Як "Опозиційний блок" витратив бюджетні мільйони

Наприкінці 2015 року в Україні набув чинності закон про фінансування політичних партій державним коштом. Його схвалення було продиктоване необхідністю зробити утримання партій прозорим та незалежним від олігархів. Крім того, закон, що увійшов до так званого "безвізового пакету", мав створювати рівні можливості для розвитку політичних об’єднань задля здійснення їхніх статутних завдань. Програма "ШУСТРОВА LIVE" розпочинає цикл матеріалів про те, як політичні партії використовують гроші, що дає їм держава.

Небачена щедрість. Політики відмовляються від грошей на користь пенсіонерів. Можуть собі дозволити, адже статки народних депутатів від "Опозиційного блоку" оцінюють в декілька мільярдів. Що їм ті дріб'язкові подачки від держави у вигляді якихось 40-50 мільйонів гривень.

Рік тому співголова фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко публічно засудив використання партіями бюджетних грошей. В ефірі одного з телеканалів пролунала його відмова від держфінансування що у минулому, так і на майбутнє: "Ми кошти брати не будемо. В умовах, коли пенсіонерам недоплачують грошей, брати кошти на політику – це АМОРАЛЬНО".

48 мільйонів 467 тисяч. За ці гроші понад дві тисячі українських пенсіонерів живуть протягом цілого року. Саме цю суму "Опозиційний блок", попри всілякі там обіцянки, таки взяв з державного бюджету та витратив все до копійки на власний розсуд.

За державне фінансування політичних партій відповідає Національне бюро із запобігання корупції. Саме в НАЗК нам повідомили, що "Опозиційний блок" упродовж усього 2017 року і до сьогодні фінансується державою. Навіть попри критику системи державного фінансування від "Опоблоку" та публічне засудження партій, які отримують бюджетні кошти.

"В 2016 році дійсно була офіційна заява від керівництва "Опозиційного блоку" про те, що вони відмовляються від своєї частки державного фінансування. Але в 2017 році від них же була заява на отримання таких коштів", -стверджує Наталія Корчак, голова НАЗК.

Аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко вважає, що така поведінка нинішніх "опозиціонерів" - безвідповідальна.

"Вони на першочерговому періоді дискредитували реформу і взагалі державне фінансування, хоча це загальна і світова практика, а потім передумали і взяли ці гроші. Це трохи по-дитячому. Коли дитина не приймає якийсь подарунок, а потім приймає", - каже Фещенко.

Ми поцікавилися у самих "опоблоківців", що змусило їх відмовитися від власних принципів та скористатися можливістю одержати кошти від держави.

"Так, ми спочатку відмовилися від бюджетного фінансування. Але все одно ці гроші тоді були б відправлені кудись. Вони ж відправлять їх куди-небудь: на фінансування армії, на закупівлю озброєння, а ми цього не хочемо. От і все", - пояснив нам депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новинський.

Взяли гроші, щоб вони не пішли на оборону – це перша, але далеко не остання версія, яку ми почули з вуст "опоблоківців". Співголова партії Юрій Бойко у відповідь на наше запитання пояснив: партія взяла гроші, щоб їх "не вкрали": "Чому "Опозиційний блок" передумав і все таки взяв гроші державного фінансування? Тому що ми побачили, що так крадуть, як сьогодні сьогоднішня влада гроші, так ще не крав ніхто. Тому ми вирішили давайте ми приймемо гроші, щоб їх не вкрали на інші речі, а надамо можливість людям існувати в своїх регіонах".

Версія №3 говорить: взяти гроші зобов’язав закон. Автор – депутат від фракції "Опозиційного блоку" Юрій Мірошниченко. З ним відбувся такий діалог:

- Це зобов’язує закон.

- Можна відмовитися.

- Ну я ще ж раз кажу, що закон зобов’язує. Відповідно було прийняте рішення, що на забезпечення діяльності партії ці кошти треба залучати, бо все одно приходиться звітувати, заповнювати документи і так далі.

Розставити всі крапки над "і" спробував іще один народний депутат – Ігор Шурма. Але й йому не вдалося пояснити непослідовні дії партії: "Щоб зняти будь які звинувачення у використанні невідомого походження коштів, ми все таки вирішили на цьому етапі дотримуватись законодавства України і гроші, які виділяються, брати на функціонування цієї політичної сили. Я переконаний про те, що прискіпливий аналіз правильності, законності і доцільності використання коштів не дасть підстав говорити про те, що нема нецільового використання цих грошей".

Отже, народний депутат зізнається: взяли гроші, щоб не виникало підозр щодо джерел фінансування політичної партії. Як би там не було, в одному народні обранці одностайні – гроші від держави отримали.

"Заяви "Опозиційного блоку" про відмову від державного фінансування – це банальний популізм. Я розумію, що цій політичній силі не подобаються будь-які нововведення західних демократій, які запроваджуються на сьогодні. І на тему державного фінансування дуже легко спекулювати: сказати виборцям, що ми знаходимося в стані війни з Росією, в період економічної кризи, і в цей час ми фінансуємо політичні партії. Але шановні, іншого цивілізованого шляху, як побудувати більш менш незалежні партії, у нас немає. Тому "Опозиційний блок" банально спекулює. Можливо, їм ближчі російські політичні традиції", - наполягає Олексій Кошель, голова ВГО "Комітет виборців України".

Ми провели власне розслідування і з’ясували, на що "Опозиційний блок" витратив понад 48 мільйонів гривень, отриманих торік з державного бюджету.

"Витрачають вони гроші, як і всі. Переважно на оренду офісів, на зарплату працівникам і на медіа. Це їхні головні статті витрат. Якщо є дрібніші витрати на соціальні потреби, то вони не суттєві", - каже аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

Основна стаття витрат "Опозиційного блоку" – реклама в медіа. Така тенденція характерна для більшості політичних партій, які одержали державне фінансування.

"Сьогодні близько 25% коштів, тобто кожну четверту державну гривню партія витрачає на пряму рекламу. Тобто це реклама по телебаченню, по радіо або листівки, або партійні газети", - розповідає Олексій Кошель, голова ВГО "Комітет виборців України".

Загалом майже третину отриманих коштів  "Опозиційний блок" витратив на рекламу на телебаченні, радіо, в пресі та Інтернеті. Здавалося б, нічого дивного, якби не одне але – значну частку грошей платників податків партія витратила на виплату боргів одному з національних телеканалів.

"Партії розміщують рекламу на телебаченні, ми запитуємо, кажемо, що ви робите – не зовсім чесно, м’яко кажучи, партії пояснюють, що це лише статутна діяльність: "Ми в такий спосіб комунікуємо із виборцями". Де-факто всі розуміють, що партії займаються тим, що фактично використовують гроші платників податків на вітер. Але де-юре вони нічого не порушують", - каже Денис Рибачок, аналітик ВГО "Комітет виборців України".

Журналісти з’ясували, що протягом другої половини 2015-го, у 2016-му та першій половині 2017-го років  "Опозиційний блок" рекламували на телеканалі "Інтер" у борг. За два роки "Опоблок" заборгував рекламній агенції, пов’язаній з Дмитром Фірташем, 10 мільйонів 825 тис. грн. А повертати борги партія почала лише тоді, коли отримала державне фінансування. Так, у липні 2017-го на рахунок "Інтер Реклама Центру" було переведено 4 млн 614 тис. грн. Решту – 6 млн 210 тис. – партія віддала наприкінці 2017 року.

 ""Опозиційний блок" отримує державні кошти, іде до телеканалу "Інтер" і гасить свої борги перед телеканалом "Інтер". Таким чином, ефективність державного фінансування, я вважаю, є просто символічною. Тобто держава тоді підтримує один із провідних і достатньо небідних телеканалів", - відкриває деталі схеми Олексій Кошель, голова ВГО "Комітет виборців України"..

Чи не порушує  "Опозиційний блок" закон, покриваючи борги за кошти платників податків, ми запитали у голови НАЗК Наталії Корчак.

"Не завжди те, що нам би хотілось визначити як порушення, можна підтвердити фактичними документами. Тому ми всю інформацію, яка нам надходить, ретельно перевіряємо. Ну якщо немає доказів того, що відбулося порушення чинного законодавства, ми ніяким чином не можемо реагувати", - каже Наталія Корчак, голова НАЗК..

Експерти вважають, що для оцінки законності дій партії важливо встановити, на які саме послуги  "Опозиційний блок" витратив понад 10 мільйонів гривень.

"З іншого боку, тут же ж питання, який контент трансльований на Інтері. Якщо це реклама в рекламному блоці – це одна річ, але ми бачимо, що "Інтер" дуже прихильно ставиться до окремих представників "Опозиційного блоку", до партії як такої. Постійно в новинний блок запрошують Юрія Бойка виступати прямо в ефірі. І дуже ймовірно, що ці кошти цей борг покривається зараз за рахунок державних коштів", - пояснює аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

Друге місце після телебачення в медійному топі витрат "Опозиційного блоку" посідає реклама в Інтернеті. Якщо вірити фінансовим звітам партії на сайті НАЗК, на рекламу в всесвітній павутині за півроку вона витратила декілька мільйонів гривень.

"Реклама в Інтернеті – це найскладніше питання не тільки в рамках України, а й світової практики. Бо якщо ми бачимо рекламу в фейсбуці, ми розуміємо, що цей пост оплачений, але ми не розуміємо, чи це був оплачений один долар, чи двісті доларів. Тобто визначити фактично нереально", - каже аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

Фахівці зізнаються: якщо рекламу на телебаченні та в газетах можна перевірити за архівами, то з’ясувати, чи була кампанія в Інтернеті та скільки вона коштувала, надзвичайно складно.

"Це достатньо цинічно: взяти гроші платників податків і за ці гроші, скажімо, привітати платників податків із Новим роком. Ну це теж саме, що чоловік-нероба візьме в жінки в гаманці 50 гривень і купить на ці гроші квіти. Тобто це подарунок чи ні? Це достатньо цинічний подарунок", - вважає Олексій Кошель, голова ВГО "Комітет виборців України".

Аналізуючи фінансові звіти "Опозиційного блоку", ми виявили цікаву закономірність: витрати на усі партійні офіси стрімко зросли після переходу від самоутримання до державного фінансування. У четвертому кварталі 2017 року витрати на заробітні платні склали майже 7 млн грн. Для порівняння: до початку держфінансування щоквартально виплата зарплат обходилася партії в 652 тисячі гривень. В НАЗК цю тенденцію підтверджують.

"Мова йде про те, що закон змусив через запровадження механізму державного фінансування і можливості оплати штатних працівників легалізувати тих, хто раніше де-факто працював на політичну партію", - пояснює Наталія Корчак, голова НАЗК..

Якщо політична партія легалізує тих, хто вже працював в апараті, логічно припустити, що інформація в її попередніх звітах була сфальсифікована. Однак експерти переконують, що довести факт такого порушення майже нереально.

"Як ви можете зараз довести, що колись у 2016 році там хтось працював. Якщо у вас немає аудіо-, відеодоказів, що ви працювали, це буде важко довести. Більше того, люди які там працюють можуть сказати дуже просту фразу: "а ми волонтери". Ми так підходили до різних партій, казали "ви хто?" – "ми волонтери", - розповідає Віктор Таран, голова центру "Ейдос".

Такою непрозорою виявилася ситуація навколо центрального офісу "Опозиційного блоку". До отримання бюджетних грошей партія не мала у Києві жодного оплачуваного працівника – згідно з інформацією у звіті за 2 квартал 2017-го року. А у 4 кварталі по Києву вже 76 осіб отримало зарплати і ще 20 по області. На ці виплати упродовж трьох місяців пішло понад 316 тис грн з державного бюджету. Цікаво, як раніше працював центральний офіс парті? Адже за звітами, до середини року там не було жодного працівника, жодної техніки на балансі чи меблів. Мав же хтось хоча б охороняти це приміщення у центрі міста вартістю декілька мільйонів гривень?

"Коли партії офіційно заявляли про те, що в нас працює лише кілька працівників, а всі інші на волонтерських засадах, це неправда. Це брехня. Це цинічний обман. Тому що в апараті, в центральному апараті партії працюють фахівці якісного рівня. І менше ніж 20-30 тисяч гривень заробітної плати в місяць вони не можуть отримувати. Тобто як би це не було смішно, але за державні кошти ми вивели із тіні партійне фінансування",- переконаний Олексій Кошель, голова ВГО "Комітет виборців України"..

Старовинний Подільський район міста Києва. Триповерховий будинок по вулиці Волоській, 6/14. Саме тут "Опозиційний блок" орендує офіс від лютого 2017 року. Йдемо туди, щоб познайомитися з рядовими членами партії:

"- Ви к кому?

- Доброго дня, тут офіс "Опозиційного блоку".

- Вам кого треба?

- Когось з представників "Опозиційного блоку"".

Після 10-хвилинного безрезультатного очікування телефонуємо знову.

"- Щас все руководство у Верховній Раді. Воно до вас не прийде.

- Але хтось є в офісі?

- Ні, немає нікого.

- Немає нікого. З ким ви говорили тоді?

- З охоронцем".

"Найдивніша ситуація в цьому всьому розрізі, коли партії за державний кошт за кошт платників податків наймають сотні людей, орендують офіси, на які витрачають фактично десятки мільйонів гривень і коли журналісти намагаються зв’язатися з ними, виходить, що це неможливо", - обурюєтся аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

Як же перевірити інформацію в письмових звітах партій з реальним станом справ? Чи справляються державні органи з контролем діяльності політичних партій?

"Це переважно пдф-документи на тисячі сторінок. Такий масив даних в папері перевірити апріорі неможливо. Особливо якщо в тебе в штабі працює менше 20 людей, так як є в департаменті з питань запобігання політичної корупції в НАЗК", - визнає аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.

Проблему визнають і в самому Національному агентстві.

"Національне агентство існує як центральний орган, що знаходиться лише в Києві. У нас немає регіональних підрозділів", пояснює Наталія Корчак, голова НАЗК..

Експерти переконані: НАЗК має труднощі з якісним здійсненням контролю й через недосконале законодавство. Адже досі незрозуміло, що саме можна вважати статутною діяльністю політичної партії, на що партії не можуть витрачати бюджетні гроші та як відрізнити політичну агітацію від підкупу виборців.

"На жаль, НАЗК себе беззубо поводить, і тут персональна відповідальність пані Наталі Корчак, яка є не просто головою НАЗК, вона є ще куратором департаменту державного фінансування партій. За два роки відповідні положення всі можна було виписати", - нарікає Віктор Таран, голова центру "Ейдос"..

Між тим, голова НАЗК Наталія Корчак перекладає відповідальність на народних депутатів. Адже саме Верховна Рада прийняла закон про держфінансування партій в такому вигляді, що надає простір для зловживань.

"Національне агентство не може обмежити напрямки витрачання таких коштів. Оскільки це пов’язано зі статутною діяльністю політичних партій, то відповідно говорити про те, що партія перевищує свої повноваження, ми також не можемо", - каже Наталія Корчак, голова НАЗК..

Допоки народні депутати чітко не обмежать статей витрат, передбачених державним фінансуванням, ситуація залишатиметься неоднозначною: законодавством передбачене жорстке покарання за зловживання політичних партій, однак, встановити це беззаконня та покарати організації, що відмивають державні кошти – майже неможливо. У наступних випусках нашої програми ми відкриємо завісу фінансових таємниць й інших політичних партій, що утримуються державним коштом.

Дмитро Костюк