Прикмети, повір’я і традиції Стрітення Господнього: що чекати від цього дня, що треба робити і чого не можна

Стрітення Господнє – одне з найшанованіших християнських свят, входить у дванадцятку найважливіших у церковному календарі. Його відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа як незабутню згадку про зустріч Старого і Нового Завітів, як вияв небувалої радості християн від явлення Сина Божого світові, а ще – як зустріч зими з літом.

Легендарний Зимобор

 Ще з найдавніших часів існує легенда, яка переповідається найчастіше і часто при цьому набуває нових сюжетних перипетій -  про зустріч Зими і Літа. За народними віруваннями, така зустріч відбувається двічі на рік - на Стрітення (Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор) - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня.

На лютневе Стрітення зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. У дохристиянських звичаях цей день сприймався як зустріч Зими з Літом, така легенда підтримується і донині. Зиму зображують при цьому старенькою бабцею, до того ж лютою і темною, зігнутою і скоцюбленою, з кошиком льоду в руках, а Літо – юною дівчиною, з барвистим вінком на голові, зі снопом пшениці і квітами в оберемку. Вони сперечаються (за іншими легендами, - борються), і хто переможе – іде далі царювати на землі, а переможений повертається, звідки прийшов.

- Боже, поможи тобі, Зимо! - каже Літо.

- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає Зима.

- Бач, Зимо, - дорікає Літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!  

А ще говорили, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

Християнська радість

"Зустріч" або ж "радість" - так зі старослов’янської перекладається слово "стрітення". Симбіоз цих слів відображає одну з найбільших подій у християнському світі, яка  відбулася цього дня, - зустріч Сина Божого в Єрусалимському храмі з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Вони впізнали в Немовляті, якого Діва Марія принесла на посвяту, Спасителя усіх людей. І тільки після цього Симеон зміг відійти у вічність – так було йому написано на роду. Богослови пояснюють цю зустріч Ісуса Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, який явив світові Господній Син. 

Історія святкування Божественної з’яви

У творах християнських святих Стрітення згадується ще в ІІІ-ІV століттях. З Єрусалима празник поширився на увесь Схід, а пізніше, за  Юстиніяна (527-565) Господнє Стрітення офіційно стає великим празником.  Далі свято поширюється і на Захід, за якийсь період набувши назви Очищення Пречистої Діви Марії, або Пожертвування Ісуса у святині. На Сході Стрітення належить до Богородичних празників і подекуди має також назву Стрітення Пресвятої Богородиці.

Магічна стрітенська вода

Цього дня у церкві святять воду і свічки, які відтак набувають магічних значень і властивостей.

Стрітенська вода, як і йорданська,  – воістину особлива:

• Коли щось болить, нею натирають хворе місце і вірять, що цілюща вода допоможе. А також п’ють, якщо щось болить усередині. "По вірі вашій та й буде вам" - пишеться у святих книжках, і хтозна, можливо, саме ця свята віра врятувала дуже багатьох вірян.
• Вірять в цілющу силу стрітенської води багато людей й донині. Найкраще ця вода, кажуть, допомагає від "пристріту" - від хвороби, що її могло спричинити "погане" око, а також відганяє відьом, щоб «"не виссали з корови молока".  
•  Стрітенською водою кроплять й напувають худобу, щоб не хворіла, а також окроплюють її під час першого вигону на пасовисько.  Пасічники кроплять нею вулики кожної першої неділі по молодикові – відтак мед не виводитиметься.   
• Цю воду довго тримають у чистій посудині і бережуть як цілющий бальзам. А коли треба кудись у дорогу (так чумаки в давнину робили), кроплять нею людину, яка подорожуватиме, на перемогу, удачу і щасливе повернення.

Свічка – головний атрибут Стрітення

Громниці, Громиця – така ще одна назва Стрітення – від свічок, які  освячуються цього дня і називаються "громичними". Вони також слугують домашніми оберегами і надзвичайно цінуються. Свічку запалювали відразу, коли приходили з церкви, - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив".  А упродовж року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи.

Громична свічка, за повір’ям, має особливу силу, бо оберігають дім від природних стихій, страшних негод, а родину -  від «злого ока» та хвороб (допомагає жінкам при пологах, сприятлива людям, які страждають на епілепсію тощо).

Коли гроза, у хатах  запалювали громничну свічку як надійний оберіг від лиха. Як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Побутує ще одне тлумачення назви «Громниці»: вважається, що тільки цього дня взимку можливий грім.

Стрітенські повір’я і налаштування на весну

Як на всі великі свята, ворожіння були важливими і в канві святкування Стрітення. А спрямовувалися вони також, в основному, на врожай.

Так, на ніч виставляли тарілку із зерном на двір, а якщо вранці виявляли на зерні росу, тішилися щасливій прикметі: врожаю – бути!

Свято має бути святом! Що не можна робити цього дня

На Стрітення не можна було виконувати різні роботи, починаючи від господарювання в хаті – прибирати, шити, мити, плести тощо, -  і закінчуючи великими роботами у дворі (рубати дрова, білити, різати, носити воду) і на городі  (копати, корчувати тощо). Але якщо це робота на благо, робота як допомога, як порятунок – така робота допускалася.

Не треба топити баню, щоб не рубати дров, носити води, бо це також робота, отож це логічно.

Не треба вирушати в якусь далеку подорож, вважається, що вона не матиме успіху. Одне з пояснень – мінлива погода в цей день, яка може посприяти якісь хворобі.

І не кладіть гроші цього дня на кухонний стіл: так, як з нього зникають смачні наїдки, так непомітно зникатимуть гроші, не затримуватимуться в господарстві.

Чим заспокоїть і чим занепокоїть Стрітення. Прикмети цього дня

Стрітення чекали з нетерпінням, щоб дізнатися погоду на весну та літо, передбачити урожай, приплід, розвиток господарства.

Отож що, за народними прикметами, цього дня добре, якщо:

• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
• Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
• Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
• Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
• Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

Холоди і морози ще триватимуть:

• Якщо в цей день не буде сонця, чекай суворих морозів.
• Вітер - погана ознака.
• Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
•  Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
•  Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
•  Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
•  Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
• На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
•  Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
• Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
• Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
• Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
• Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
•  Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

А ще вважалося, що якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.

Отож, як бачимо, прикмети можуть інколи навіть суперечити одна одній, а це значить, що за ними потрібно слідкувати упродовж усього дня: кожна година Стрітення для прикмет має значення. Такий він, примхливий стрітенський день, і це не дивно: як-не-як, борються зима з літом, і в процесі цієї боротьби позиції можуть мінятися навіть частіше, ніж щогодини.  

"…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу". Тому найкраща прикмета цього дня – що календарна весна уже менш ніж за два тижні і що на цій землі існує найвищий закон Божественної любові , який у цей день давним-давно Господній Син явив  християнам і цим довів, що справжня любов непереможна.