В Україні покажуть фільм з актором, який дякував Путіну за Крим. Чому таке можливо

Вже який рік триває історія з антиросійськими "заборонами". Теми загального суспільного обурення виростають одна з одної. Їх можна просто назвати іменами різних людей: "Іван Дорн", "Сергій Бабкін", "СанСей" і пішло-поїхало.

З останнього. Дорн, "Гриби" та Йолка боротимуться за престижну нагороду MTV Europe Music Awards у категорії "кращий російський виконавець". 

Ми вирішили утриматися від емоційних коментарів і глянути на усе це просто з точки зору справедливості та здорового глузду. А цих речей, на нашу думку, стає все менше і менше.

Коли звернутися не до музики, а до кіно, то відколи почалися усілякі на нього заборони, частина кіноспільноти не втомлюється знизувати плечима. Мовляв, а що це взагалі відбувається?

От, приміром, нині в прокат виходить вітчизняна стрічка "Мир вашому дому" з актором (Євгеній Князєв), який підписав листа до Путіна. Ну, той самий, на підтримку анексії Криму. Ба більше - стрічка за два тижні відкриватиме цьогорічний "тизер" фестивалю "Молодість". Як вам таке? На тлі масових заборон зокрема і українських стрічок, ця ситуація, м'яко кажучи, абсурдна.

До речі, нагадаємо процедуру. Найперше, щодо фільмів коректно буде казати не заборони, а невидача чи скасування прокатних ліцензій. Хочете ви, приміром, показати стрічку із актором з "чорного списку", приходите за прокаткою в Держкіно, а вам кажуть: "Ееее ні, шановний, ви бачите хто тут роль пенсіонера Івана Івановича грає? Це ж актор із списку заборонених. Не буде вам ліцензії".

Здавалося б, правильно. Нема чого усіляких підозрілих людей у кінотеатрах показувати. Але давайте глянемо уважніше. У чорному списку у нас, приміром, Олег Табаков та Іван Охлобистін. Перший дозволяв собі говорити просто неприпустимі речі про українців, а другий – городив вже справжню ахінею. Добре, але вони обидва зіграли у "Трьох історіях" Кіри Муратової.

Фільм видатної української режисерки, профінансований зокрема і нашим Мінкультом, номінований на головний приз Берлінале, в Україні заборонений. Точніше, йому не мусять видавати прокатної ліцензії і показувати у нашій країні.

З "Мелодією для шарманки" та "Вічним поверненням" та ж історія: в обох стрічках грав Табаков. Тому, якщо хтось захоче нагадати українцям про геніальну Кіру Георгіївну і зробити ретроспективу її стрічок – чорта з два йому це вдасться.

Україно-російсько-польський фільм "Під електричними хмарами" теж не покажете. Там у невеликій ролі знялася Анастасія Мельникова, яка потрапила до "чорних списків". У вітчизняний прокат стрічка так і не пішла, вона теж під забороною.

Між тим, її досить високо оцінили на тому ж таки Берлінале, особливо наголошуючи на візуальний ряд, який є безумовною заслугою одного з наших найкращих операторів – Сергія Михальчука. Він там, до речі, отримав "Срібного ведмедя" разом з колегою Євгенієм Привіним.

Отже, підсумуємо (якщо вам досі не віриться).

Коли у тому чи іншому фільмі хоч на 10 секунд з'являється людина з "чорного списку", то фільм у нас заборонять. Навіть якщо він український, навіть якщо він геніальний, навіть якщо отримає Оскара і весь світ впаде перед ним на коліна.

А от "Мир вашому дому" покажуть. Хоч підписант листа до Путіна там грає не епізодичну, а цілу головну роль. Тут би процитувати Леся Подерв'янського і вигукнути "Как это?". Тому пояснюємо. А вот так.

Фільм "Мир вашому дому" виграв пітчинг (конкурс на державне фінансування) ще у 2012 році. Тоді головну роль мав зіграти Богдан Ступка, якого не стало через кілька місяців. Його і замінив Євгеній Князєв, почавши роботу до підписання листа і продовжив її після цього.

Вже зараз про це дізналися журналісти і назрів скандал. Вже ходили чутки, що "Молодість" може відмовитися від фільму. Але, як бачимо, не відмовилась. Режисер Володимир Лерт, звісно, кинувся захищати своє дітище і самого Князєва. В інтерв'ю виданню "Телекритика" він сказав, що цей актор "дуже добра людина, яка щиро любить Україну".

І тоді, у 2014-му, він усім твердив, що ніякого листав в очі не бачив, а потрапив туди випадково. До слова, про це тоді публічно заявили ще кілька "підписантів", але Князєва серед них не було.

Євгеній Князєв

В результаті маємо стрічку за мотивами чудових творів Шолом Алейхема, зняту зокрема за українські гроші, яка отримує ось таку чорну пляму на репутації через одного актора. Його, звісно, можна було замінити, передчуваючи неприємну ситуацію. Але цього не зробили і тепер доводиться виправдовуватись.

Між тим, уся ця ситуація поки має характер радше морально-етичний, ніж юридичний. Бо Євгенія Князєва у "чорних списках" немає, а тому формально показувати фільми з ним таки можна. Інша справа - чому його у тих списках немає? А це вже - до СБУ.

Люди, які стали на захист актора, вдаються до цілого вінегрету виправдань. Мовляв, він не дуже зрозумів, що саме підписує. Або зрозумів, та життя у тоталітарній країні - це та ще карусель. Спробуй відмовся, особливо коли ти ректор Щукінського інституту.

Он, директор Союзмультфільму не підписав і вилетів з роботи на наступний же день. Режисер каже, що ще у 2014 році вся знімальна група знала про цю ситуацію, продюсер же твердить, що все відкрилося у 2016.  Держкіно приймало фільм у цьому році, але не звернуло уваги на такі подробиці.

І взагалі, давайте зрозуміємо цього нещасного чоловіка, який просто став заручником ситуації. Гендиректор Молодості Андрій Халпахчі закликав зробити це, бо ми, мовляв, живемо у демократичній країні, але мусимо співчувати людям, яким не так пощастило.

І все було б логічно і правильно, але тоді нам треба зрозуміти і Табакова з Охлобистіним. Хто знає, може їх катують вечорами, змушуючи говорити усілякі бздури. Давайте зрозуміємо Бабкіну, Безрукова, Газманова, Говорухіна, Кобзона - усі вони підписали того клятого листа.

Жерара Депардьє хоча б давайте помилуємо, він же іноземець, його, напевне ж, надурили. Але ні. Не помилуємо і стрічки з ним заборонимо. Усе це, безумовно, фантасмагорія і театр абсурду.

Одна справа – викинути геть з телевізійного ефіру явно пропагандистські серіали та фільми. І зовсім інша – рубати одним махом усе, що попадає під руку, а потім знаходити у трісках те, чого і не думали нищити. 

Тут лишається тільки сидіти тихенько, аби ніхто не помітив. Раптом прокатить.

Та ж сама історія з музикантами. Трішки в іншому вигляді, але подвійними стандартами теж віє. Ми кидаємось на одних виконавців і зовсім забуваємо про інших. Хоча ті так само їздять до Росії і непогано там почуваються.

Приміром, Костянтинові Меладзе його робота в РФ не заважає сидіти в жюрі відбіркового конкурсу до Євробачення і вважатися авторитетом, до думки якого варто прислухатися. Ну а Іван Дорн чи "Гриби" отримують зараз порцію всенародного гніву.

Автор: Лєна Чиченіна, арт-оглядач Еспресо.TV