Справа Олександра Шепелєва. Як екс-нардеп 6 років тікав від правосуддя

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Олександру Шепелєву – колишньому нардепу, котрий з 2012 року кілька разів перебував у міжнародному розшуку. Йому інкримінують розкрадання грошей «Родовід банку» та інші фінансові махінації в цілому на майже півмільярда гривень. А також співпрацю з російською ФСБ та причетність до замаху на вбивство.

8 лютого Шепелєва після двох утеч затримали під Києвом працівники українських спецсужб. До суду підозрюваного доставили добряче «пом’ятого» - з синцями під очима та зі зламаною, за словами самого Шепелєва, щелепою.

У СБУ одразу ж спростували інформацію про побиття Шепелєва під час затримання. Встановити, як давно підозрюваний має гематоми, має експертиза, - заявила на своїй сторінці в FB речниця відомства Олена Гітлянська. Натомість, подробицями затримання Шепелєва поділилися у Генеральній прокуратурі. Там оприлюднили фотографії документів, котрі мав при собі Шепелєв. Це фальшивий паспорт на ім’я Боруха Миколи Володимировича, а також посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки» терористичної ДНР.

З огляду на тяжкість усіх інкримінованих Шепелєву злочинів, прокурори просили від суду лише одного – тримання підозрюваного під вартою."Є багато проваджень, які вже перебувають у судах. Це в Оболонському, Дарницькому щодо розгляду і замовного вбивства, і щодо замаху на вбивство", - пояснив позицію звинувачення прокурор головної військової прокуратури Руслан Кравченко..

На початку засідання захист Шепелєва вирішив піти на випередження і заявив про відвід прокурорів. А коли адвокати отримали відмову, їм нічого не залишалося, як заявити, що підзахисного переслідують з політичних мотивів. "Біля 5 років з політичних мотивів Шепелєв переслідується як минулою владою, так і теперішньою владою. З метою, щоб зараз мій підзахисний надав завідомо неправдиві покази стосовно певних опозиційних політиків, які стали б підставою для їх політичного переслідування. Але він цього не робить", - намагається переконати адвокат Шепелєва Юрій Катьков.

Насправді ж, підозри та претензії до Шепелєва не мають нічого спільного з політикою. Згідно обвинувачення прокуратури, колишній народний депутат 5-го і 6-го скликань причетний до розкрадання майже 300 мільйонів гривень зі скандального «Родовід Банку». Й офіційно звинувачений в замовленні, щонайменше, двох тяжких злочинів — вбивства банкіра Кириченка у 2003-му і замаху на вбивство банкіра Дядечка у 2011-му роках. Окрім цього, за даними МВС, на совісті Шепелева були ще три загублені життя: полковника міліції Єрохіна у 2006-му та бізнес-партнерів по банку “ДонКредитІнвест” Лашина та Полікарпової – у Донецьку в 1990-х.

Згодом до інкримінованих злочинів слідство додало і державну зраду. Закордоном Шепелєв переховувався з 2012 року. Перебував у розшуку Інтерполу, спершу був затриманий в Угорщині та екстрадований в Україну.

Але у 2014 році знову втік закордон, прямісінько з-під конвою, що охороняв його лікарняну палату. Ось що розповідав про ті події колишній прокурор міста Києва Сергій Юлдашев про події 2014 року: "На територію лікарні заїхало декілька транспортних засобів, на котрих зник наш підозрюваний разом з представником конвойної роти".

Кілька тижнів влітку 2014 року Олександр Шепелєв провів у палаті невідкладної терапії, на 12-у поверсі Київської клінічної лікарні швидкої допомоги. Потрапив туди він з Київського слідчого ізолятору через скарги на погане самопочуття. Тодішня начмед закладу Наталія Гайворонська розповідала, що спецпалат в лікарні не було: "Якщо пацієнти лежать не в спецпалаті, а на поверсі - ті, які за рішенням суду повинні перебувати під охороною, то вони знаходяться під охороною. Охорону забезпечує пенітенціарна служба".

В цілому підозрюваному Шепелєву, аби залишити стіни СІЗО, було поставлено з десяток діагнозів.

"Гіпертонічна хвороба, остеохондроз, там йшлося про те, що складно коригувати тиск. Були високі цифри. Але були консиліуми, дивилися його", - каже Наталія Гайворонська, в.о. наальника медчастини Київської клінічної лікарні швидкої допомоги (2014 р.).

Охорону підозрюваного у лікарняному закладі здійснювало троє озброєних офіцерів Державної пенітенціарної служби. Разом із підозрюваним Шепелєвим зник один із них – Олег Бондаренко. Втеча відбулася 6 липня 2014 року о 5 годині ранку, однак правоохоронним органам повідомили про зникнення лише о 10-й годині.

"Їхня позиція, що вони нічого не знають, хтось з них задрімав, хтось фактично не прослідив, і знаховся в іншій кімнаті. Коли вже по факту виявили відсутність вказаних осіб, то вони знаходились в легкому збентеженні, і не знали, що робити", - каже Віталій Бровко, екс-начальник слідчого відділу прокуратури м.Києва (2014 р.).

Тоді через службове недбальство від роботи рішенням Уряду відсторонили голову Пенітенціарної служби Сергія Старенького. А згодом на посаді його було відновлено. Як з’ясувалося, лікарі наполягали на терміновій госпіталізації Шепелєва через страшні хвороби – вірусний енцефаліт, набряк легень і гіпертонію. Крім того, тоді, у 2014-у році нашій знімальній групі вдалося знайти ще один унікальний документ – висновок лікаря, такої собі Людмили Козачук.

Тут немає ані місця, ані дати обстеження, однак, з’явився іще один небезпечний діагноз – «розсіяний склероз». З усім цим «букетом» Шепелєв й потрапив до лікарні швидкої допомоги, звідки згодом щез разом з конвоїром. Згаданого лікаря Людмилу Козачук тоді ми знайшли в поліклініці №1 Шевченківського району Києва. Вона підтвердила, що приїжджала в Лук’янівське СІЗО оглядати Олександра Шепелєва. "Те, що я бачила, я написала. Ні на півміліметра більше, ні на півміліметра менше. Про його втечу я дізналася з преси. Ні хабарів, ні грошей, ні якоїсь брехні з мого боку за мої понад 50 років виробничої медичної діяльності не було" - ображається Людмила Козачук.

Отримавши з десяток діагнозів, що фактично подарували йому шанс на втечу, Олександр Шепелєв згодом "засвітився" в Російській Федерації. Генпрокуратура України просила видати колишнього депутата, та росіяни відмовили в екстрадиції. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, між тим, повідомив, що Шепелєв погодився працювати на ФСБ. І оприлюднив пояснювальну записку екс-депутата-втікача.

Саме з Росії, уже почуваючись в безпеці, Шепелєв дистанційно реалізовував ще один хитрий сценарій звільнення від відповідальності, на цей раз уже своєї дружини Галини — тоді також підозрюваної у незаконному заволодінні грошима того ж таки “Родовід банку”.

Галину Шепелєву, багатодітну матір, звільнили з-за ґрат під заставу. Дивно, але замість того, щоб вже за нової влади доводити у суді власну невинуватість, Шепелєви дуже не хотіли взагалі потрапляти на лаву підсудних. І робили усе, аби розвалити справу. Тактика була наступна: за прикладом чоловіка, Галина Шепелєва, купуючи лікарські довідки, прикидалася тяжко хворою. На цій підставі — уникала допитів, а потім — скаржилась до суду, що прокуратура умисно зволікала зі слідством.

Тоді уникнути Шепелєвій правосуддя допомагала, зокрема, слідчий суддя Печерського суду Києва Ірина Литвинова, котра задовольняла скарги Шепелєвих на дії прокуратури.

"Вона своєю ухвалою фактично виносить на досудовому слідстві виправдальний вирок. Я ще більшого маразму в житті не бачив. Тобто, не треба нам слідство, не треба міліція, не треба прокуратура. Суддя на досудовому слідстві ухвалює виправдальний вирок і відпускає на волю людину, знімаючи арешт, знімаючи зобов'язання інші, і що найцікавіше — що ця ухвала оскарженню не підлягає", - обурюється адвокат і громадський активіст Анатолій Башловка.

Та якщо 3 роки тому Литвинова зобов'язала прокуратуру припинити кримінальне провадження проти Шепелєвої, то на цей раз, після нещодавнього затримання Олександра Шепелєва, ухвалити сумнівне рішення цій самій судді Литвиновій завадили розголос та резонансність справи. Її рішення – тримання Шепелєва під вартою строком на 2 місяці. Захист екс-депутата одразу ж оголосив, що готуватиме апеляцію. Та з врахуванням тяжкості всіх злочинів, до котрих додалася ще й державна зрада, рецидив утечі Шепелєва і на цей раз є просто неприпустимим.