Бізнес говорить, що його кошмарять силовики. Як будуть боротися з маски-шоу: новий закон

Мін’юст, МВС, Секретаріат Кабміну та Офіс омбудсмена спільно напрацювали законопроект №7275 під умовною назвою “стоп маски-шоу”, який дозволить забезпечити захист підприємців, зокрема під час проведення у них обшуків. 16 листопада Верховна Рада схвалила цей закопроект. 

То як захищатимуть український бізнес від свавілля силових структур та чи змінить він життя простих громадян.

Захищати від правоохоронців

З весни 2015 року в Україні почастішали випадки рейдерства - вилучення майна на нібито законних підставах через  прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів.

Були навіть спроби незаконно “віджати” доволі відомі компанії на кшталт Novus чи "Іллічівський олійножировий комбінат". Частково така можливість з’явилася завдяки впровадженню закону який дозволяє вносити зміни до статуту компанії без наявності оригіналів документів.

Тож недобросовісні конкуренти чи просто метикуваті ділки завдяки таким самим нечистим на руку нотаріусам пробували переоформити на себе кілька десятків компаній в Україні.

Джерело: Checkpoint

Й саме правоохоронні органи часто ставали для них “ручними хом’яками”. Конкуренти чи інші зацікавлені замовляли цілі "трупи" силовиків, що виїждали на перевірки та влаштовували компаніям так звані “маски-шоу”.

До силовиків звертаються із заявою про скоєння злочину за однією або декількома статтями (відмивання доходів, ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво). Заяву реєструють в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Після цього слідство разом з прокуратурою бере заяву "в оборот" та починає шукати злочини в господарській діяльності компанії-жертви.

Хранителі порядку приходять на підприємство, щось шукають, щось знаходять, щось конфісковують. Головна мета - заблокувати роботу бізнесу та часом навіть винести документи, на основі яких можна переоформити компанію в чужу власність.

Часто такі перевірки здійснюються зі значним порушенням процедур, а протоколи можуть бути просто фіктивними.

Співучасниками тиску на бізнес разом із співробітниками силових відомств стають судді. Адже саме вони своїми рішеннями дозволяють чи забороняють проведення слідчих дій. За словами мінінстра внутрішніх справ Арсена Авакова, судді ухвалюють рішення про перевірку бізнесу з космічною швидкістю - 10-15 секунд на справу.

А загалом протягом минулого року в українські суди направлено 94,7 тис. клопотань про обшуки. Цьогоріч лише за перше півріччя надійшло 59 тис. клопотань, тож тенденція йде до зростання.

Що таке маски-шоу

Часто правоохоронці діють й “за власною ініціативою”. Так звані “маски-шоу" передбачають творчий підхід силовиків: в компанію засилають “шпигуна” (інтерна, стажера тощо). Той повідомляє про все, що відбувається на підприємстві.

Далі анонімним дзвінком повідомляється, що компанія, наприклад, спонсорує тероризм (доволі популярний привід).

Тут і починаються "маски-шоу": на фірму вриваються силовики й починають шукати джерела тероризму, часто забуваючи про дотримання процесуальних порядків та забороняючи доступ адвокату.

Мають силовики в цьому й власний зиск - за допомогою таких вистав можна непогано підзаробити, спровокувавши керівників компаній “на вирішення питання” корупційним шляхом. В кризових умовах, коли всі співробітники змушені просто чекати, а фірма втрачає від простоїв, чимало керівників саме так і чинять.

Особливо популярними стали перевірки в ІТ-компаніях. Не дивно, галузь приносить до 3% ВВП, а зарплати в ній в 20 разів перевищують середні по країні. Через свавілля силовиків про намір піти з українського ринку заявили ІТ-компанії Luxoft, “Датагруп”, SteepHost, 24NonStop, Plarium, KM Core.

Ще одним ласим шматком є агробізнес. За словами члена міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів при Кабінеті міністрів України Івана Мірошниченка, лише від початку року понад 700 агропідприємств зазнали незаконних дій рейдерів.

За три роки  український бізнес обшукували 296 тис. разів.

Таку цифру назвав глава уряду Володимир Гройсман під час засідання Ради регіонального розвитку.

“Таким чином відбивається будь-яке бажання українського чи іноземного бізнесу інвестувати в Україну”, - пояснила в ефірі Еспресо.TV виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

Що змінить законопроект

Законопроект не захистить український бізнес від рейдерських захоплень, для цього законотворці працюють над двома іншими проектами законів. Цей проект закону покликаний захистити підприємців й простих громадян від свавілля првоохоронців та передбачає:

• Проведення відео- та аудіофіксації всіх дій, починаючи від моменту, як будь-який силовий орган подав клопотання до суду для проведення обшуків щодо бізнес-структур. Це необхідно для того, щоб потім у суді довести правомірність дій правоохоронців.

• Проведення відео- та аудіофіксації дій силовиків під час безпосередньо обшуків.

• Під час проведення обшуків та інших слідчи дій повинні обов'язково бути присутні адвокати підприємців.

• Створення незалежної комісії, в тому числі з громадськими організаціями та бізнесом, де будуть розглядатися правопорушення з боку правоохоронців щодо підприємців.

Важливим нововведенням є створення комісії, яка розглядатиме скарги на неправомірне проведення перевірок, обшуків або інших слідчих дій відносно суб'єктів підприємництва. Формат та повноваження комісії визначатиме КМУ.

Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена, в ефірі  Еспресо.TV пояснив, що до комісії входитимуть органи державної влади, правозахисні організації, громадські об'єднання, а її висновки нестимуть рекомендаційний характер.

“Притягувати до дисциплінарної відповідальності силовиків зможе тільки керівник правоохоронних органів, який отримав рекомендацію від комісії”, - пояснює він.

Міністр юстиції Павло Петренко після ухвалення закону заявив, що слідчий, прокурор та суддя нестимуть відповідальність аж до кримінальної в разі, якщо обшук та судовий розгляд проводився без відео- та аудіофіксації.

Фіксація під час обшуку передбачена тепер для всіх справ. Якщо силовики здійснюватимуть обшук в звичайних громадян, які не мають бізнесу, вони також зобов'язані фіксувати його перебіг.

Також законопроект передбачає заборону на безпідставне відкриття одних і тих самих справ за однією фабулою. Заборонено також вилучення оригіналів документів і серверів під час вчинення слідчих дій.

Окрім того, в законопроекті передбачені “розумні” строки провадження, щоб справу банально не затягували. Однак конкретних термінів поки немає. Кримінальний кодекс передбачає 6 місяців, та ще можливі зміни.

“У законопроекті ми пропонуємо стороні, яка вважає, що її права порушені, можливість оскаржувати ці строки і доводити свою правоту”, - заявила Сукманова.

Зараз законопроект чекає на підпис президента та офіційне оприлюднення.