Брудні нафтодолари для Саркозі. У чому звинувачують колишнього президента Франції

У вівторок, 20 березня, екс-президента Франції Ніколя Саркозі затримали для допиту у справі про можливе незаконне фінансування його передвиборної кампанії 2007 року режимом Муаммара Каддафі. Після 25-годинного допиту колишнього главу держави відпустили, після чого розпочали офіційне розслідування за підозрою в отриманні від лівійського диктатора десятків мільйонів євро.

За французьким законодавством, "перебування під офіційним розслідуванням" означає, що проти підозрюваного знайдена достатня кількість доказів правопорушень, тому розслідування може продовжуватися та, ймовірно, буде передане до суду. В цьому випадку колишньому президенту П’ятої республіки може загрожувати тюремне ув’язнення.

То в чому ж звинувачують екс-президента Франції?

Стосунки між Ніколя Саркозі та лідером лівійської джамахарії Муаммаром Каддафі були досить складними і заплутаними. Невдовзі після обрання на посаду президента, Саркозі запросив ексцентричного диктатора до Парижу, де того прийняли з великими почестями. Зокрема, Каддафі було дозволено розбити свій намет в саду напроти Єлисейського палацу.

Кадаффі приймає Саркозі у себе в наметі під час візиту до Франції

Проте, коли у 2011 році Близький Схід сколихнула "Арабська весна", а у Лівії почалася кривава громадянська війна, французький президент очолив багатонаціональну коаліцію, чиї масовані удари з повітря спричинили перелом у конфлікті, поразку прихильників Каддафі та страту самого диктатора.

В березні того ж 2011 року, відразу після початку бомбардувань, старший син Муаммара Каддафі Саїф аль-Іслам став вимагати від Саркозі повернути гроші, які Лівія начебто виділяла йому на президентську кампанію. "Ми дали ці гроші, щоб він допоміг лівійському народу. Але він нас розчарував", — заявив Каддафі-молодший. Жодних доказів він не навів.

В березні 2012 року про можливе незаконне фінансування президентської кампанії Ніколя Саркозі повідомило інтернет-видання Mediapart. Портал, що спеціалізується на розслідуваннях, опублікував документ за підписом колишнього високопоставленого лівійського розвідника Муси Кусси.

З нього випливає, що в 2006 році влада Лівії погодилися спрямувати 50 млн євро на фінансування президентської кампанії Саркозі, на той час – міністра внутрішніх справ Франції. Останній подав скаргу на публікацію Mediapart, назвавши її неправдивою.

Прокуратура Парижа тоді почала розслідування за підозрою в публікації неправдивої інформації. Справа була закрита за відсутністю складу злочину в 2016 році. Рішення підтвердив Апеляційний суд в 2017 році. Ніколя Саркозі оскаржив його в Касаційному суді.

Читайте також: Затриманому екс-президенту Саркозі пред’явили звинувачення

У 2014 р. канал France 3 TV опублікував інтерв’ю з Муаммаром Каддафі, яке було записане три роки раніше, напередодні повалення диктатора. В цьому записі Каддафі назвав Саркозі "хворим на голову", стверджуючи, що без допомоги Лівії він не став би президентом. "Він має бути вдячним мені, що став президентом Франції. Це ми надали йому кошти, що дозволили перемогти на виборах".

12 квітня 2013 року франко-ліванський бізнесмен Зіяд Такіеддін заявив, що має в своєму розпорядженні "докази" фінансування кампанії Саркозі лівійським режимом. Самі докази він не навів. За тиждень прокуратура Парижа відкрила кримінальну справу щодо невстановленої особи про корупцію і відмивання грошей.

Десять днів по тому газета Le Canard Enchaîné повідомила, що на банківському рахунку соратника Саркозі Клода Геана виявилися 500 тисяч євро, які він отримав з-за кордону. Геан тоді відхрестився від будь-якої причетності до лівійського фінансування, пояснивши, що гроші отримав від продажу малайзійському адвокату двох морських пейзажів фламандського живописця XVII століття Андріса ван Ертфельта.

7 березня 2015 року Клоду Геану висунули офіційні звинувачення в підробці і податкових злочинах у складі організованої групи. У цій справі про переведення 500 тисяч євро звинувачення висунули і саудівському бізнесмену.

27 вересня 2016 року слідчим передали записи колишнього міністра нафтової промисловості Лівії Шукрі Ганема. У них йдеться про три фінансових перекази Ніколя Саркозі в 2007 році на загальну суму в 6,5 млн євро. Тіло Шукрі Ганема був виявлено в Дунаї в квітні 2012 року – буквально через кілька тижнів після публікування вже згаданого розслідування Mediapart і в акурат між першим та другим туром президентських виборів у Франції, на яких Ніколя Саркозі боровся за переобрання на другий термін. В аналітичній записці, підготовленій для тодішнього держсекретаря Сполучених Штатів Хілларі Клінтон, смерть Ганема була названа «надзвичайно підозрілою».

15 листопада 2016 роки бізнесмен Зіяд Такіеддін заявив, що передав на кампанію Саркозі 5 млн євро від Муаммара Каддафі в 2006 і 2007 роках. За його словами, гроші передали готівкою у валізах спочатку Клоду Геану, а потім і самому Саркозі.

8 січня цього року фігуранта цієї справи, бізнесмена Александра Джухрі затримали в Лондоні. Він не з'явився на допит у Франції 2016 року і перебуває в попередньому ув'язненні.

Запит Франції на його екстрадицію має бути розглянутий влітку. Слідчі вважають, що Джухрі був власником вілли на Лазурному узбережжі, яку продали за завищеною ціною фонду Башира Салеха, колишнього скарбничого режиму Каддафі.

Слідчі підозрюють, що отримані гроші були спрямовані на кампанію Саркозі.

25 лютого Салех, який перебуває в бігах, отримав вогнепальне поранення в ПАР.

І ось 20 березня Ніколя Саркозі був затриманий для допиту, який проводить кримінальна поліція Нантера.

На допит викликали також екс-міністра внутрішніх справ Бріса Ортфе. Його підозрюють у посередництві в переговорах з лівійською владою.

В чому ще звинувачують "Сарко"

Сам Саркозі, природно, все спростовує. Втім, для нього це – далеко не перше звинувачення подібного роду. У 2010 р. почалося розслідування незаконного фінансування правоцентристської партії "Союз за народний рух" (СНР) і передвиборної кампанії Саркозі-2007 косметичною імперією L'Оreal та її власницею Ліліан Бетанкур, однією з найбагатших жінок світу. Скандал цей дістав назву "справа Верта—Бетанкур", оскільки тодішній міністр бюджету Ерік Верт, соратник Саркозі, надавав Ліліан Бетанкур вигідні податкові пільги.

В червні 2014 р. розпочалося розслідування у справі "Бігмаліон" — піар-агентства, яке працювало на партію "Союз за народний рух" і передвиборну кампанію Саркозі під час виборів 2012 року. Згідно з версією слідства, екс-президент Франції за допомогою підроблених рахунків-фактур приховував частину витрат на президентську кампанію.

В тому ж таки 2014 р. прокуратура Парижу почала розслідування справи про вертольоти Казахстану. У 2010 р. було підписано контракт між Францією і Казахстаном — про продаж Астані 45 вертольотів Eurocopter. Підозрюється, що ця угода призвела до виплати казахстанським чиновникам хабарів, частина яких повернулася у Францію.

А у минулому році прокуратура запідозрила Саркозі у отриманні хабара за лобіюванні заявки Катару на проведення Чемпіонату світу з футболу 2022 року. Оскільки саме Франція була одним з головних прихильників надання Катару права на проведення чемпіонату світу, у слідчих є підстави вважати, що саме екс-господар Єлисейського палацу забезпечив підтримку заявці Дохи з боку не тільки Франції, а й інших європейських країн.

До речі, кілька днів тому вже згадуваний син лівійського диктатора Сейф аль-Іслам заявив, що володіє додатковими доказами отримання Саркозі грошей від Каддафі, і готовий підкинути їх французькому слідству. "Я кажу, що маю вагомі докази проти Саркозі, й я все ще не виступав свідком у цій справі, як і колишній глава лівійської розвідки Абдулла Сенуссі, в якого є запис першої зустрічі Саркозі а Каддафі в Тріполі до початку виборчої кампанії", - відзначив Каддафі-молодший.

Варто зазначити, що – на відміну від англосаксонських держав, країн Скандинавії чи тієї ж Німеччини – корупція завжди була невід’ємною складовою політичної культури Франції. Те, що ми спостерігаємо зараз – позитивний тренд: правоохоронці почали серію розслідувань проти провідних політиків цієї країни, яких підозрюють у отриманні незаконного фінансування та/або зловживанні службовим становищем.

І тут не можливо не помітити очевидну закономірність: найбільш корумповані французькі політики демонструють яскраво виражені проросійські симпатії або є особистими друзями Володимира Путіна. Нагадаємо, що, крім Ніколя Саркозі, під слідством наразі перебуває велика подружка російського лідера і поборниця французьких "духовних скрєп" Марін Ле Пен – її підозрюють і в отриманні російських грошей, і в рейковому працевлаштуванні своїх помічників в структурах Європарламенту.

А ось Франсуа Фійону – гарному другу Путіна – звинувачення в працевлаштуванні своєї дружини особистим помічником (при тому, що мадам Фійон жодного разу не бачили на робочому місці) взагалі коштували президентства: після звинувачень Фійон поступився місцем лідера Еммануелю Макрону, який зрештою і став господарем Єлисейського палацу.

Хотілося б вірити, що "справа Саркозі" буде мати в тому числі і виховальний ефект, і переконає декого з західних політиків: на відміну від відомої сентенції Веспасіана, гроші в наш час все-таки пахнуть.