Віталій Портников: миру з Росією у Курца не вийде

Новий австрійський канцлер Себастьян Курц напередодні свого першого візиту до Москви порадував господарів словами про те, що "довгостроковий мир в Європі можливий тільки з Росією, а не проти Росії".

Ніхто не стане сперечатися з цими словами молодого політика. Але ж не європейські країни починали конфлікт з Москвою, не Україна напала на Росію. Все з точністю до навпаки: це Росія порушила територіальну цілісність України, як перед цим - територіальну цілісність Грузії і Молдови. І конфлікт Європейського Союзу з Росією пов'язаний саме з агресивними діями Москви.

Мир в Європі з Росією дуже легко встановити - для цього сама Росія повинна відмовитися від своїх агресивних амбіцій, вивести війська з Донбасу і Криму, сприяти відновленню територіальної цілісності Грузії і Молдови. Просте домашнє завдання - якщо не для Путіна, з яким буде зустрічатися Себастьян Курц, так для його наступників.

Курц молодший Путіна на кілька десятиліть - і якщо він збереже політичну гідність, то у нього є всі шанси побачити саме той мир з Росією, про який він говорить.

Але австрійському канцлеру хочеться "миру вже сьогодні". А такий мир має на увазі не врегулювання, а його імітацію.

Саме тому Себастьян Курц виявився серед політиків, які говорять про поступове скасування санкцій проти Москви - в обмін на виконання Росією своєї частини Мінських угод. Першим, хто висунув таку концепцію, став нинішній президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Його підтримує голова німецького зовнішньополітичного відомства Зігмар Габріель.

І ось тепер в клубі "поступового скасування" виявився австрійський канцлер. Що й не дивно, якщо врахувати інтереси російського бізнесу в Австрії та специфічний з точки зору європейських цінностей склад нинішнього коаліційного уряду цієї країни.

Але у Курца, як і у Штайнмаєра, нічого не вийде. Для танго, як відомо, потрібні двоє. Путін не збирається танцювати з європейцями. Якби російський президент був би зацікавлений в частковому послабленні санкцій в обмін на часткове виконання Мінських угод, він давно б уже на це погодився. Але не погоджується ж! І це логічно.

Тому що часткове виконання Мінських угод передбачає - для початку - припинення військових дій на лінії розмежування. І початок мирного життя для громадян - тих самих громадян, про долю яких турбується австрійський канцлер.

Але ось тільки Путіну це навіщо? Навіщо йому Донбас, з території якого не будуть стріляти? Який з незагоєної рани перетвориться просто в об'єкт для нескінченних переговорів про статус регіону, порядок проведення виборів і місця розміщення миротворців? Донбас, про який забудуть наступного дня після того, як припиниться війна?

І не тільки в світі забудуть. В Україні - теж. Тому що це буде як відрізана скиба, яка коли-небудь повернеться до складу країни. Навіщо це Путіну? Як це допоможе його плану дестабілізації України і повернення всієї нашої країни "до рідної гавані" російського імперіалізму?

Саме тому хороші побажання Курца - як і раніше пропозиції німецьких політиків - так і залишаться словами. Європейські візитери можуть розраховувати, що Путін дасть їм можливість зберегти обличчя - але не дочекаються від російського президента такого подарунку.

Насправді формула Курца звучить трохи інакше. Є можливою або ганебна капітуляція Європейського Союзу перед Росією, або затяжний конфлікт з Кремлем. На мир найближчим часом розраховувати не доводиться.