Ламбсдорфф.

Єдина країна, яка погодилась на візит та агітацію турецьких чиновників серед місцевої діаспори - Франція. Там заявили, що не бачать у візиті голови турецького МЗС загрози своїй безпеці і в неділю, 12 березня, Чавушоглу виступив на мітингу в місті Мец. Він, звісно, сипав прокльонами на адресу "столиці фашизму", тобто Нідерландів.

Амбіції голландців проти амбіцій турків

Турецька влада на чолі з президентом проводить активну агітацію за свій конституційний референдум. Зокрема їх дуже цікавлять голоси чисельної турецької діаспори, яка мешкає в багатьох країнах ЄС і як правило має подвійне громадянство. Проведення референдуму призначене на 16 квітня.

У випадку позитивного голосування, парламентська республіка буде змінена на президентську форму правління. Ердоган отримає фактично необмежену владу і зможе керувати країною до 2029 року мінімум.

Концентрацію повноважень турецький президент значно посилив після невдалої спроби перевороту в липні минулого року. Цей процес викликає мало захоплення у Євросоюзі, Ердогана звинувачують у наступі на демократію та свободу слова, утисках курдів, переслідуванні політичних опонентів тощо.

Ситуацію значно ускладнює те, що у Нідерландах у середу, 15 березня, відбудуться важливі парламентські вибори. Вони проходять на фоні небаченого раніше посилення євроскептиків та ісламофобів з вище згаданої Партії свободи Герта Вілдерса.

Українцям ця політична сила добре знайома як один із "моторів" минулорічного референдуму, який заблокував ратифікацію угоди про асоціацію України з ЄС.

Читайте також: Бій за ЄС. Чому Україні важливе голосування Нідерландів

Партія голландського прем'єра відноситься до консервативного табору і намагається перехопити ініціативу, зокрема, й щодо негативних настроїв стосовно мігрантів. Звідси й така рішучість уряду в протидії турецьким протестувальникам і в блокуванні турецьких урядовців, які бажали виступити на цих мітингах.

Рютте робить заяви про спроби налагодити стосунки, але це схоже на заспокійливі заяви, які він робить задля годиться. Насправді ж загострення стосунків між Туреччиною та Євросоюзом посилюється.

Це протистояння не віщує нічого доброго, зокрема й для України, бо цей конфлікт грає на руку правим євроскептикам з "клубу любителів Путіна", таким як Герт Вілдерс у Нідерландах, Марін Ле Пен у Франції та Партія "Альтернатива для Німеччини".

У Ердогана в руках є метод тиску через потоки мігрантів, які наразі його країна стримує від переправлення до Європи, але цілком може "відкрити кран".

У ЄС, втім, залишається метод тиску шляхом різноманітних економічних важелів, з'явились чутки, що вже ведуться якісь розмови про ембарго на постачання зброї.