live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

ЗаФОПлення: скільки українська економіка втрачає від "спрощенців" та чи варто щось змінювати


фото: ictv
Спрощена система оподаткування полегшила життя чималій кількості дрібних підприємців, але дала можливості "зекономити" на податках й великим гравцям. Та чи варто її скасовувати

Скільки втрачає економіка від ФОПізації

За інформацією Opendatabot, станом на 30 січня в Україні зареєстровано 1,76 млн фізичних осіб-підприємців.

Загалом платники податків за спрощеною системою становлять 1/16 частину всього сектора підприємств (за обсягами реалізації). Й з часом їхня дохідність зростає.

В Україні ФОП беруть участь в трьох популярних схемах з мінімізації податків, через які бюджет отримує менше, аніж мав би:

  • оформлення відносин з ФОП цивільно-правовими договорами замість офіційного працевлаштування;

  • продаж товарів через "спрощенців" із заниженням задекларованого річного доходу;

  • використання спрощеної системи юридичними особами для переведення коштів у готівку.

Найбільше економіці шкодить те, що фізичні особи- підприємці стають інструментом з мінімізації витрат для великих гравців на ринку, до того ж допомагають збувати контрабанду.

Читайте також: 500 євро на 3 дні. Як українцям обмежать ввезення товарів з-за кордону

Якщо річний обіг ФОП не перевищує 1 млн грн, закон дозволяє їм не вести облік через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та відмовитися від документального підтвердження походження товарів. За такою схемою вдається орендувати площі в найдорожчих торговельних центрах країни (де орендна плата за рік значно перевищує 1 млн грн за рік) й при цьому не “засвічувати” справжні прибутки.

Загалом, зловживання спрощеною системою оподаткування прийнято вважати третім за важливістю способом ухилення після офшорів та "податкових ям".

Дослідження USAID ЛЕВ оцінює втрати для економіки від цього  у 6,3 мільярди гривень (у 2013 році), що становило 0,4% ВВП – лише на 10% менше, ніж сукупний дохід від єдиного податку.

Експерти "Інституту соціально-економічної трансформації” порахували, що втрати українського бюджету від трьох ФОП-схем перебувають в межах 4,2-9,5 млрд на рік (дані за 2016 рік).

Чому оформлення працівників як ФОП таке привабливе

Керівниця проекту Індекс моніторингу реформ в VoxUkraine, доктор економічних наук Тетяна Тищук пов’язує цю тенденцію з підвищенням мінімальної зарплатні в Україні. Адже зі збільшенням мінімалки державні працівники отримують більшу зарплатню з бюджету, в той час щоб підвищити мінімалку на приватному підприємстві, власнику треба подумати, як це зробити.

“Для того, щоб економити на податках та мати більшу гнучкість у відносинах з найманими працівниками, компанії виплачують зарплату “у конвертах” або укладають з працівниками договори, як з приватними підприємцями (ФОПами)”, - пояснює дослідниця.

Й як показує практика, виграють від такого обидві сторони. Якщо працівник оформлений на мінімальну зарплатню, (з 1 січня це 3723 грн), він платить з неї 19,5% податків (18% ПДФО та 1,5% військовий збір), тобто "на руки" з мінімалки отримує 2997 грн.

А от роботодавцю, щоб виплатити мінімалку, потрібно заплатити за працівника 22% ЄСВ (тобто, плюс 819 грн з 1 січня). Тож в фонд оплати праці, щоб виплатити працівнику “чистими” 2997 грн, роботодавець закладає на оплату праці 4542 грн. Тобто, фактично податки “з’їдають” 41,5% суми, передбаченої для оплати праці.

ФОП отримує винагороду (дохід) за виконання певної роботи або надання послуги. Якщо він співпрацює з юридичною особою, то реєструється платником єдиного податку 3 групи. 

В такому випадку ФОП платить єдиний податок — 5% від суми доходу та ЄСВ від мінімальної зарплатні — 2 457 грн за один квартал року (станом на лютий 2018-го).

Зареєструвати ФОП в Україні - вкрай просто, це можна зробити навіть онлайн. Але, щоб закрити його, вже потрібно докласти більше зусиль. За даними Держстату, до 2017 року в Україні налічувалося понад 3 млн ФОПів, частина з яких не працювала, але не закривалася.

Читайте також: Що в Україні тепер можна зробити онлайн: Записатися до лікаря, оформити субсидію, зареєструвати бізнес

З 1 січня 2017 року в Україні діє указ Президента про оподаткування ФОП. Він передбачає, що ФОП повинен сплачувати податок (з 1 січня 819 грн в місяць), навіть, якщо немає доходу. Тож за перші кілька місяців 2017 року було закрито понад 300 тисяч ФОП. В січні 2018, за інформацією Opendatabot, закрилося 10 тис. ФОПів.

Які від цього ризики

В разі переходу на ФОП, людина добровільно відмовляється від ряду соціальних "бонусів", які гарантовані трудовим законодавством. В такому випадку про трудові відносини не йдеться взагалі. Їх регулює господарський кодекс України.

А це означає, що ФОП позбавлений відпускних та лікарняних виплат. Їх доведеться забезпечувати самотужки. Немає й соціальних гарантій для матерів: у разі вагітності роботодавець має повне право припинити відносини на підставах, які вказані в договорі, а за вагітною жінкою не зберігається робоче місце.

ФОП може бути звільненим в будь-який момент (при запланованому вивільненні працівника роботодавець повинен попереджати останнього не пізніше ніж за два місяці і одночасно з попередженням запропонувати іншу роботу), а розраховувати на допомогу з безробіття не має права (а це подекуди 50-70% зарплатні).

Ще одна відповідальність - пенсія. По великому рахунку, людина, яка погоджується стати ФОПом, повинна розуміти, що її майбутня пенсія буде залежати суто від неї

Згідно з чинним законодавством, розмір пенсії ФОП залежить від страхового стажу та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Читати також: Відповіді на всі питання про нові пенсії в Україні. Навіщо взагалі щось змінювати

До цього часу період ведення підприємницької діяльності зараховувався до страхового стажу лише ФОП на загальній системі оподаткування. 

Починаючи з 1 січня 2018 року періоди здійснення підприємницької діяльності на єдиному податку будуть також включатися до страхового стажу.

Так, ФОП, які були на єдиному (фіксованому) податку до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком будуть включати періоди:

  • з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року (включно). Для включення такого періоду до страхового стажу його необхідно буде підтвердити довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

  • з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року (включно). Період буде додано до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (ЄСВ) незалежно від сплаченого розміру.

Зараз особи, які вирішили обрати спрощену систему оподаткування, повинні обов’язково сплачувати 22% ЄСВ від розміру мінімальної зарплатні в Україні (з січня це 820 грн на місяць). Й більшість платять саме необхідний мінімум.

В такому випадку людина, яка має необхідний страховий стаж (35 років в 2028), може розраховувати на мінімальну пенсію (а це 40% від мінімальної зарплатні - станом на лютий 1489 грн). Якщо сплачувати до ПФ більше необхідного мінімуму, пенсія буде більшою.

Чи варто скасовувати спрощену систему

Спрощену систему оподаткування вводили для того, щоб “розігнати” українську економіку за рахунок полегшення умов для малого бізнесу. І як спосіб зменшення видатків бізнесу вона певною мірою працює. Оскільки загальні умови бізнесу в Україні досі не стали сприятливими, то питання, чи варто відмовляєтися від спрощеної системи, залишається відкритим.

“Система ФОПів в Україні - як вона працює де факто - не має нічого спільного з розвитком та підтримкою підприємництва. Навпаки, вона розбещує підприємництво і відбирає в людей можливість бути чесними”, - вважає президент Київської Школи Економіки Тимофій Милованов.

Його думку поділяє й Ігор Уманський, в.о. міністра фінансів в уряді Тимошенко та перший заступник голови Мінфіну в Кабміні Яценюка: “Доходить до того, що у великих супермаркетах окрема каса може бути окремим ФОПом. Це просто інститут ухиляння від сплати податків, від сплати, в тому числі, в солідарну систему”, - заявив Уманський в інтерв’ю виданню “Главком”.

Виглядає, що в такому разі “спрощенку” варто скасувати взагалі. Однак експерти вважають, що це не вихід.

Згідно з результатами дослідження USAID ЛЕВ, спрощена система оподаткування в Україні заощаджує близько 0,5% ВВП (приблизно 7 мільярдів гривень), які були б витрачені на непотрібну роботу.

Й підприємець на загальній системі оподаткування платить до бюджету не більше за спрощенця. Але в разі скасування системи, податкове навантаження на маленьку фірму становило б у середньому до 14%, порівняно з нинішніми 7,7%, свідчить дослідження USAID ЛЕВ.

Тож ефект на українську економіку спрощення умов для ведення бізнесу все ж має. Інша справа, що не всі користуються нею чесно. То що робити в такому випадку?

Перш за все на думку спадає, що потрібно посилити контроль. Але тут є свої небезпеки. “Вирішувати цю проблему перевірками та інспекціями з охорони праці навряд чи доцільно, бо витрати й адміністративне навантаження для такої кількості перевірок будуть невиправданими, а корупційні ризики – високими”, - вважає Тетяна Тищук.

Мінфін пропонує запровадити обов’язкове використання касових апаратів для всіх підприємців (навіть вуличних торговців) з 2019 року. Але реалізувати це буде вкрай складно, оскільки обладнання дороговартісне.

В Мінекономрозвитку пропонують зобов’язати всіх підприємців надати клієнтам можливість платити безготівково (платіжний термінал, інтернет-банкінг, QR-код), але без обов’язкового придбання касових апаратів чи терміналів.

В будь-якому випадку, скасовувати спрощену податкову систему не можна, певен  старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський: “Україна – не найкраще місце для людей середнього класу, оскільки вона не є безпечною та стабільною, ціни на товари та послуги, які споживає середній клас, вищі, ніж у багатьох державах ЄС [...] Низькі податки дозволяють хоча б частково компенсувати ці мінуси, щоб люди принаймні отримали прийнятне “співвідношення ціни та якості”. Тому це викривлення працює у позитивному напрямку, принаймні частково мінімізуючи «відтік мізків» і допомагаючи зберегти здатність до інновацій”.

Єдиний шлях для вирішення цієї проблеми – максимально наблизити ставки оподаткування для найманих і для самозайнятих працівників, щоб різниця, яка залишиться, більш-менш точно компенсувала додаткові ризики та витрати самозайнятості, вважає Дубровський.

новини партнерів

24 лютого, 2018 субота

24 лютого, 2018 субота

23 лютого, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати