Як в Україні захищали українську мову та культуру. 8 найважливіших змін 2017 року

Попри війну на Донбасі, Росія продовжує вести інформаційну війну. Тому Україні доводиться ухвалювати закони, які обмежують або унеможливлюють потрапляння російського продукту на територію України.

Еспресо.TV зібрали головні законопроекти, які розвивають українську культуру та поширюють українську мову в країні. 

Україномовні квоти на радіо та ТБ

Це закон, якого зараз дотримуються далеко не всі. Але за півроку після вступу в дію він все ж дав свої результати. 

Законопроект № 5313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації" встановлює україномовні квоти на українських телеканалах: 75% української мови на тиждень у кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00. 

Що зміниться. Фільми та серіали мають транслюватись лише українською мовою.

За законом, фільм вважається українським, якщо озвучується українською. Допускають лише 10% реплік іншої мови, які мають супроводжуватись субтитрами.

Програма на ТБ вважається україномовною, якщо українською розмовляють ведучі, мова учасників передачі не враховується.

Не державною мовою можна буде транслювати фільми власного виробництва телеканалу, а також фільми, зняті до 1991 року. Їх достатньо субтитрувати і тоді вони підпадають під україномовні квоти.

На дитячі та анімаційні фільми цей виняток не поширюється — там має бути на 100% українська мова.

За невиконання мовних квот для мовників передбачений штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Це десятки, а іноді й сотні тисяч гривень.

Закон передбачає рік перехідного періоду, щоб телеканали встигли адаптуватися. Повноцінно норми закону запрацюють із 13 жовтня 2018 року.

Інфографіка: Український тиждень

Багато телеканалів ще до прийняття закону почали виготовляти та транслювати україномовний контент. На лютий 2017 року 13 каналів із 24 дотримувались 75% квот в ефірі.

Частка україномовних програм в ефірі провідних українських каналів зросла з 30,6% в 2016 році до 39,2% у 2017 і продовжує зростати досі.

Україномовний контент починають виготовляти канали, які на момент прийняття закону не виконували квоти навіть на половину.

Мовні квоти на радіо регулює інший законопроект від 8 листопада 2016 року №3822-д "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення". 

Згідно із ним, частка української мови протягом 2016-2018 року має збільшуватись і становити 50-55-60% на добу, а частка пісень українською мовою – 25-30-35% на добу. Тобто квоти вводяться поступово, протягом трьох років.

За перший рік частка української музики збільшилась від 10% у жовтні 2016 до 32% у жовтні 2017. 

Українська мова у школах

Стаття 7 нового "Закону про освіту" №3491-д стала найскандальнішою в нововведеннях. Через неї Україна посварилась з Угорщиною та отримала неоднозначні відгуки від Молдови, Румунії та Польщі.

В Україні щодо цього закону своя думка. Президент Петро Порошенко назвав "однією з найголовніших реформ". 

Що зміниться. Стаття чітко визначає, що мовою навчання в освітніх закладах є державна, тобто українська. Це стосується усіх шкіл, в тому числі з іншими мовами викладання. 

В законі також зазначається, що в освітніх закладах можуть викладати одною або декількома мовами: державною, англійською та іншими офіційними мовами ЄС. Всього у списку 24 мов і російської там немає.

В початковій школі представникам нацменшин гарантують право на навчання їх етнічною мовою. Однак з 5 класу вони мають перейти на україномовне навчання. Якщо ж мова нацменшини не входить у список офіційних мов ЄС, то дітям викладатимуть лише мову та літературу їх найменшин. 

Зміни будуть вводити поступово, ймовірно просто збільшуватимуть кількість предметів, які викладатимуть українською. 

В Україні станом на вересень 2017 року налічується 581 школа із російською мовою навчання, 75 та 71 школа із румунською та угорською мовою навчання, відповідно. Нововведення стосуються дітей, які почнуть навчатись у школі у вересні 2018 року.

Читайте також: На Україну через реформу освіти посипались погрози інших країн. Що такого в новому законі

Стаття закону викликала неоднозначну реакцію Угорщини. За словами дипломатів, такі нововведення здаються дискримінацією для нацменшин. Глава МЗС Угорщини заявив, що його держава блокуватиме будь-які спроби зближення України і ЄС через ухвалення цього закону.

Окрім мови закон також вводить в українську освіту кілька важливих змін:

• З 2018 року діти здобуватимуть середню освіту 12 років

• Навчання вдома стає законним

• Мінімальна зарплата для вчителів до 2023 року становитиме 9,6 тис грн

• Законом впроваджується інклюзивна освіта

• Дошкільна освіта стане обов’язковою для дітей старшого дошкільного віку.

Розвиток та популяризація української культури

На Закон "Про Український культурний фонд" № 6707 покладають великі надії. Фонд має створити прозорі та раціональні механізми фінансування культури. Тобто цей орган буде розподіляти та регулювати усі кошти, які призначаються для розвитку культури. 

Що зміниться. Діяльність фонду стимулюватиме розробку і впровадження сучасних мистецьких проектів та створюватиме конкурентоспроможний український культурний продукт на світовому ринку.

Серед основних завдань фонду: реалізація державної політики у сферах культури та мистецтв. Культурний фонд також популяризуватиме українську культуру та мистецтво та формуватиме позитивний імідж України за кордоном. 

Фонд фінансуватиме та контролюватиме виконання культурних і мистецьких проектів.

Наповнювати Український культурний фонд будуть з Державного бюджету і за рахунок внесків небайдужих. Керуватимуть фондом наглядова рада і дирекція. Саме вони вирішуватимуть, кому і скільки коштів виділяти.

За інформацією міністра культури Євгена Нищука, культурний фонд має запрацювати вже наступного року і базуватись в Мистецькому арсеналі.

Аналогічний фонд вже давно існує в Європі. Орган вже понад 60 років регулює роботу по всіє території ЄС. Він підтримує мистецтво і культуру в Європі через реалізацію власних ініціатив і надання грантів. 

Підтримка українського кінематографу

Одночасно із підписанням закону про Український культурний фонд, президент підписав важливий закон про внесення змін до бюджету щодо державної підтримки кінематографії в Україні.

Загалом в 2017 році було прийнято три важливих закони для розвитку українського кіно. Міністр культури Євген Нищук вже заявив, що вітчизняний кінематограф починає відроджуватись.

Що зміниться. Закон №3240 визначає форми й порядок надання державної фінансової підтримки кінематографії. За цим законом, право на підтримку матиме продукція українською або кримськотатарською мовами.

Державна підтримка буде полягати у наданні субсидій, компенсації кредитів, публічних закупівель товарів та послуг, які потрібні для виробництва кіно тощо.

Авторське кіно на 100% фінансуватиме держава. Також право на абсолютне фінансування мають дитячі, просвітницькі, документальні й анімаційні стрічки. Інші фільми зможуть отримувати до 80%. Серіали – до 50%.

І це один із кількох законів, які цьогоріч ухвалили для підтримки українського кіно. Восени 2017 року Верховна рада хвалила у другому читанні два законопроекти, які дозволять збільшити підтримку для українського кінематографа.

Читайте також: В Україні з'явилось якісне кіно. 20 гідних українських фільмів 2017 року

Зокрема, проект закону №3238-д передбачає, що виробництво національних фільмів та озвучених українською іноземних фільмів не будуть оподатковуватися податком на додану вартість до 2023 року.

Під цей закон також підпадає дубляж чи озвучка фільмів українською, а також роботи із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Тим часом закон №3239-д дозволяє до початку 2023 року ввозити товари для кіновиробництва без мита.

В грудні 2017 комітет Верховної Ради з питань культури і духовності зареєстрував законопроект №7178 щодо розподілу коштів, виділених для підтримки кінематографії.

Вони пропонують новий механізм розподілу коштів з державного бюджету для державної підтримки українського кінематографу.

А саме: не більше 35% коштів використовуватимуть для фінансування копродукції та не менше 65% для фінансування виробництва українських фільмів. 

Також депутати пропонують заборонити використовувати кошти державного бюджету для фінансування українсько-російської копродукції.

Окрім закону, Кабмін також затвердив у бюджеті-2018 понад 500 млн на підтримку українського кіно. Також держава планує додатково виділити 500 млн грн на підтримку кіно патріотичного спрямування.

Без антиукраїнської літератури

З 1 січня в Україні заборонили ввіз російських книг з антиукраїнським змістом. 

Що зміниться. Відповідно до "Закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту" №5114 до України не можна ввозити книги, які за своїм змістом спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави.

Під заборону також потрапила література, яка пропагує комуністичний або нацистський тоталітарні режими та їхню символіку і використовує шаржування державних символів України у будь-якому вигляді. 

Щодо літератури з Росії, то для її перевезення  треба отримати спеціальний дозвіл.

Водночас громадяни матимуть право ввозити російські книги без спеціального дозволу в кількості не більше 10 примірників на людину. 

За нелегальне поширення літератури в магазинах або на ринках, розповсюджувачів будуть штрафувати. За перше порушення штраф становить 32 тис грн, при повторному - 160 тис грн.

Результати. За півроку дії закону на український ринок книг антиукраїнського змісту імпортованих із Росії зменшилася більш ніж вшестеро. Тільки 7.7 тис найменувань російських книг отримали дозволи на ввезення в Україну, тоді як минулого року в Україну було ввезено приблизно 50 000.

В грудні 2017 Держкомтелерадіо заборонили ще 20 найменувань книг, зокрема і видання про російських богатирів.

Запуск інституту книги

Інститут книги - це державна установа у сфері культури і мистецтв, яка має формувати державну політику у книжковій галузі.

Що зміниться. Після внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері , з'явився Інститут книги. 

Головними завданням Українського інституту книги є підтримка книжкової галузі, промоція читання, популяризація української літератури в світі та стимулювання перекладацької діяльності.

Законопроект щодо створення такого інституту був прийнятий ще у 2016 році. Але повноцінного орган запрацював лише цього року.

Президентом інститу стала Тетяна Терен - відома журналістка, кураторка книжкових проектів і літературних програм.

Приміщенням дляУкраїнського інституту книги буде не просто офіс для працівників. У перспективі планується зробити з нього культурний центр, де відбуватимуться важливі події, дискусії, освітні проекти. Зараз інститут займається підбором кадрів та планує свою роботу на три роки. 

В грудні Український інститут книги випустив каталог новинок українських авторів 2017 року, які експерти вважають знаковими й потенційно цікавими іноземцям. Усі книги для збірника обирали відомі українські літературознавці та експерти. 

Закон про мову в суспільному житті

Депутати хочуть встановити нові правила використання української мови у ЗМІ, рекламі та кінематографі. Закон наразі лише зареєстрований у Раді та розглядається в комітетах, однак якщо його ухвалять, то українська буде обов'язковою у майже всіх сферах суспільного життя. 

Що зміниться. Проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної" №5670 має значно розширити і закріпити використання української мови як державної.

Згідно із законом, українська мова має бути основною в усіх сферах суспільного життя на всій території України, окрім приватного спілкування та релігійних обрядів.

Українська мова, як державна, має застосовуватись в освіті та науці, в сфері культури, на телебаченні та радіомовленні, в друкованих ЗМІ, у книговиданні та книгорозповсюдженні. Українська мова також має бути на рекламних вивісках та оголошеннях. 

Також українську мову мають використовуватись в сфері обслуговування споживачів, телекомунікацій та поштового зв’язку, юридичних послуг, охорони здоров’я і транспорту.

В законі також зазначено, що вільно володіти українською мовою мають держслужбовці. Українська має бути основною мовою при діловому спілкуванні та під час різномантних засідань в державних органах.

Українські ЗМІ та торгові марки мають вести свої сторінки в інтернеті лише українською мовою. 

За невиконання цих положень Закону накладається штраф - від 200 до 600 неоподаткованих мінімумів. Тобто від 3,4 до 10,2 тис грн, залежно від порушення. При повторному - від 6,8 до 11,9 тис грн.

Заборону російських фільмів

Українські депутати ухвалили закон про заборону серіалів та фільмів, які пропагують силові органи Росії та СРСР (ФСБ, КГБ та інші). Під заборону потрапив увесь продукт такого характеру, вироблений після 1 серпня 1991 року. 

Заборона не розповсюджується на аудіовізуальний контент, який виготовили у копродукції з Україною чи іншими країнами. І цим часто користуються та зловживають.

Однак на цьому Рада вирішила не зупинятись і на сайті парламенту з'явився новий проект, за яким забороняється трансляція усіх фільмів, до виготовлення яких мають відношення росіяни. 

Що зміниться. Згідно із проектом Закону №6623, вводиться заборона на трансляцію будь-яких фільмів, які виробили фізичні чи юридичні особи з країни агресора (Росії) після 1 січня 2014 року.

В червні 2017 року у був зареєстрований законопроект, який би забороняв показ усіх фільмів, у виробництві яких брали участь росіяни. Однак після подання одразу ж отримав шквал критики.

Якщо закон таки приймуть, то українці не зможуть побачити голлівудські фільми, в яких, до прикладу, знімались  російські актори. Під заборону потрапить, наприклад, останній сезон “Гри престолів”. Також під заборону потрапить низка відомих фільмів. Це, на думку відомих продюсерів, позначиться на репутації нашої країни у світі.

Проект Закону зараз перебуває на розгляді у профільного комітету і очікує голосування депутатів.