live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Британський політолог Бойцун: На Заході шукають, хто в Україні піде на компроміс з Росією, щоб зняти санкції

Британський політолог, професор Марко Бойцун розповів Еспресо про перспективи отримання Україною нового "плану Маршала" і примушування Києва до миру з Кремлем

Ми живемо в ситуації, яку свого часу Олдос Гакслі описав як «О дивний новий світ», але ми бачимо, що ситуація в світі є дуже хиткою і нестабільною. Україна перебуває у зонах біфуркації. З одного боку в цьому винен Кремль, з другого боку, можливо, ми не зовсім собі правильно уявляємо так званий західний світ, який, насправді, не є аж таким стабільним.

Так, Захід за останні роки став значно більш нестабільним. Ми це відчуваємо достатньо сильно в Великій Британії, вочевидь, в Іспанії. Показовими є події в Сполучених Штатах, пов’язані з виборами Трампа як президента. Це все веде до глибшої нестабільності на Заході, що відбивається, очевидно, на відносинах зі Східною Європою, з Росією, і з Україною.

Від 2010 року Європейський центральний банк, як і Резервний банк в Штатах і в Китаї, підтримують приватний сектор, зокрема банки, виданням величезної емісії грошей. Просто друкувались гроші. І це видавалось в мільярдах щомісяця, і кидалось це на ринок. Лише у такий спосіб економіка регіону Європейського Союзу не потрапила  у ще глибшу кризу.

Тепер Європейський центральний банк, Резервний банк в Штатах відступають від цієї стратегії – кидати величезну емісію на ринок. І вони дуже обережно слідкують за реакцією приватного сектору, бо можливо, що криза би повернулася, якщо вони це не зроблять як слід.

Ми занепокоєні подібними тенденціями, з другого боку, адже живемо надією на омріяний чи ефемерний «план Маршалла», котрий Україна могла би отримати задля включення і подальшої інтеграції до європейських економічних структур.

У 47-ому році минулого століття Штати виділили значні фонди Західній Європі, бо це було в інтересах самих Штатів. Бо не було попиту на виробництво американських товарів, і тому вони мусили викликати цей попит, не штучний, а дійсний попит.

Але щоб створити дійсний попит, мусили відбудувати західноєвропейську економіку, включно з німецькою. І також вони прагнули відвернути Західну Європу від впливів комуністичного руху,  бо під час війни, зокрема в Італії та Франції, комуністичні партії тих країн відігравали основну роль у резистансі проти німецького фашизму.

І комуністичні партії мали реальні шанси в Італії, Франції зокрема, в 48-ому році прийти до влади. І тому план Маршалла був виділений у тих роках. Подібної ситуація сьогодні у відносинах між Західною Європою і Східною нема, бо, по-перше, у західній економіці економічна криза, а, по-друге, тут не загроза комунізму, а тут загроза інакшого роду.

Тут загроза «кремлізму».

Це очевидно, це один із чинників і факторів кризи. Але не лише це. Економіка України достатньо слаба, тут не залишається достатньо ресурсів, багатства, для швидкого відновлення економіки України. Гроші втрачаються, втікають на захід, заховані на Заході. І незважаючи на те, скільки допоміжних фондів йде в економіку України через державні інституції прямо до приватного сектору, все ж таки, економіка України дуже слаба. Західні інвестори і західні держави не бачать великі перспективи інвестувати у відновлення економіки України.

За чистим рахунком, чи Захід зацікавлений в тому, щоби розвивати Україну і нашу економіку? Чи було би йому це вигідно?

Я гадаю, що ми повинні якось деконструювати це поняття «Захід». Якщо ви кажете «Захід», то про кого ви говорите? Чи ви говорите про звичайних людей, чи ви говорите про уряди?

Про політичні і економічні еліти.

Політичні і економічні еліти думають, в першу чергу, самі про себе, і про свій власний інтерес. І їх власний інтерес в Україні – щоб Україна була стабільною, щоб Росія не опанувала Україну, щоб в Україні не було такої нестабільності, яка б викликала багато мігрантів, що б шукали роботу на Заході. Європейський Союз хоче, щоб в цьому регіоні була стабільність.

І якщо це на довший термін вимагатиме погодження з Росією, як і з Україною, то вони підуть на такі переговори і погодяться про якусь стабільність для України, яка не конечно буде в інтересах звичайних людей України, а буде погоджена економічними і політичними елітами України самої.

Насправді це загрозливо, тому що консенсус між Заходом, Росією і правлячими елітами України буде розігруватися, зокрема і Росією у своїх інтересах, адже вона потребує порозуміння з Заходом, для того щоб були скасовані санкції через окупацію Криму і частини наших територій на Донбасі.

Обміркування становища і обговорення цього між державними колами і фінансовими керівниками західних країн з російськими і українськими елітами постійно триває, це обговорюється не лише на офіційному рівні, але й за кулісами постійно. І шукається якийсь вихід з ситуації, бо санкції невигідні для німецького бізнесу, в першу чергу; Німеччина -   найбільший інвестор в економіку Росії і вони потерпають від санкцій. І санкції ще не зняті лише завдяки Меркель і її уряду. Але французький і італійський бізнес хоче зняти санкції, російський бізнес хоче зняти санкції, тож і шукають вихід з цієї ситуації. І тому уряд України знаходиться в дуже скрутній ситуації, дуже тісній ситуації.

Під пресом.

Під пресом. І президент Трамп також розглядає міжнародну ситуацію як «реал політик», й готовий, як він сам говорить, знайти deal, угоду якусь, оборудку, заради стабільності та  доброго бізнесу, тож я вважаю, що ситуація погіршується для України. І зараз постійно шукають якесь крило еліти України, що піде на компроміс у відношеннях до Криму і східної України, щоби нарешті зняти з Росії санкції, щоб сировина, і ресурси, і енергетичні, і всілякі, плили з Росії через Україну на Захід, а фабрикати, і технологія плила в протилежний бік.

Вони, відповідно, спробують реалізувати цей план, а Україна має забути фактично про 10 000 вбитих українців через російську агресію, має забути про вступ до Євроатлантичного альянсу, Україна має забути про дуже багато речей в обмін на те, що ми знову можемо повернутися до статусу напівколонії з певними ознаками суверенітету, де би Кремль контролював реальні важелі впливу, і «українське питання» не перешкоджало би йому торгувати сировиною з Німеччиною, Італією і так далі.

Ви самі добре підсумували, що може статися. Очевидно, я не за таке вирішення теперішньої ситуації. Великі потуги використовують малі конфлікти, часом розпалюючи їх, щоб реалізовувати власні інтереси. І подібна політика стара як світ – тут нема  нічого нового, але ми всі повинні бути проти такої політики і проти такого підходу до вирішення ситуації в Україні.

новини партнерів

18 грудня, 2017 понеділок

17 грудня, 2017 неділя

18 грудня, 2017 понеділок

17 грудня, 2017 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати