Під Радою зібралось 4,5 тисячі людей. Хто вони і чого вимагають

Хто організував мітинг під парламентом

Зранку під стінами Ради зібралися 2 тисячі мітингувальників, а для забезпечення правопорядку до урядового кварталу стягнули 3500 представників поліції та Нацгвардії. Після 12-ї години дня поліцейські нарахували 4,5 тисячі учасників акції, ще 1,5 тисячі мітингують під будівлею Нацбанку. В організації акції взяли участь представники громадських організацій та політичних партій.

Серед них:

• Центр протидії корупції
• Рух "Чесно",
• Реанімаційний пакет реформ
• "Автомайдан"
• "Батьківщина" Юлії Тимошенко
• Депутати з групи "єврооптимістів" Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук
• Представники "Руху нових сил" Міхеїла Саакашвілі
• Члени партій та об'єднань "Самопоміч", "Демократичний альянс", "Свобода", "Національний корпус", "Хвиля" Віктора Чумака та "Європейська партія"

Під час акції не обійшлося без сутичок. Позафракційний нардеп Володимир Парасюк накинувся на очільника Управління державної охорони Валерія Гелетея та спробував його штовхнути. Депутата обурила кількість охорони в урядовому кварталі.

Скандал розгорівся і під час засідання погоджувальної ради. Депутати, які організували акцію (Найєм, Лещенко, Парасюк та інші), зірвали виступ представника президента у Раді Ірини Луценко. В результаті раду було призупинено.

Чого хочуть мітингувальники

Учасники акції мають до Верховної Ради та президента Петра Порошенка три основні вимоги.

Перш за все, вони виступають за скасування депутатської недоторканності, ухваливши законопроект №6773 "Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)". Відповідний проект мають ухвалити щонайменше 300 нардепів.

Другою вимогою є створення Антикорупційного суду, для чого необхідно ухвалити законопроект №6011, серед ініціаторів якого є учасники акції Лещенко, Найєм та Заліщук. 

Від Ради також вимагають підтримати законопроект №1068-2 "Про вибори народних депутатів України". Це необхідно для створення в країні пропорційної виборчої системи за так званими відкритими списками політичних партій.

Закон Порошенка про скасування недоторканності

Саме у день масових акцій Порошенко вніс до парламенту законопроект №7203 "про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)". У документі пропонується прибрати зі статті 80 Конституції пункт про те, що депутатів не можна без згоди Ради притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати.

Таким чином нардепи не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Відмінність між законопроектами №6773 та №7203 полягає у тому, що закон Порошенка набуває чинності з 1 січня 2020 року, тобто його дія буде розповсюджуватися вже на Раду наступного скликання, а депутатів - з наступного дня після опублікування. 

Сам Порошенко зауважив, що скасування депутатської недоторканності та створення Антикорупційного суду є важливими складовими ефективної боротьби з корупцією. 

Відповідь Парубія на вимоги активістів

Зняття недоторканності

Очільник Верховної Ради Андрій Парубій пояснив, що законопроекти №6773 та №7203 досі не були розглянуті у Комітетах, тож їх ще не можуть поставити на голосування.

Він дав невідкладне доручення  Комітету з питань правосуддя розглянути ці законопроекти, після чого їх можна буде виносити на обговорення до зали парламенту. 

Створення Антикорупційного суду

Парубій нагадав, що Венеціанська комісія відхилила законопроект №6011, після його оцінки. Експерти запропонували, щоб відповідний проект закону до парламенту вніс саме президент. Після цього законопроект і розглянуть. 

Дискусії щодо необхідності запровадження такого органу тривають вже не перший рік, цього від України неодноразово вимагали представники Євросоюзу. Зрештою, 4 жовтня Порошенко закликав до розробки відповідного проекту закону. У БПП за кілька днів після цього підтвердили, що цей документ з'явиться вже найближчим часом. 

Щодо виборів депутатів

Парубій нагадав, що він є автором виборчого кодексу, який передбачає виборчу систему за відкритими списками. За його словами, це є найбільш оптимальною системою виборів. 

Зараз в країні діє змішана виборча система, яка передбачає обрання половини представників Ради за партійними списками, а іншої - у мажоритарних округах.