Білорусь, як і Україну, не можна залишити на поталу Путіну: розмова зі Світланою Тихановською

Попереднє волевиявлення, яке не визнане демократичним світом через масові фальсифікації, породило велику хвилю протестів, що тривали на вулицях міст і сіл всієї Білорусі у 2020 році. Тоді здавалося, що режим Лукашенка змушений буде поступитися і "останній диктатор Європи" сам піде, однак цього не сталося.  

На тих виборах єдиним офіційно зареєстрованим опозиційним кандидатом була Світлана Тихановська – дружина популярного білоруського відеоблогера Сергія Тихановського, якого  заарештували перед початком голосування. Тому саме Світлана Тихановська стала тією персоною, яка об’єднала довкола себе надії білорусів на зміни у країні. Однак, коли Лукашенко за допомогою Кремля відновив повноту влади у країні й розігнав протести, Тихановська змушена була покинути батьківщину та вести свою опозиційну діяльність з Литви, де сейм визнав її законним президентом Білорусі.

Еспресо поговорив з лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською про те, як відбувається її співпраця з українською владою та що варто очікувати надалі від режиму Лукашенка.

"Лукашенко намагається показати Путіну, що ситуація у Білорусі нібито під контролем"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

Минуло вже декілька років від масових протестів у всій Білорусі, здається, режим Лукашенка знову закрутив всі гайки у системі, тож чим зараз займається білоруська опозиція за кордоном?

Режим Лукашенка дійсно продовжує закручувати гайки, але це демонстрація не сили, а слабкості. Він буквально тримається на репресіях і підтримці Путіна. Лукашенко має травму 2020 року, коли сотні тисяч білорусів вийшли на вулиці. Він живе з цим страхом і поводиться так, ніби тисячі досі стоять під його палацом.

Водночас він намагається показати Путіну, що ситуація у Білорусі нібито під контролем. Для Москви це важливо, бо росіяни руками Лукашенка намагаються контролювати Білорусь. Але навіть всередині системи зріє невдоволення. Ми спілкуємося з чиновниками, і є розуміння, що Лукашенко здає країну Путіну, і це глухий кут.

Попри всю пропаганду, в суспільстві зберігаються продемократичні й антивоєнні настрої. Путіну та Лукашенкові так і не вдалося втягнути білорусів у війну. Білоруси не змирилися, багато хто продовжує боротьбу. Правда, протест перейшов у підпілля. Вуличні протести зараз неможливі – репресії, як за Сталіна.

Наше завдання, завдання демократичних сил тепер – підтримувати підпілля й репресованих, працювати в інформаційному просторі, посилювати міжнародний тиск на режим Лукашенка й Путіна, усувати лазівки у санкціях. Також ми збираємо докази злочинів Лукашенка, дані про постачання зброї Росії. Ми будуємо альтернативні інститути влади – Об’єднаний перехідний кабінет, Координаційну раду, щоб бути готовими до вікна можливостей, яке обов’язково відкриється. Ми створюємо міжнародні коаліції, запустили стратегічні діалоги зі США, ЄС, Канадою, Великою Британією. Звісно, адвокатуємо за Україну. Без вільної України не буде вільної Білорусі. Доля Білорусі зараз, як і доля України, залежить від рішучості вільного світу.

"Те, що білоруська армія не долучилася до бойових дій, — заслуга не Лукашенка, а білоруського суспільства"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

Чи досі існує білоруське підпілля? Які настрої у білоруській армії, зокрема, щодо долучення до Росії у війні проти України або гіпотетично — проти НАТО.

Підпілля існує, хоча зараз активно діють небагато. Сотні людей були засуджені за акти саботажу та антивоєнні дії з 2022 року, багато хто отримав по 10-15-20 років ув’язнення. Ініціативи, як-от "Білоруський Гаюн", збирають інформацію про російську військову активність. Чимало активістів приєдналися до полку Калиновського та інших підрозділів, які воюють за Україну. Уже понад 80 добровольців загинули за свободу України.

У білоруській армії немає антиукраїнських настроїв. Більшість військових виступають проти участі у війні, і серед населення існує абсолютний консенсус: білоруська армія не повинна брати участі. Те, що білоруська армія не долучилася до бойових дій, — заслуга не Лукашенка, а білоруського суспільства.

Звісно, пропаганда намагається переконати, що Україна, Польща та Литва — вороги, але в це мало хто вірить. Ми закликаємо військових, якщо буде наказ вступити у війну, відмовитися виконувати його та саботувати дії. Впевнена, багато хто так і зробить. Білорусь — не Росія. У нас немає імперських комплексів і амбіцій. Ми — європейська нація, яка прагне миру, свободи та незалежності.

"Без вільної України не буде вільної Білорусі. І навпаки: без вільної Білорусі не буде безпечної України"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

Яким чином відбувається співпраця білоруської опозиції з українською владою, на якому вона рівні? Як Ви лобіюєте українське питання за кордоном і чи можна очікувати найближчим часом побачити Вас в Україні?

Ми постійно спілкуємося з представниками МЗС України, Офісу президента та інших ключових структур. У Верховній Раді є група друзів демократичної Білорусі. Україна також призначила посла з особливих доручень Ігоря Кизима, який є нашою основною контактною особою. Ми неодноразово зустрічалися з міністром закордонних справ України на міжнародних форумах, і Україна активно долучається до наших ініціатив в рамках таких організацій, як ОБСЄ.

Ми вже тричі проводили білорусько-український "Острозький форум" – у Львові та Києві. Це основний регулярний майданчик, де разом працюють білоруські політики-демократи та українські дипломати та народні депутати, експерти, науковці, громадянське суспільство.

Українське питання присутнє в кожному моєму виступі та зустрічі, незалежно від того, чи це розмова з президентом, прем’єр-міністром чи іншими лідерами різних країн. Я завжди кажу одне: Україні потрібно віддати все, щоб перемогти. Повторюся – без вільної України не буде вільної Білорусі. І навпаки: без вільної Білорусі не буде безпечної України.

Для нас надзвичайно важлива співпраця з українським суспільством. Ми розуміємо, що українська влада може бути обережною у контактах з білоруськими структурами через режим Лукашенка. Але ми будемо підтримувати Україну за будь-яких умов і відкриті до цих контактів, якщо буде бажання української влади.

"Ми маємо вимагати виведення російських військ і озброєння не тільки з України, а й з Білорусі"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

Була інформація, що Росія поставила у Білорусь ядерну зброю, а Лукашенко хоче ще й нову ракету "Орешник". Як Ви вважаєте, що це означає: залякування Заходу, що російська зброя все ближче?

Насправді реального підтвердження того, що ядерна зброя дійсно знаходиться в Білорусі, поки немає. Але вся необхідна інфраструктура створена. Звісно, і "Орешник", і ядерна зброя – це все інструменти інформаційно-психологічної війни. Їхня мета – створити тиск на західні країни, відволікти ресурси від України та змусити Польщу та інших союзників витрачати більше на власну оборону. Для Путіна і ядерна зброя, і "Орешник" – це також можливість мати більший контроль над Білоруссю. Бо зрозуміло, що всю цю зброю в Білорусі контролюватиме Путін. 

Російська присутність у Білорусі є загрозою як для білорусів, так і для всього регіону. Тому ми наполягаємо: якщо будуть переговори стосовно України, ми маємо вимагати виведення російських військ і озброєння не тільки з України, а й з Білорусі. Тільки таким чином можна забезпечити стійкий мир!

"Якщо завтра Лукашенка не стане — почнеться боротьба за владу"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

Цієї неділі у Білорусі вибори, та всі розуміють, що Лукашенко на них сам себе знову проголосить президентом. Однак йому 70 років, він старіє, як Ви вважаєте, що буде, коли його раптово не стане? Які сценарії для Білорусі, кому передадуть владу, чи вийдуть люди на протести? 

Лукашенко дійсно поспішає з імітацією виборів, призначивши їх на пів року раніше строку. Його режим — персоналістська автократія, і сам диктатор, його фізична здатність контролювати владу — найвразливіше місце цієї системи. Але я вважаю, що ми не повинні просто сидіти й чекати чиєїсь смерті або ставити діагнози за фото. Усі ми маємо діяти.

Якщо завтра Лукашенка не стане — почнеться боротьба за владу. Чиновники спробують домовитися між собою, і частина з них буде зацікавлена не лише в збереженні своїх посад, але й у збереженні білоруської незалежності. Я та всі демократичні сили зробимо все можливе, щоб використати таке вікно можливостей для демократичної зміни влади, побудови справді вільної, незалежної та мирної Білорусі.

Ми розуміємо, що Кремль буде зацікавлений у захопленні контролю над Білоруссю, у встановленні свого ставленика, щоб і надалі мати можливість загрожувати, зокрема, Україні з півночі. Ось чому в інтересах і Білорусі, і України, щоб світ не дозволив Росії нав’язувати білоруському народу свою волю, спираючись на загрозу військового втручання.

Білоруси будуть готові захищати свою незалежність, але їм також важливо відчувати підтримку. Не можна залишати Білорусь чи українські території на поталу Путіну, у зоні "пріоритетних інтересів" Росії. Це не заспокоїть агресора, а лише розпалить його апетит.

"Кремлю доведеться рахуватися з могутністю Америки"

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya's Office

На Вашу думку, як повернення до влади Дональда Трампа може змінити російсько-українську війну, чи зможе він посадити за стіл переговорів Україну та РФ? Також цікаво, чи очікуєте Ви від Трампа якоїсь активізації щодо боротьби з режимом Лукашенка?

Друге президентство Трампа може стати ключовим для нашого регіону, і він сам неодноразово заявляв, що припинення російсько-української війни є одним із пріоритетів його зовнішньої політики. Трамп – сильний і часто непередбачуваний гравець, він може використовувати нетрадиційні інструменти, і він може тиснути на Путіна, змусити його сісти за стіл переговорів. Кремлю доведеться рахуватися з могутністю Америки.

Ми давно співпрацюємо з обома сторонами в США, і нещодавно мої радники їздили до Вашингтона і зустрічалися з командою Трампа. Але нам також потрібні наші власні зусилля, щоб захистити майбутню свободу, а не просто покладатися на американську допомогу та підтримку. Це вже роблять білоруські та українські воїни, борючись пліч-о-пліч за свободу. Але також потрібні спільні політичні зусилля, щоб допомогти команді Трампа активізувати боротьбу з диктаторськими режимами як Путіна, так і Лукашенка.

У 2020 році президент Трамп був першим лідером, який затвердив санкції проти режиму Лукашенка за фальсифікацію виборів і жорстоке придушення протестів білоруського народу. Тож ми вже маємо приклади лідерства Трампа у боротьбі з режимом Лукашенка. І ми очікуємо, що його нова адміністрація також продовжить свою жорстку та послідовну лінію.

Читайте також: Заклик до бойкоту - це роки ув'язнення: радник Тихановської про "вибори" у Білорусі