Насильство та кров в Іспанії. Чим закінчився референдум про незалежність Каталонії

Місцева влада іспанської провінції Каталонія проголосила, що 90% людей, які брали участь у референдумі 1 жовтня, підтримали незалежність. Президент та голова уряду автономії Карлос Піджемонт оголосив про початок процедури проголошення незалежності, як то передбачено законом, ухваленим каталонським парламентом 6 вересня.

Але, як зазначається, проголосувало лише 42,3% виборців - тобто більша частина каталонців референдум або проігнорувала, або не змогла віддати свій голос.

Тому під великим питанням є твердження, що незалежності прагне більшість.

Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив, що жодного референдуму не відбулося. Де-юре він правий, адже і конституційний суд, і верховний суд самої Каталонії визнали закон про проведення референдуму нелегітимним. Втім, це не зупинило каталонську владу.

Читайте також: Каталонія хоче незалежності від Іспанії. Чи схоже це на український Донбас

Уряд у Мадриді відреагував на проведення референдуму застосуванням сили - за останніми даними, 844 людини зазнали поранень, коли намагалися проголосувати. Це навряд чи можна назвати мудрим рішенням проблеми.

Насилля лише радикалізує мешканців регіону та може збільшити рішучість прибічників незалежності.

Як намагалися запобігти референдуму

Іспанський уряд на чолі з консеватором Рахоєм від самого початку не бажав шукати якихось компромісів із каталонськими сепаратистами. Натомість очільники Каталонії були сповнені рішучості довести план до кінця. Президент Женералітету Каталонії Карлос Піджемонт заявив, що готовий сісти в тюрму, але від проведення референдуму щодо незалежності не відмовиться.

Минулого тижня поліція арештувала 14 каталонських чиновників та вилучила кілька мільйонів бюлетенів для голосування. До Каталонії було перекинуто тисячі поліцейських з Guardia Civil - загальнонаціональної поліції.

У суботу, напередодні дня голосування, газета El Pais повідомила про тисячні демонстрації на підтримку єдності Іспанії в Мадриді та Барселоні.

Демонстрація на підтримку єдності Іспанії в Барселоні. Фото: Reuters

Того ж дня поліція висунула ультиматум - звільнити дільниці для голосування до 6:00 ранку неділі. Голосування мало початися о 9:00. Звісно, ультиматум ніхто не виконав і поліція перекрила доступ до більшої половини з 2315 шкіл, облаштованих під дільниці для голосування.

Проте, блокувати всі дільниці не вийшло. На деяких ночували громадяни, разом із дітьми, щоб не дозволити поліції перекрити доступ. Інші ж відвідувала не Guardia Civil, а місцева поліція (Mossos d'Esquadra), яка поводила себе набагато лояльніше і часто йшла з дільниці, нічого не блокуючи та не конфісковуючи.

Піджемонт оголосив, що каталонці можуть голосувати на будь-якій дільниці, а бланк для голосуваня роздрукувати самотужки. Він сам проголосував на іншій дільниці, бо ту, де він збирався це зробити спочатку, заблокувала поліція.

Сутички з насильством

У день голосування поліція продовжувала спроби заблокувати процедуру, блокуючи доступ до дільниць та конфісковуючи урни і бланки.

Наприклад, щоб потрапити на дільницю в Сан-Жуліа-да-Раміс, де мав голосувати лідер Каталонії Карлос Піджемонт, поліція сокирами вибила скло в дверях. Спротив їм не чинили, але всередині правоохоронцям довелось також розгрібати імпровізовані барикади, щоб потрапити в спортзал, де була облаштована дільниця.

Влада Каталонії радила людям, які охороняли дільниці "живим щитом", не битися з поліцією, а сідати на землю, влаштовуючи цим перешкоду. Це мало дати час, аби сховати бюллетені. На деяких дільницях з'явилися барикади.

Поліція вдалась до агресії. Людей відтягували за руки й ноги, скидали зі сходів, відштовхували з проходів.

На кількох дільницях поліцейські атакували людей гумовими кулями. Фотографії скривавлених каталонців поширювались у соцмережах та світових ЗМІ, кількість постраждалих сягнула 844 осіб.

Поліція розганяє демонстрантів у Барселоні. Фото: Reuters

Допомога пораненим. Фото: Reuters

Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой під вечір у неділю заявив, що уряд зробив те, що мав зробити та подякував поліції за "твердість та спокій".

"Сьогодні не відбулося референдуму щодо самовизначення в Каталонії. Верховенство права діє з усією своєю силою", - відзначив він. За словами Рахоя, уряд діяв виключно у відповідності з законом.

"Ми показали, що наша демократична країна має ресурси, щоб захищати себе від таких серйозних нападів, як от той, що був здійснений цим нелегальним референдумом", - сказав він.

У каталонських містах, де промова Рахоя транслювалася на вуличних екранах, заяви прем'єр-міністра зустріли вигуками обурення. Мер Барселони Ада Колау закликала до припинення дій поліції та відставки Маріано Рахоя.

Лідер Каталонії Карлос Піджемонт заявив: "У цей день надій та страждань, громадяни Каталонії заробили право мати незалежну державу у формі республіки. Мій уряд у наступні кілька днів надішле результати голосування до парламенту Каталонії, так що він зможе діяти у відповідності із законом про референдум".

За словами Піджемонта, уряд Іспанії вписав "ганебну сторінку до своєї історії стосунків із Каталонією". Він закликав Євросоюз діяти швидко проти зловживань, які допустив уряд в Мадриді.

Реакція ЄС

Реакція офіційних органів Євросоюзу була стримана та повільна. До опівдня публічна реакція з'явилася лише від очільників Бельгії та Словенії. Усі вони через свої акаунти в Twitter закликали сторони до політичного діалогу. Згодом була озвучена заява керівника Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.

Він зазначив, що ЄС не визнає референдум, розглядає все, що відбувається, як внутрішню справу Іспанії та закликав до діалогу.

"Згідно із конституцією Іспанії, учорашнє голосування у Каталонії було незаконним. Від Єврокомісії президент Жан-Клод Юнкер неодноразово заявляв, що це є внутрішнє питання Іспанії, що має бути урегульоване відповідно до конституційного порядку Іспанії", - сказав речник Єврокомісії Маргарітас Шінас.

Голова британського МЗС Борис Джонсон зазначив, що хоча й стурбований насильством, але, як йому відомо, референдум був неконституційним, тож "необхідно знайти баланс".

Відомо також, що канцлер Німеччини Ангела Меркель дзвонила Маріано Рахою, але вона так і не зробила жодної заяви. Мовчанка з боку ЄС цілком зрозуміла: там не знають, як, власне, реагувати та яку стратегію вирішення конфлікту запропонувати.

З одного боку, не можна схвалювати голосування, яке відбулося всупереч закону. З іншого не можна заперечувати право на самовизначення та схвалювати насильство.

Від самого початку керівники струтур Євросоюза намагалися відмовити очільників Каталонії від проведення референдуму. У вересні голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що у випадку позитивного рішення щодо незалежності, Каталонія не зможе негайно стати членом ЄС.

За словами Юнкера, кожна нова незалежна країна має виконати ті самі процедури з членства, що й інші претенденти.

Такі саме заяви, до речі, лунали з Брюсселя і щодо Шотландії, коли вона збиралася проводити свій референдум.

Ситуацію в Каталонії аж ніяк не можна порівнювати з тим, що відбувалося в Україні на Донбасі та в Криму. Регіон має давню історію, свою власну мову та культуру. Після падіння режиму диктатора Франко він отримав широку автономію - має власний уряд, парламент, поліцію.

Ситуація щодо незалежності загострилася в 2010 році, коли конституційний суд відкинув ключові положення хартії, яка мала визнати каталонців окремою нацією всередині Іспанії та надати їм ще більше автономних прав (зокрема, в галузі оподаткування).

Наразі напруження в Каталонії зростає. Цьому сприяє як місцевий уряд, який розкручує тему незалежності, так і центральний, який відмовляється від діалогу. Кілька помилкових кроків - і здавалося б мирну Європу може накрити збройний конфлікт.