Головний прокурор МКС запросив ордери на арешт лідерів Талібану через переслідування жінок

Про це йдеться на сайті МКС. 

"Я можу повідомити, що мій Офіс подав дві заяви на видачу ордерів на арешт до Палати попереднього провадження ІІ Міжнародного кримінального суду щодо ситуації в Афганістані. (...) Після ретельного розслідування і на основі зібраних доказів моя канцелярія стверджує, що існують достатні підстави вважати, що верховний лідер Талібану Хайбатулла Ахундзада і верховний суддя Абдул Хакім Хаккані несуть кримінальну відповідальність за злочин проти людяності - переслідування за гендерною ознакою - згідно зі статтею 7(1)(h) Римського статуту", - йдеться у повідомленні. 

За словами Хана, його офіс дійшов до висновку, що лідери Талібану несуть кримінальну відповідальність за переслідування: 

• афганських дівчат і жінок
• людей, яких таліби вважали такими, що не відповідають їхнім ідеологічним очікуванням щодо гендерної ідентичності або самовираження
• людей, яких таліби вважали союзниками дівчат і жінок

Вказано, що такі переслідування розпочалися щонайменше з 15 серпня 2021 року і тривають донині. Такими діями лідери Талібану жорстоко позбавляють людей основоположних прав, що, своєю чергою, суперечить міжнародному праву, зокрема праву на фізичну недоторканність та автономію, на вільне пересування та вільне вираження поглядів, на освіту, на приватне та сімейне життя, а також на свободу зібрань.

"Ці жорстокі позбавлення фундаментальних прав також були скоєні у зв'язку з іншими злочинами, передбаченими Римським статутом. Сприйнятий опір або опозиція до Талібану жорстоко придушувалися і придушуються шляхом вчинення злочинів, включаючи вбивства, ув'язнення, тортури, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, насильницькі зникнення та інші нелюдські дії", - наголошено у повідомленні. 

Прокурор МКС вказав, що це лише перші клопотання про видачу ордерів на арешт у зв'язку з ситуацією в Афганістані, надалі його офіс клопотатиме про ордери й щодо інших високопоставлених членів Талібану.

Становище жінок в Афганістані після повернення Талібану до влади

20 грудня 2022 року рух "Талібан" заборонив студенткам відвідувати університети, рішення набуло чинності після засідання афганського уряду. Пізніше таліби заборонили жінкам працювати в неурядових організаціях. Своє рішення вони пояснили тим, що деякі з жінок "не дотримувалися тлумачення адміністрації ісламського дрес-коду". Після цього речниця Європейської служби зовнішніх справ Набіла Массралі засудила таку заборону.

У березні 2022 року Талібан вирішив не відкривати в Афганістані школи для дівчат старше середнього шкільного віку. Також цей рух зобов’язав жінок не з’являтися на вулиці та в громадських місцях без паранджі.

Іноземні уряди та посадовці ООН засудили посилення обмежень щодо жінок та заявили, що такі дії перешкоджають будь-якому можливому прогресу на шляху до міжнародного визнання адміністрації Талібану.

8 березня 2023 року ООН заявила, що після захоплення талібами влади в Афганістані, країна стала найбільш репресивною у світі для жінок і дівчат. Там зазначили, що нові правителі Афганістану продемонстрували "особливу зосередженість на нав’язуванні правил, які залишають більшість жінок і дівчат у пастці вдома". Водночас адміністрація талібів заявила, що поважає права жінок відповідно до свого тлумачення ісламського права та афганських звичаїв.

29 квітня 2023 року у столиці Афганістану Кабулі жінки вийшли на протести, щоб напередодні саміту ООН закликати інші країни офіційно не визнавати уряд Талібану. Марш тривав не більше 10 хвилин і пройшов без зіткнень із силами безпеки.

Згодом адміністрація Талібану наказала закрити всі салони краси для жінок упродовж місяця в межах чергового обмеження доступу афганських жінок до громадських місць. 

27 серпня 2023 року через недотримання правил носіння хіджабу таліби заборонили жінкам-туристкам гуляти в національному парку Банді-Амір у провінції Баміан. 

Уже наступного року верховний лідер афганського руху "Талібан" Хібатулла Ахундзада схвалив закони, які забороняють жінкам говорити й показувати свої обличчя в громадських місцях. Також там оголосили про заборону для жінок молитися вголос і говорити з іншими дорослими жінками.

Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель засудив нові закони Талібану. На його думку, вони фактично позбавляють афганських жінок їхнього фундаментального права на свободу вираження поглядів.