10 міфів про ЛГБТ: Діти в одностатевих шлюбах, збочення та ВІЛ

Хто такі ЛГБТ

ЛГБТ - акронім, який бере перші літери назв сексуальних меншин: лезбійки, геї, бісексуали і трансгендери. Боротьбу за свої права ЛГБТ-спільнота почала ще в 1960 році. З того часу пройшло 57 років, але люди з нетрадиційною орієнтацією досі стикаються з агресією і насильством.

Зараз на Марш рівності "КиївПрайд", який відбудеться 18 червня, збирають акції протесту. Наприклад, акція "проти наступу на сім'ю", "антимарш" спрямовані на бойкотування ЛГБТ-заходу.

Український уряд підтримує Марш Рівності, і на забезпечення порядку вже виділено понад 5 тисяч співробітників поліції.

Чому ж так багато людей виступають проти ЛГБТ і як це може нашкодити "традиційним" сім'ям? 

Міф №1. Це все пропаганда! Діти побачать і захочуть стати геями, люди перестануть давати потомство і людство вимре!

Чи можна змінити сексуальну орієнтацію через пропаганду? На жаль, в Україні немає подібних досліджень, оскільки до появи організації ЛГБТ-спільноти в 2012 році про людей з іншою орієнтацією особливо і не згадували.

Однак в іншому світі вже давно проводять дослідження. Так, зараз гомосексуальність вважається одним з видів норми, а не захворювання, яким можна заразитися.

Нетрадиційна орієнтація - не людська примха.

У природі зустрічаються гомосексуальні дельфіни, шимпанзе, макаки, ​​голуби і навіть деякі види комах. Навряд чи хто-небудь їм нав'язував, що одностатева любов - це модно і престижно. Деякі з видів тварин моногамні, і до кінця зберігають вірність своєму одностатевому партнеру. Але більшість тварин швидше бісексуальні, тому їхній вибір може стати випадковим.

Однак два види живих істот на Землі не змінюють своїх сексуальних уподобань від народження і протягом усього життя: це людина і домашня вівця. 8% відсотків баранів віддають перевагу іншим баранам, незважаючи на достатню кількість овечок поруч.

У 1994 році нейробіологи виявили, що будова мозку цих баранів трохи відрізняється від інших. А самки, яким передається "ген гомосексуальності" (які перебувають у родинних зв'язках з цими баранчиками), є більш плідними.

У 2008 році шведські вчені з інституту Karolinska пішли далі, і довели, що геї за будовою мозку схожі на гетеросексуальних жінок, а лезбійки - на гетеросексуальних чоловіків.

А діти, які виросли в сім'ї з гомосексуальними батьками, в більшості випадків стають гетеросексуальними.

Міф №2. Мені все одно щодо них, нехай тільки не виставляють свої збочення на показ на гей-парадах.

Так, це як в Радянському Союзі, в якому "сексу не було", але діти звідкись бралися.

Однак наше суспільство побудоване за принципом, що так чи інакше кожен намагається запитати, чи перебуває людина в шлюбі і чи є у нього діти. Навіть при прийомі на роботу на співбесіді зазвичай запитують про особисті стосунки. А як часто родичі сватають до женихів і наречених?

І Марш Рівності - це не гей-парад, на якому всі одягнуться в стрази та пір'я і віддаватимуться оргіям. Це взагалі не про секс. На цей Марш вийдуть люди, які борються за однакові права для всіх. Серед них є і гетеросексуальні активісти.

Міф №3. Раз вони хочуть рівних прав, нехай живуть як всі. Гетеросексуальні пари ж так не збираються в гетеро-паради.

Так, але права членів ЛГБТ-спільноти не такі самі, як у гетеросексуальних пар. Гомосексуальні пари живуть, як і всі гетеросексуальні пари: хтось із них може потрапити до лікарні, вони можуть вирішити "розлучитися", завести дітей.

У таких випадках гомосексуальні пари абсолютно не захищені перед законом. Вони не зможуть офіційно ділити спільно нажите майно у разі "розлучення". Якщо один з партнерів потрапить до лікарні, то його партнера можуть не пустити до нього. Не зможуть залишити один одному спадок. Таких "не зможуть" ще дуже багато. Оскільки згідно із законом вони не пов'язані офіційними родинними зв'язками.

Міф №4. Всі геї - збоченці, носять пір'я зі стразами, а лесбіянки просто не зустріли нормального мужика.

Для початку розберемося з геями. Це помилка, що геї мають одягатися, як жінки. У суспільстві, де тільки з'явилася ЛГБТ-спільнота, люди плутаються в поняттях.

Чоловіки, які носять жіночий одяг називають себе травесті. Зазвичай це не залежить від сексуальних уподобань людини: травесті-діви або травесті-королі (у разі якщо жінка переодягається в чоловіка) можуть бути гетеросексуальними або гомосексуальними. Наприклад, Андрій Данилко зі своїм сценічним амплуа "Вєрка Сердючка" зустрічається з дівчатами.

Лесбіянки - це не бентежні дівчата, які не можуть вирішити, хто їм більше подобається. Як і у гетеросексуальних людей, у лесбіянок з'являється потяг до жінок. Також є поширений міф, що поки жінка не спробує відносин з жінками, вона не зрозуміє що вона лесбіянка.

І так, це не означає, що лесбіянкам безумовно відразу хочеться затягнути будь-яку жінку в ліжко. Лесбіянки не живуть на окремому острові - вони, як і всі, працюють, спілкуються і живуть повноцінним життям. А значить, і механізм відносин такий самий, як і в гетеросексуальних людей.

Міф №5. Трансгендери самі не знають, чого хочуть.

Трансгендери - люди, які відчувають невідповідність між вродженою статтю і своєю ідентичністю. Наприклад, таку людину могли виховувати все життя як чоловіка, а він відчував себе жінкою. Або взагалі не відносив себе ні до якої статі.

Трансгендерність також не залежить від сексуальних уподобань. Наприклад, людина, що народилася жінкою, вирішить поміняти стать і стати чоловіком в біологічному сенсі. Після зміни статі чоловік може продовжити зустрічатися з чоловіками. Тоді він стає гомосексуалом.

Трансгендерність не є психологічним захворюванням. Людина, що відчуває себе іншим гендером, може бути повністю здоровою.

Міф №6. Їх усіх треба лікувати!

Ні, не потрібно. Всі перераховані вище люди не вважаються хворими. Наприклад, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я в 1990 році визнала, що гомосексуальність не є хворобою і виключила гомосексуальність зі списку хвороб Міжнародної асоціації.

Однак до цього існували сумнозвісні випадки, коли гомосексуальних людей намагалися "лікувати". Зазвичай в таких випадках застосовувався електрошок і седативні засоби. Надалі людина перетворювалася на "овоча".

Так сталося з математиком Аланом Тьюрингом. Саме він під час другої світової війни зміг розшифрувати код нацистської шифрувальної машини. У 1952 році вченого заарештували і поставили перед фактом: лікування від гомосексуальності. Тьюринг погодився на лікування естрагеном, яке по суті було хімічною кастрацією. Через рік після такого "лікування" Тьюринг отруїв себе ціаністим калієм.

Міф №7. ВІЛ придумали, щоб боротися з геями.

Коли спалахнула перша епідемія ВІЛ-інфекцій в 1983 році, вірус називали "GRID" (gay-related immunodeficiency - імунодефіцит, пов'язаний з гомосексуальністю). Таку назву було пов'язано зі зростаючою у той час гомофобією в Америці. Людей, які хворіють на СНІД, відразу підозрювали в гомосексуальності.

Дійсно, чоловіки, що перебувають у одностатевих стосунках, на 24% мають бульше небезпеку інфікуватися ВІЛ, а трансгендери - на 49%. Але це не означає, що гетеросексуальні пари поза зоною ризику. Хвороба однаково небезпечна для кожної людини.

Міф №8. Гомосексуалам не можна заводити дітей - їхні діти теж стануть гомосексуалами.

Геєм не можна стати просто так. Можлива ситуативна гомосексуальність - коли гетеросексуальний чоловік вступив в одностатевий контакт (наприклад, як це буває у в'язниці). Але це не означає, що така людина стає геєм.

Не можна взяти і нав'язати гомосексуальність. Більшість відкритих гомосексуалів в Україні зростали з різностатевими батьками, а деякі і в радянські часи, коли про таке навіть говорити не було прийнято.

Дійсно, як і було написано раніше, будова мозку гомосексуалів трохи інша. Доктор Казі Рахман з Лондонського Університету каже, що ці відмінності закладаються ще на ранніх стадіях формування зародка.

Діти гомосексуалів, якщо вони не були народжені з цими відмінностями, не стануть ними. Втім, маючи перед очима досвід своїх одностатевих батьків, вони будуть більш спокійно ставитися до гомосексуальних пар. Згідно із соціальною теорією, діти навіть можуть будувати відносини з дітьми однієї статі по моделі своїх батьків, але не відчувати до них потягу.

Але, згідно із дослідженням 2014 року Вільямського інституту, у 17-річних підлітків з одностатевих родин не більше шансів вступити в одностатевий зв'язок, ніж у їхніх ровесників з гетеросексуальних сімей.

Міф №9. Педераст - літературне слово, я буду називати їх так!

Правильно казати "гомосексуал" і "гомосексуальність". Також можна використовувати "гей", що в перекладі з англійської означає щаслива людина. Терміни "гомосексуалізм" і "гомосексуаліст" були придумані в Радянському Союзі, як позначення хвороби і зараженого. Слова "педераст", "содоміт" і "блакитний" є образами не тільки для гомосексуалів, а й для інших людей.